Тема 2. Нормативна і проектна документація.

1. Нормативні вимоги до порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації

    Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво) регламентуються ДБН А.2.2-3:2012 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

    Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами – суб'єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

    Додаткові вимоги галузевої специфіки об'єктів будівництва встановлюються відомчими нормативними документами за погодженням з Держбудом України.

    Вимоги щодо складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації на капітальний ремонт, реставрацію пам'яток архітектури, на об'єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій, при ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва встановлюються окремими нормативними документами з урахуванням положень цих Норм.

    Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам – суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі – проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

    При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1-4-2009 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування».

    Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіональних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

    Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на підставі укладеного договору між замовником і генпроектувальником згідно з вимогами ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд».

    Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (ст. 324 Господарського кодексу України).

    Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, а при реконструкції об'єктів – без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

    Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних.

    Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.

      До складу вихідних даних належать:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

- завдання на проектування;

- інші вихідні дані.

Проектувальники при розробленні проектної документації несуть відповідальність та забезпечують:

- відповідність архітектурним і містобудівним вимогам та високу архітектурно-художню якість;

- відповідність вимогам чинних нормативних документів;

- захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;

- відповідність вимогам з енергозбереження;

- експлуатаційну надійність;

- ефективність інвестицій;

- патентну чистоту прийнятих технічних рішень та застосованого обладнання;

- відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

Авторське право на проектну документацію охороняється згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права". У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатись.

До передачі проектної документації у виробництво замовники та проектувальники зобов'язані забезпечити внесення у проектну документацію змін, пов'язаних з наданням чинності нових нормативних документів.

Робоча документація на будинки та споруди, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних документах вимог щодо електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельно-монтажні роботи.

За рішенням інвестора (замовника), який затверджує проектно-кошторисну документацію, може розроблятися робоча документація до затвердження попередньої стадії проектування, якщо вона погод­жена з органами містобудування і архітектури.

При цьому замовник повинен гарантувати проектувальнику оплату додаткових робіт, пов'язаних з переробленням робочої документації, викликаних рішеннями затверджувальної інстанції.

2. Розроблення технологічних карт

Технологічні карти (ТК) є складовою частиною проекту виконання робіт (ПВР). Технологічні карти розробляють на окремі і комплексні будівельні процеси, результатом яких є закінчені конструктивні елементи, а також частини споруди. Їх розробляють, керуючись передовим досвідом, що відповідає сучасному рівню організації і технології будівельних робіт. Ці карти передбачають застосування технологічних процесів, що забезпечують: потрібний рівень якості робіт; комплексну поставку виробів, конструкцій, напівфабрикатів і матеріалів з розрахунку на секцію, ярус, поверх; максимальне використання фронту робіт; впровадження комплексної механізації робіт із застосуванням найбільш продуктивних машин і засобів малої механізації; додержання вимог охорони праці. 

За технологічними картами встановлюють технологічну послідовність будівельних процесів, складають недільно-добові графіки і наряди на виконання робіт. Їх використовують як при будівельно-монтажних роботах, так і при визначенні терміну будівництва об’єктів в календарних планах і сіткових графіках проектів виконання робіт.

Застосування технологічних карт (ТК), в тому числі і типових (ТТК), покращує організацію виробництва, підвищує продуктивність праці і його наукову організацію, знижує собівартість, скорочує терміни будівництва.

Як технологічну документацію для нескладних процесів замість карт можна застосовувати технологічні схеми з описом послідовності і методів виконання процесу.

Технологічні карти є основною складовою частиною проекту виконання робіт і розробляються з метою забезпечення будівництва рішеннями з організації і технології виконання робіт, що сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості і зниженню вартості будівельно-монтажних робіт, робить безпечним виконання робіт, організовує ритмічну роботу, раціональне використання трудових ресурсів і машин, а також скорочує терміни складання ПВР і уніфікації технологічних рішень.

Технологічні карти розробляються на будівельні процеси, результатом яких є завершені конструктивні елементи, а також частини будівель або споруд.

Розробляють технологічні карти за робочими кресленнями будинку чи споруди. При розробці використовують прогресивні технології, враховують досягнення світової науки і практики; наявність нових технічних засобів, індустріалізації і комплексної механізації процесів, норм витрати матеріалів, ДБНів, інструкцій і вказівок щодо проведення будівельних робіт, правил охорони праці й техніки безпеки, карт трудових процесів, хронометражних даних, одержаних при вивченні й узагальненні передового досвіду.

У будівництві розрізняють три види технологічних карт:

– типові технологічні карти, не прив'язані до об'єкту, що будується, і місцевих умов будівництва;

– типові технологічні карти, прив'язані до будівлі, що зводиться, або споруди, але не прив'язані до місцевих умов;

– робочі технологічні карти, прив'язані до об'єкту, що будується, і місцевих умов будівництва.

