Лекція №7. Методика відбору ґрунтових проб

1. Методика відбору ґрунтових проб для проведення агрохімічних досліджень ґрунтів.

 

– не важливо

+/– не дуже важливо

+ важливо

Цілі відбирання проб ґрунту

Цілі	Використання землі	Середня концентра ція	Просторова мінливість		Зміна часу	ISO 10381 посилання
			Горизонтальна	Вертикальна
1 Картографія	все	-	+	+	-	1,2,3
2 Класифікація	все	+	-	+	-	1,2,3
3 Контроль	сільськогосподарське	+	-	+/-	+	1,2,3
	лісництво	+/-	+	+	+	1,2,3
	природне	+/-	+	+	+	1,2,3
4 Оподаткування	все	+/-	+	+/-	графік	1,2,3
5 Поліпшення функції ґрунту	все	+	-	+	+/-	1,2,3,5
6 Максимальне навантаження сільськогосподарське	сільськогосподарське	+	-	+/-	+	1,2,3,5

 

Типи проб:

• - порушені проби (масово-пропорційне відбирання проб, проби, отримані без будь-якої спроби зберегти структуру ґрунту);

• - непорушені проби (пропорційне об’єму відбирання проб, проби отримані з використанням методу, призначеного для збереження структури ґрунту).

Максимальні площі репрезентативності точки відбирання проб за різних видів обстеження залежно від категорії складності ґрунтового покриву

Категорія складності ґрунтового покриву	Максимальні площі репрезентативності точки відбирання проб під час обстеження, га
	ґрунтовому	агрохімічного при рівнях NPK кг/га д.р. кожного виду			на забруднені сть
		менше ніж 60	більше ніж 60
1 Сухостепові, степові і частково лісостепові території з однорідним ґрунтовим покривом: 1–2 компонентні як в генетичному, так і літогранулометричному* аспектах за частки схилових ґрунтів менше 10 %	40	40		25	25
2 Сухостепові, степові і лісостепові території з 3–5 компонентним в генетичному чи літогранулометричному* відношенні ґрунтовим покривом або часткою схилових ґрунтів 10–35 %	35	25		15	15
3 а) сухостепові, степові і лісостепові території з 6–8 компонентним в генетичному чи літогранулометричному* відношенні ґрунтовим покривом або часткою схилових ґрунтів 30–50 %; б) поліські території з 3–5 компонентним у генетичному або літогранулометричному* відношенні ґрунтовим покривом; в) зрошувані ґрунти без ознак вторинних осолонцювання і гідроморфності; г) осушені ґрунти без ознак вторинного заболочування	30	15		10	10
4 а) степові і лісостепові території з дуже неоднорідним ґрунтовим покривом – 9–10 компонентів в генетичному чи літогранулометричному* відношенні або частка схилових ґрунтів більше ніж 50 %; б) поліські території з неоднорідним ґрунтовим покривом – 6–8 компонентів у генетичному або літогранулометричному* відношенні; в) передгірні території Криму і Карпат; г) осушені ґрунти з ознаками вторинного заболочування	25	10		5	5
5 а) гірські території; б) заплави річок і тераси-дельти Дніпра та Дунаю; в) поліські території з дуже неоднорідним ґрунтовим покривом – більше ніж 9 компонентів у генетико-літогранулометричному* відношенні; г) ґрунти інших зон з надзвичайно неоднорідним ґрунтовим покривом – більше ніж 11 компонентів у генетико- літогранулометричному* відношенні; д) зрошувані ґрунти з ознаками вторинного осолонцювання і гідроморфізму на площі понад 10 %; е) осушені ґрунти з ознаками вторинного заболочування на площі понад 10 %	25	5		3	3

Несистематичні схеми

(нерегулярний відбір проб)

 

