Тема 1. Правові основи, завдання, принципи здійснення державного контролю за використанням земель

1. Передумови здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

У вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 року, на якому було затверджено нові орієнтири розвитку. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегiчних рамок нацiонального розвитку України на перiод до 2030 року на засадах принципу «Нiкого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку. Кожну глобальну ціль було розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку. Протягом 2016-го року в Україні було проведено низку національних (4) та регіональних (10) консультацій. За результатами консультацій можна зробити висновок, що національні ЦСР слугуватимуть основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування. До процесу визначення національних ЦСР долучилося понад 800 фахівців за напрямами, що відповідають тематичним сферам ЦСР, урядовці, управлінці, спеціалісти установ ООН, дипломати, науковці, економісти, демографи, медичні працівники, епідеміологи, екологи, освітяни, журналісти, підприємці, лідери недержавних організацій та інші представники громадянського суспільства. Процес визначення завдань Цілей сталого розвитку та встановлення базового рiвня для органiзацiї подальшого монiторингу започаткував національний дискурс щодо вимірювання суспільного прогресу у цілому та удосконалення системи національної статистики.

Нагадаємо, що станом на сьогодні близько 6,5 млн га українських ґрунтів вже непридатні для сільськогосподарських робіт. Загалом же в Україні налічується близько 800 видів ґрунтів, понад 60% земельного фонду країни становлять унікальні чорноземні ґрунти. Проте, як стверджують експерти в земельних питаннях та науковці, сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування.

Розораність земель в Україні є найвищою в світі й досягає 57% території країни та майже 80% сільськогосподарських угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель впливає на зменшення родючості ґрунтів у зв'язку з їхнім переущільненням, руйнуванням структури, водопроникністю та аераційною здатністю з усіма екологічними наслідками. Детальніше про це дивіться у інфографіці.

2. Правова основа державного контролю за використанням та охороною земель

Сучасний стан земельних ресурсiв щодня погiршується внаслiдок антропогенного впливу, тобто процесiв, iнiцiйованих дiяльнiстю людини (механiчна обробка ґрунтiв, забруднення ґрунтiв, пiдняття/пониження рiвня ґрунтових вод, видобуток корисних копалин вiдкритим способом тощо). На даному етапi прiоритет вимог екологiчної безпеки у використаннi земельних ресурсiв над економiчними iнтересами не забезпечується, хоча цей прiоритет є одним iз принципiв здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель. 

Органiзацiя такого контролю є актуальною, адже саме контроль за використанням та охороною земель слугує необхiдною передумовою для недопущення погiршення земель, якi в Українi являють собою основне нацiональне багатство.

Система контролю потрiбна для усунення порушень вимог земельного законодавства при вiдведеннi та використаннi земельних дiлянок, та, вже при наявностi порушення, для притягнення винних осiб до вiдповiдальностi. Через недосконалiсть земельного законодавства, контроль за використанням та охороною земель провадиться не повною мiрою.

В Українській державі відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Охорона земель – одне з найважливіших природоохоронних завдань нашої держави, що полягає у здійсненні системи правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захисті від шкідливого антропогенного впливу, відтворенні та підвищенні родючості ґрунтів.

Ефективне та раціональне використання землі є складовою екологічної безпеки держави. Досягнення основних завдань управління земельним фондом, з метою його збереження і раціонального використання, можливе через реалізацію його визначальної функції – контролю за використанням та охороною земель. Земельний контроль є одним із важливих засобів реалізації конституційного положення про визнання земель «основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».

Контроль за використанням та охороною земель згідно ст. 187 ЗК, «полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України» (ст.187 ЗКУ).

3. Основні завдання державного контролю за використанням земель

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель згідно зі ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» є: 

забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; 

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; 

запобігання порушень законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів по їх усуненню; 

забезпечення дотримання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів в області охорони та використання земель, запобігання забруднення земель і зниження родючості ґрунтів, погіршення стану рослинного та тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всi землi в межах територiї України. Державний контроль за використанням та охороною земель усiх категорiй  та форм власностi здiйснює центральний орган виконавчої влади, який  забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферiнагляду (контролю) в агропромисловому комплексi.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про  охорону земель  здiйснює центральний орган виконавчої влади, який  забезпечує реалiзацiю державної  полiтики  iз  здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення iохорони природних ресурсiв.

4. Основні принципи здійснення державного контролю

Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: 

забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; 

пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; 

повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; 

поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель. 

Позови у сфері контролю та охорони земель можуть розглядатися в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві. Громадяни та юридичні особи згідно чинного законодавства несуть:

 - цивільну відповідальність (Стаття 211 Земельного кодексу України); 

Державний контроль за використанням та охороною земель усiх категорiй та форм власностi, збереженням родючостi ґрунтiв, дотриманням вимог законодавства України у сферi землеустрою здiйснюють Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи сiльських, мiських,селищних рад у межах повноважень, визначених законом. Виконавчi органи сiльських, селищних та мiських рад набувають установлених законом повноважень iз здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель у разi прийняття вiдповiдною радою рiшення про здiйснення такого контролю.

- адміністративну відповідальність (Стаття 52, 53, 53-1, 53-2,53-3, 53-4, 54, 55, 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

 - кримінальну відповідальність (Стаття 239, 239-1, 239-2, 240, 254 Кримінального кодексу України).