Технологічні карти розробляють за єдиною схемою і складаються з розділів, кожен з яких формує свої умови і вимоги, сукупне виконання яких дозволяє отримати будівельну продукцію при максимальній ефективності. У загальному випадку окремі розділи технологічної карти включають:

– вказівки щодо підготовки об'єкта і вимоги щодо готовності попередніх робіт і будівельних конструкцій, що забезпечують необхідний і достатній фронт робіт для виконання будівельного процесу, передбаченого картою;

– ескізи конструктивних частин будівлі (споруди), де виконуються роботи;

– схеми організації будівельного майданчика і робочої зони на час виконання даного виду робіт із зазначенням всіх основних розмірів і місць розміщення будівельних машин, механізованих установок, складів основних матеріалів, виробів і конструкцій, під'їзних шляхів, мереж тимчасового енерго- і водопостачання, необхідних для виконання робіт;

– вказівки щодо тривалості зберігання і запасу конструкцій, виробів і матеріалів на будівельному майданчику в робочій зоні;

– методи послідовності виконання робіт, розбивка будівлі на захватки, ділянки і яруси, способи транспортування матеріалів і конструкцій до робочих місць;

– типи риштувань, що застосовуються, а також монтажної оснастки і пристосувань;

– професіональний і кількісно-кваліфікаційний склад будівельних підрозділів (бригад, ланок тощо) з урахуванням поєднання професій робітників;

– графік виконання робіт і калькуляція трудових затрат;

– вказівки щодо прив'язки карт трудових процесів, що передбачають раціональну організацію, методи організації праці робітників по виконанню окремих процесів і операцій, що входять в комплексний будівельний процес, передбачений технологічною картою;

– вказівки щодо здійснення контролю і оцінки якості робіт, що включають допуски згідно вимог будівельних норм, правил (стандартів) і робочого проекту;

– схеми операційного контролю якості робіт, що включають перелік підконтрольних операцій, склад, зміст і способів контролю;

– перелік прихованих робіт, на які необхідно складати акти їх огляду в процесі будівництва;

– рішення з техніки безпеки, пожежо- і вибухобезпеки, що потребують спеціальної розробки (розрахунків і обґрунтування).

За останніми нормативними вимогами технологічна карта повинна складатися з шести розділів:

1. "Область застосування".

2."Технологія і організація виконання будівельного процесу".

3. "Вимоги до якості і приймання робіт".

4. "Техніка безпеки і охорона праці, екологічна і пожежна безпека".

5."Потреба в ресурсах".

6."Техніко-економічні показники".

У розділі «Область застосування» наводять: перелік і стислу характеристику передбачених картою видів робіт; характеристику умов і особливостей виконання робіт – темпи їх виконання, способи механізації, кліматичні та інші умови, прийняті при спорудженні об'єкта; вказівки щодо прив'язування карти до конкретного об'єкта.

У розділі «Технологія і організація виконання будівельного процесу» дають: вказівки щодо підготовки об'єкта до виконання подальших робіт; план і схематичні розрізи частини будинку, де повинні виконувати роботи; будгенплан на період виконання робіт; докладні відомості про технологію виконання робіт, механізми і устаткування, схеми організації робочих місць; вказівки щодо застосування нових методів праці, нових машин, інструментів, пристроїв і обладнання; графік проведення робіт.

У розділі «Вимоги до якості і приймання робіт» перелічено вимоги до якості робіт, методи контролю показників якості та умови приймання результатів будівельних робіт.

У розділі «Техніка безпеки і охорона праці, екологічна і пожежна безпека» наводять вимоги техніки безпеки для кожної технологічної операції, загальні вказівки з охорони праці, умови забезпечення екологічної і пожежної безпеки.

У розділі «Потреба в ресурсах» наводять перелік матеріально-технічних ресурсів, чисельно-кваліфікаційний і професійний склади ланок і бригад робітників; кошторис трудових затрат процесу, на який розробляють технологічну карту. Кількість матеріалів визначають за робочими кресленнями і специфікаціями або за фізичними обсягами й нормами витрати матеріалів. Кількість машин, інструментів, інвентаря і пристроїв встановлюють за прийнятою в технологічній карті схемою організації робіт згідно з часом їх виконання та якістю.

У розділі «Техніко-економічні показники» подають таку інформацію: трудомісткість на весь обсяг робіт і на прийняту одиницю виміру (в людино-днях); виробіток на одного працюючого у фізичному вираженні; машиномісткість (в машино-змінах) і затрати енергетичних ресурсів на весь обсяг робіт; порівняльні показники продуктивності праці при виконанні процесу, передбаченого картою і за кошторисом.

