Лекція 2 (Lectio secunda). МОРФОЛОГІЯ. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА. VERBUM

1. Загальні відомості про частини мови.

Латинська мова належить до індоєвропейських мов і за будовою є синтетичною. Латинська мова має 10 частин мови 5 самостійних і 5 службових. Самостійні частини мови. Іменник – Nomen substantīvum. Прикметник – Nomen adiectīvum. Дієслово – Verbum. Займенник – Pronōmen. Числівник – Nomen numerāle. Службові частини мови. Прислівник – Adverbium. Прийменник – Praepositio. Сполучник – Coniunctio. Частка – Particŭla. Вигук – Interiectio.

2. Загальні відомості про дієслово.

1. Numĕrus (число): singulāris (однина), plurālis (множина). 2. Genus (стан): actīvum (активний), passīvum (пасивний). 3. Persōna (особа): prima (перша), secunda (друга), tertia (третя). 4. Modus (спосіб): indicatīvus (дійсний), imperatīvus (наказовий), сoniunctīvus (умовний). 5. Tempus (час): praesens (теперішній); imperfectum (минулий недоконаного виду); futūrum I (primum) (майбутній недоконаного виду); perfectum (минулий доконаного виду); plusquamperfectum (давноминулий); futūrum IІ (secundum) (майбутній доконаного виду). Часові форми можуть бути доконаного і недоконаного видів. До часових форм доконаного виду (часів системи перфекта) належать: perfectum, plusquamperfectum, futūrum IІ. 

3. Часові форми системи інфекта (недоконаного виду).

До часових форм недоконаного виду (часів системи інфекта) належать: praesens; imperfectum; futūrum I. 6. Coniugatio (дієвідміна): prima (перша); secunda (друга); tertia (третя); quarta (четверта). Усі дієслова діляться на чотири дієвідміни. Належність до певної відміни визначають за флексією (закінченням) основи інфекта. Основа інфекта закінчується: у І дієвідміні на -ā; у ІІ дієвідміні на -ē; у ІІІ дієвідміні на приголосний, -ĭ, -ŭ; у ІV дієвідміні на -ī. Дієвідміна Іnfinitīvus. Основа інфекта. amāre amā- -ā- любити II, docēre docē- -ē- навчати, III legĕre leg- читати, IV audīre audī- -ī- слухати 7. Formae verbāles (дієслівні форми): infinitīvus (неозначена форма дієслова); participium (дієприкметник); gerundium (віддієслівний іменник); gerundīvum (віддієслівний прикметник); supīnum (супін). 

Словникова форма дієслова. У словнику латинське дієслово подають чотири основні форми в такій послідовності: 1. 1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану (persōna prima praesentis indicatīvi actīvi), яка закінчується на -о; 2. 1-а особа однини минулого часу доконаного виду активного стану (persōna prima perfecti indicatīvi actīvi), яка закінчується на -і; 3. cупін (supīnum) – віддієслівний іменник, який закінчується на -um; 4. неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану (infinitīvus praesentis actīvi), яка закінчується на -re.