Лекція 3 ( Lectio tercia). NOMEN SUBSTANTIVUM. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ

1. Іменник (nomen substantivum).

Іменник (nomen substantivum). Іменник латинської мови має категорії роду, числа, відмінка, відміни. Категорія роду (genus). Genus masculinum (m) чоловічий рід. Genus femininum (f) жіночий рід. Genus neutrum (n) середній рід.

Категорія числа (numĕrus). Numĕrus singularis (S.) однина. Numĕrus pluralis (Pl.) множина. Деякі іменники в латинській мові вживаються тільки в однині (singularia tantum); scientia (знання), valetudo (здоров’я), ferrum (залізо). Деякі слова вживаються тільки у множині (pluralia tantum): castra (табір), arma (зброя), Saturnalia (Сатурналії).

Категорія відмінка (casus). Nominativus (N. або Nom.) називний (від nominare – називати). Genetivus (G. або Gen.) родовий (від genus – рід). Dativus (D. або Dat.) давальний (від dare – давати). Accusativus (Acc.) знахідний (від accusare – звинувачувати). Ablativus (Abi.) аблятив (орудний, місцевий, відкладний, віддільний). Vocativus (V. або Voc.) кличний (від vocare – кликати).

Категорія відміни (declination). Залежно від характеру основи та системи відмінкових закінчень іменники латинської мови поділяють на п’ять відмін:

I відміна – declinatio prima;

ІІ відміна – declinatio secunda;

ІІІ відміна – declinatio tertia;

ІV відміна – declinatio quarta;

V відміна – declinatio quinta.

Практичну основу іменників усіх п’яти відмін виділяємо за закінченнями Genetivus singularis (родовому однини): І відміна – ае, ІІ відміна – ī, ІІІ відміна – ĭs, ІV відміна – ūs, V відміна – ĕī.

Словникова форма запису іменників. У словниках кожний іменник подається у двох формах: Nominativus та Genetivus singularis. Родовий відмінок здебільшого подають скорочено: vita, ае f – життя; amicus, і (m) – друг; homo, inis (m) – людина; casus, us (m) – випадок; res, rei (f) – річ, справа.

2. Перша відміна іменників (declinatio I).

Перша відміна іменників (declinatio I) terra, ае f ‒ земля, країна, scientia ае f ‒ знання.

До I відміни належать іменники, що в G. Sing. мають закінчення -ае:

а) жіночого роду: terra, ae f земля;

б) чоловічого роду, а саме: слова, що позначають істоти чоловічого роду і професії: magistra, ае т вчитель,

в) власні назви на -а: Catillna, ае т Катилина. Іменники ІІ відміни amīcus, i m ‒ друг, exemplum, ī n ‒ взірець, зразок.

3. Друга відміна іменників (declinatio ІІ).

До ІІ відміни належать іменники, що в G. Sing. мають закінчення –і:

1) чоловічого роду

на -us: amicus, i m друг;

на -ĕr : puĕr, ĕri m мальчик, ager, agrī m поле;

на -ir: vir, viri m чоловік, мужчина;

б) середнього роду на -um: exemplum, ī n взірець, зразок і слова vulgus, i n народ, натовп, pelagus, i n море;

в) слово жіночого роду humus, i f земля, ґрунт

г) назви дерев, країн, островів, міст (належать до жіночого роду): fagus, i f бук; Aegyptus, i f Єгипет; Cyprus, i f Кипр; Corinthus, i f Коринф.

Іменники ІІІ відміни victor, oris m ‒ переможець, miles, ĭtis m ‒ воїн, vox, vocis f ‒ голос, nomen, ĭnis n ‒ ім’я, tempus, ŏris ‒ час, mare, is n ‒ море.

4. Третя відміна іменників (declinatio ІІI).

До ІІІ відміни належать іменники всіх родів що в G. Sing. мають закінчення -ĭs.

Іменники ІV відміни. До IV відміни належать іменники чоловічого і середнього родів, а також деякі іменники жіночого роду, які в Gen. Sing. мають закінчення -us. Іменники жіночого роду на -us, що належать до IV відміни: acus, us, f – голка; manus, us, f – рука; portĭcus, us, f – колонада, портик; nurus, us, f – невістка; socrus, us, f – свекруха; quercus, us, f – дуб; pinus, us, f – сосна; tribus, us, f – триба, район; domus, us, f – дім.

5. Четверта і п’ята відміни іменників (declinatio ІV et V).

До IV відміни належать іменники чоловічого і середнього родів, а також деякі іменники жіночого роду, які в Gen. Sing. мають закінчення -us. Іменники жіночого роду на -us, що належать до IV відміни: acus, us, f – голка; manus, us, f – рука; portĭcus, us, f – колонада, портик; nurus, us, f – невістка; socrus, us, f – свекруха; quercus, us, f – дуб; pinus, us, f – сосна; tribus, us, f – триба, район; domus, us, f – дім.

IV відміна usus, us, m – вживання, досвід, cornu, us, n – ріг.

Іменники V відміни. До V відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing. мають закінчення -es, а в Gen. Sing. -ei (-ēi – після голосного і -ĕi – після приголосного): species, ēi f – вид; fаcies, ēi f – обличчя, поверхня; rēs, rĕi f – справа, річ; ; fides, fiĕī f ‒ віра, довіра; planities, planitiēī f ‒ рівнина.

До V відміни належить також іменник чоловічого роду diēs, diēī m – день.

6. Послідовність морфологічного розбору іменника.

Causa – справа.

1. Частина мови. Nomen substantivum.

2. Словникова форма запису іменника (causa, ae, f - справа).

3. Записуємо іменник у Genetivus singularis - causae.

4. Визначаємо основу (basis) іменника – caus-ae.

5. Визначаємо відміну (Declinatio) – Declinatio prima.

6. Визначаємо рід (Genus) – femininum (f).

7. Визначаємо відмінок (Casus) – Nominativus.

8. Визначаємо число (Numerus) - Singularis.

1. Exercitatio artem parat. – Вправи породжують майстерність.

Exercitatio – nomen substantivum; exercitatio, onis f – вправи; b  asis –

exercitati-; declination tertia; genus femininum; casus Nominativus; numeru

spluralis.

Artem – nomen substantivum; ar, artis f – мистецтво, ремесло, заняття, наука, засіб, досвідченість, майстерність; basis – ar-; declination tertia; genus femininum; casus Accusativus; numerous singularis.