При прив'язуванні типової технологічної карти до місцевих умов уточнюють обсяг робіт, засоби механізації, потребу в матеріалах. Методи виконання робіт, прийняті у відібраній для прив'язання типовій карті і наведені в ній техніко-економічні показники, можуть змінюватися тільки в бік поліпшення порівняно з методами і показниками, передбаченими в чинних нормативах.

Технологічні карти розглядають і затверджують у складі ПВР. При необхідності багаторазового застосування технологічні карти розглядаються технічними радами міністерств (главків) з подальшим затвердженням в міністерстві. Затверджені ТК зберігаються в спеціальних картотеках трестів і будівельних організацій для повторного їх застосування і обміну інформацією через спеціальні бюлетні-каталоги.

Технологічні карти для застосування в ПВР, а потім на виробництві розробляють за ознакою найбільш оптимальної технології з врахуванням затверджених проектних рішень, конкретних умов, що склалися, які мають в наявності будівельні машини, пристрої, а також вимог ПВР у взаємоув’язці з технологією виконання різних процесів. Виконавці робіт, майстри, бригадири і робітники, які здійснюють будівництво по ТК, зобов’язані виконувати усі передбачені в них вимоги.

 

Графік виконання робіт розробляється на підставі визначених в кошторисі витрат праці і часу роботи машин.

Графік виконання робіт складається за формою, наведеною в табл. 1, згідно з приведеними показниками.

У графі "Найменування робіт" наводиться в технологічній послідовності виконання всіх основних, допоміжних і супутніх робочих процесів і операцій, що входять в комплексний процес, на який складена технологічна карта.

У графі "Трудомісткість" вказуються витрати праці на їх виконання, що відповідають прийнятим методам виконання робіт.

Таблиця 1

Графік виконання робіт

 

Наймену­вання робіт	Одини­ця виміру	Об­сяг ро­біт	Трудо­міст- кість на одиницю виміру, люд.-дні	Трудоміст- кість на весь обсяг робіт, люд.-дні	Склад бригади (ланки), машини і механізми	Робочі дні, зміни, години
1	2	3	4	5	6	7

У графі "Склад бригади (ланки), машини і механізми" наводиться кількісний, професіональний і кваліфікаційний склад будівельних підрозділів для виконання кожного робочого процесу й операції в залежності від трудомісткості, обсягів і термінів виконання робіт, а також найменування, тип, марка і кількість прийнятих будівельних машин і механізованих установок. При цьому необхідно прагнути зберігати постійний склад комплексних і спеціалізованих бригад на весь час виконання робіт. При виборі машин і установок необхідно передбачити варіанти їх заміни у разі необхідності. Якщо передбачається застосування нових будівельних машин, установок і пристроїв, необхідно вказувати найменування і адресу організації або підприємства-виготовлювача.
У графіку виконання робіт вказуються послідовність виконання робочих процесів і операцій, їх тривалість і взаємна ув'язка з фронтом робіт і в часі. Тривалість виконання комплексного будівельного процесу, на який складена технологічна карта, повинна бути кратною тривалості робочої зміни при однозмінній роботі та робочій добі при дво- і тризмінній роботі.

 
Кошторис трудових витрат (табл. 2), що використовується при складанні нарядів-завдань робітникам, складається на основі таких вказівок:
– у графі 1 вказуються номери параграфу, таблиці, графи і позиції норми, прийнятої за відповідним збірником норм;

Таблиця 2

Кошторис трудових витрат

 

Обґрунту­вання норм	Робо­ти	Одини­ця виміру	Об­сяг ро­біт	Норма часу на одини­цю виробу	Витрати праці на весь обсяг робіт, люд.-год.	Розцін­ки на одини-цю виміру	Вар­тість праці на весь обсяг робіт
1	2	3	4	5	6	7	8
Всього

– у графі 2 наводиться перелік робіт, що відповідають прийнятому в технологічній карті, з ув'язкою по позиціях, передбачених збірником норм;

в кінці кошторису вказують суми показників, поданих в графах 6 і 8.

Схема операційного контролю якості робіт складається за формою, наведеною в табл. 3.

В технологічній карті наводяться такі техніко-економічні показники:

– витрати праці на прийняту одиницю виміру і на весь обсяг робіт;

– витрати машино-змін на весь обсяг робіт;

– виробіток на одного робітника за зміну в фізичному вираженні;

– вартість будівельно-монтажних робіт.

Потреба в матеріально-технічних ресурсах в технологічній карті наводиться в таблицях 4–6.

Таблиця 3

Схема операційного контролю якості робіт 

 

Таблиця 4

Потреба в будівельних конструкціях,

деталях, напівфабрикатах, матеріалах і устаткуванні

 

При розробці технологічних карт необхідно широко використо­вувати типові технологічні карти.

Прив'язка типової технологічної карти до конкретних проектних рішень об'єкта та умов будівництва складається з уточнення обсягів робіт, засобів механізації, потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, а також графічної схеми організації будівельного процесу.