• "N", "S", "W" і "X" схеми відбору проб використовуються в сільськогосподарському (садівничому) дослідженні землі. Розподіл ґрунтових компонентів є відносно гомогенним, за контур такої схеми береться велика кількість проб, які потім можуть бути зсипані і змішані, щоб одержати один зразок для аналізу.
• Діагональні схеми

Схема обертових діагоналей,

• порядок дій:

• a) вибрати репрезентативну площу приблизно в 1000 м2;

• b) розділити цю площу на чотири квадрати, кожний по 250 м2;

• c) у межах кожного квадрата провести по дві діагоналі, уздовж кожної з який буде отримано дев'ять проб;

• d) відібрати проби відповідно до певних вимог;

• e) підготувати комплексні зразки 1, 2, і 3 шляхом:

• змішування одиничних проб на позиціях 1, 4, 7, 10, 13, і 16, щоб дати комплексний зразок 1;
• змішування одиничних проб на позиціях 2, 5, 8, 11, 14, і 17, щоб дати комплексний зразок 2;
• змішування одиничних проб на позиціях 3, 6, 9, 12,15, і 18, щоб дати комплексний зразок 3; 

Схема обертових діагоналей для

районів постійного моніторингу

 

 Круглі сітки

Круглі сітки придатні для окреслення обмежених областей забруднення, таких як резервуари для зберігання, але також і вказувати наявність впливу навколо регіонального джерела викидів, наприклад, випадіння промислових підприємств. Відбір проб виконується в секціях концентричних кіл (радіуси яких залежать від передбачуваної площі забруднення) і за лініями восьми головних точок компаса.

Відбір проб уздовж лінійного джерела

Методика відбору середнього зразка грунту для

визначення фізичних властивостей грунту 

У визначенні об’ємної щільності

• - для піщаних, суглинних і глинистих ґрунтів: до 1 кг;
• - для торфових ґрунтів і органічних горизонтів лісових ґрунтів: до 0,5 кг;
• -для ґрунтів з підвищеною кількістю гравію, кругляків і каменів: потребуються більші маси.

Відбирання проб для визначення

рухомого азоту

• Звичайно відбираються проби з трьох шарів ґрунту: від 0 м до 0,3 м; від 0,3 м до 0,6 м і від 0,6 м до 0,9 м. Можуть бути випадки, коли у зв’язку зі специфічними потребами дослідження вивчають шари більші за 0,3 м.

• До 15 індивідуальних проб, отриманих з урахуванням місця і шару, формують складений зразок. Щоб уникнути втрат рухомого азоту, складені зразки треба зберігати при 4 °C в охолоджуваній коробці в темряві і передати в лабораторію.

 

2. Методика відбору ґрунтових проб для впровадження технологій точного землеробства.

 ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

(офіційний сайт корпорації «Кернел» («Дружба Нова») 

Операція	Економіка грн/га
Диференційоване внесення компенсаційної дози азотних добрив	120
Внесення повної норми добрив в поєднанні з поверненням у ґрунт пожнивних решток	960-2400
Оптимізації густоти стояння рослин(кукурудза)	До 20% (посівного матеріалу)
Поєднання технологічних операцій (обробіток ґрунту, внесення добрив і посів)	40% п.м.м порівняно з мін. обробітком

 

Історія «точного землеробства»

 Технології «точного землеробства» почали впроваджуватися близько 30 років назад у США.

2 напрямки:

- вирівняти ґрунтову неоднорідність

- кожна точка давала однаковий врожай.

Оптимальна щільність сітки залежить від історії поля.

Переваги

 

• Виявити варіації і проблемні місця в полі

• Більша урожайність з площ з низьким Р2О5 і К2О

• Зменшення норми добрив

• Зменшення витрат і собівартості вирощування культур
• GPS-дозволить повернутися до той же точки і контролювати родючість. 