Таблиця 5

Потреба в машинах, устаткуванні, інструментах, інвентарі і пристроях

 

Таблиця 6

Потреба в експлуатаційних матеріалах

Задача проектування полягає в ухваленні раціонального (ефективного) рішення за термінами і послідовності виконання процесу, складі технічних засобів, кількості і складі ланок (бригад) робітників. У кожному конкретному випадку таких рішень повинно бути декілька. Тоді сам процес проектування приймає варіантний характер.

Пошук раціонального рішення грунтується на порівняльній оцінці прийнятих до розгляду варіантів за одним або декількома показниками ефективності, основними з яких є собівартість, трудомісткість і тривалість виконання процесу.

Організаційно-технологічні рішення, що приймаються за основу при розробці технологічних карт, повинні забезпечувати високу якість, безпеку і безаварійність виконання робіт відповідно до вимог діючих норм і правил будівельного виробництва.

3. Погодження та затвердження проектної документації будівельного виробництва

Проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

Розділи проекту необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

Матеріально-технічні ресурси окремих конструктивних елементів можуть бути визначені за відповідними аналогами без виконання конструктивних розрахунків.

Матеріали проекту у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником в чотирьох примірниках, субпідрядним проектувальником - генеральному проектувальнику в п'яти примірниках.

До складу проектної продукції, що передається замовнику, не входять інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інженерних вишукувань. Ці матеріали (крім технічних звітів з інженерних вишукувань, один примірник яких передається замовнику) зберігаються у проектувальника згідно з вимогами нормативних документів і можуть бути надані замовникові за його вимогою у вигляді копій за умови оплати послуг за розмноження чи експертному органу у тимчасове користування на його вимогу.

За необхідності проведення науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва у проектній документації належить наводити їх перелік із стислою характеристикою і обґрунтуваннями необхідності їх виконання.

Проектна документація  повинна  мати такі підписи:

А. Титульний лист пояснювальної записки:

- керівник організації;

- головний інженер, головний архітектор організації;

- головний архітектор і головний інженер проекту.

Б.  Розділи пояснювальної записки:  - автори розділів проекту.

В. Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- автори проекту (крім ГАП і ГІП);

- виконавці;

- перевіряючі.

При розробці документації різними фізичними особами кожна з них підписує титульний лист відповідно до укладених між ними контрактів.

Підписи кошторисної документації встановлені правилами визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.

У пояснювальній записці мають бути відображені прізвища учасників проектування по кожному розділу проекту, а в разі наявності субпідрядників - назви юридичних або фізичних осіб субпідрядників.

Проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування та матеріали державної експертизи підлягають архівному зберіганню проектною організацією згідно з положеннями та правилами.

Проектні організації можуть видавати додатково, за окрему плату (за згодою із замовником та генеральною будівельною організацією) кошторисну документацію на магнітних носіях.

Для підприємств і споруд зі складною та невідпрацьованою технологією виробництва в проектах в обґрунтованих випадках може передбачатись випереджувальне будівництво та введення в дію дослідних цехів та стендів для виконання досліджень, відпрацювання та випробування експериментальних та нових технологій, обладнання, матеріалів та виробів

 

Генеральна підрядна організація разом із замовником й залученням субпідрядних організацій розглядає розділ проекту «Організація будівництва», конструктивні рішення, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва і представляє замовнику в терміни не більше 45 днів для розгляду, узгодження чи висловлення зауважень. При неотриманні зауважень у цей термін проект вважається погодженим.

На сьогодні всі будівельні проекти, незалежно від джерел фінансування, форм власності, проектно-кошторисної документації підлягають державній експертизі.

Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає:

державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;

державну санітарно-гігієнічну експертизу;

держекспертизу щодо пожежної безпеки;

держекспертизу об’єктів виробничого призначення щодо охорони праці;

держекспертизу відносно енергозбереження.

До завдань служб держінвестекспертизи входить розгляд ПОБ, ПВР у повному обсязі, а також питання міцності, надійності, довговічності, архітектурно-планувальних та інженерних рішень.

Організації (служби, підрозділи), що виконували державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

Згідно зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

Подання проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов'язком замовника. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оплату.

Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації, при цьому наступає відповідальність:

- для всіх інвесторів (замовників) незалежно від форм власності та джерела фінансування – перед державою за дотримання обов'язкових вимог нормативів та нормативних документів, порядку погодження та експертизи проектної документації;

- для інвесторів (замовників), які використовують державні бюджетні та позабюджетні кошти, – перед державою за дотримання вимог державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Порядок затвердження проектів будівництва, що фінансуються із залученням коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності та по об'єктах, що споруджуються за рахунок інших джерел фінансування, визначається згідно з "Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002  № 483.

Проектна документація затверджується за наявності позитивного комплексного висновку державної експертизи.