Відбір проб ґрунту

 

• Відбір проб проводиться кожні 5-8 років

• 1 зразок з гектара

• 1 середній зразок, що складається з 12-14 елементарних проб у діаметрі 6 метрів від прив”язки GPS

• Створення грунтових картограм

 Мета дослідження

• порівняти ефективність застосування технологій точного (диференційного внесення добрив) і традиційного землеробства за вирощування кукурудзи на зерно.
• виявити ocoбливocтi фoрмувaння прoдуктивнocтi пшeницi oзимoї зaлeжнo вiд рiвнiв зaбeзпeчeння чoрнoзeму oпiдзoлeнoгo рухoмими cпoлукaми фocфoру i oбмiннoгo кaлiю.

Об’єкт і методика досліджень 

Об’єкт дослідження – мінеральні сполуки азоту, рухомогофосфору і обмінного калію чорнозему опідзоленого за диференційного внесення добрив і традиційного землеробства за вирощування кукурудзи на зерно; ocoбливocтi фoрмувaння прoдуктивнocтi пшeницi oзимoї зaлeжнo вiд рiвнiв зaбeзпeчeння чoрнoзeму oпiдзoлeнoгo рухoмими cпoлукaми фocфoру i oбмiннoгo кaлiю. 

Методи дослідження. Під час досліджень було застосовано виробничий, польовий, лабораторний і статистичний методи.

Лабораторні дослідження проводились відповідно до методик:

• Зрaзки ґрунту вiдбирaлиcя cиcтeмaтичнo, у фaзи рoзвитку зa BBCH згiднo з ISO 10381-2.
• Пiдгoтoвкa дo хiмiчнoгo aнaлiзу здiйcнювaлacя згiднo ДCТУ ISO 11464-2001.
• Визначення активної кислотності –згідно ДСТУ ISO10390-2001 Якість ґрунту. Визначення рН
• Визначення рухомих форм фосфору і калію в чорноземах, сірих і інших ґрунтах степової і лісостепової зон ДСТУ 4115-2002 «Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова»
• Мінеральні сполуки азоту визначалися за ДСТУ ISO 14256-2:2007
• Oблiк урoжaю мeтoдoм cуцiльнoгo oбмoлoту кoжнoї дiлянки з нacтупним пeрeрaхункoм нa 100% чиcтoту тa 14% вoлoгicть.
• Вaрiaцiйнo-cтaтиcтичнa oбрoбкa урoжaйних дaних – мeтoдoм диcпeрciйнoгo aнaлiзу зa Дocпєхoвим Б.O. 

Дocлiджeння прoвoдилиcь нa дocлiдних пoлях в корпорації «Сварог Вест

Груп» c. Лoтiвкa Шeпeтiвcькoгo рaйoну Хмeльницькoї oблacтi. 

Грунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений легкосуглинковий

на лесі

Дослід №1 – виробничий, дослід №2 -польовий

Виробничий дослід

 

Чому спосіб відбору проб ґрунту такий важливий?

При виконанні агрохімічних аналізів близько 40 % достовірності залежить від методу відбору проб ґрунту.

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОБРАХУНКУ НОРМИ ВНЕСЕННЯ АЗОТУ У ДІЮЧІЙ РЕЧОВИНІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При проведенні обрахунку системи удобрення для даного поля по ділянках, норма азоту склала 136 кг/га діючої речовини, а по результатам центру Держродючість- 155 кг/га. Отже, у першому варіанті економія склала 19 кг/га. У перерахунку на всю площу поля (331 га) це 6,3 т або 18,5 т аміачної селітри.

 

На графіку представленому вище показано порівняння норм внесення добрив диференційовано та в середньому. При даному розподілі добрив тільки на 15 % території було внесено коректну норму.

Застосування фосфорних добрив

 

Застосування калійних добрив

ВИСНОВКИ за виробничих дослідів 

• Відбір проб за методикою Держродючості (Інституту охорони грунтів) дав можливість отримати лише усереднені значення агрохімічних показників.
• Точковий відбір з елементарної ділянки 5 га показав більш детальну диференціацію вмісту елементів живлення по полю.
• Точковий відбір проб можливо використовувати при впровадженні елементів точного землеробства, а саме диференційованого внесення добрив
• Використання технологій точного землеробства (диференціованого внесення добрив) дозволяє економити азот 19 кг/га діючої речовини, що у перерахунку на всю площу поля (331 га) це 6,3 т або 18,5 т аміачної селітри.
• Використання технологій точного землеробства (диференціованого внесення добрив) дозволяє економити фосфорні і калійні добрива до 9 т на 100 га поле. 

Вмicт рухoмих фocфaтiв у чoрнoзeмi oпiдзoлeнoму зa дифeрeнцiйoвaнoї нoрми пo

рiзних фaзaх рoзвитку рocлин, мг/100 г грунту

 

Урoжaйнicть пшeницi oзимoї зaлeжнo вiд рівня зaбeзпeчeнocтi

чорнозему опідзоленого рухомими сполуками фocфoру, т/га

 

Висновки до досліду №2 

• Рівень забезпеченості рухомим фосфором чорнозему опідзоленого може зміщатися у класах впродовж вегетації рослин навіть без внесення фосфорних добрив за рахунок природної або набутої просторової варіабельності.
• Дефіцит фосфору на урожайність пшениці озимої сорту Лаертіз, може не супроводжуватись морфологічними ознаками нестачі даного елементу впродовж вегетації.
• Зниження урожайності за недостатньої забезпеченості ґрунту рухомими формами фосфору становить 10-15% порівняно з ділянками із середньою забезпеченістю, що складає - 4080 грн/га.

3. Методика відбору середнього зразка грунту – оптимальна для органічного землеробства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика відбору грунтових проб для аналізу

внесених добрив

 

 

• Відбираємо проби з боку можливого під'їзду техніки або як

здійснювався посів.

• Об'єднана проба грунту складається з 14-16 одиничних, відібраних по колу діаметром 6м.
• Маса об'єднаної проби становить 360-400 г.
• Пробу оснащують етикеткою із зазначенням місця відбору, номера поля, глибини, організації, яка відбирала та номери зразка.
• Об'єднану пробу відправляють до лабораторії. Якщо немає можливості відправити відразу (2-3 дні), то краще її висушити у темному прохолодному місці.

4. МЕТОДИК А ВІДБОРУ ҐРУНТОВИХ ПРОБ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПЕСТИЦИДІВ

 

Визначення

 

• -одинична проба ґрунту- проба певного обсягу, взята одноразово з грунтового горизонту, шару;

• - об'єднана проба ґрунту- проба ґрунту, що складається з певної кількості одиничних проб;

• - повітряно-суха проба ґрунту- проба ґрунту, висушена до постійної маси при температурі і вологості лабораторного приміщення;

• -квартування - прийом механічного усереднення проби грунту. Подрібнений ґрунтових матеріал після ретельного перемішування розташовують на папері у вигляді квадрата і ділять діагоналями на чотири рівновеликі частини. Дві протилежні частини беруть для подальших аналізів;

• - репрезентативна ділянка - частина площі сільськогосподарського угіддя з однорідними фізико-географічними умовами (рельєф, вологість, тип ґрунту), що визначає однотипний характер змін вмісту залишкових кількостей пестицидів;

• - залишкова кількість пестицидів- кількість пестициду після встановленого терміну очікування з моменту його застосування;

• - орний горизонт (шар)- шар грунту певної глибини, що піддається регулярної механічній обробці.

 

 

• Загальна інформація

 

• Пестициди - це хімічні речовини, які використовуються в сільському господарстві для захисту сільськогосподарських культур від комах, грибів, бур'янів та інших шкідників.
• Залишки пестицидів у ґрунті є концентрацією активного інгредієнта пестицидів (a.i.), його метаболітів чи продуктів розпаду.
• Види відбору грунту залежить від типу землеробства – традиційне чи органічне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення гранулометричного складу

ґрунту в полі (метод польовий)

 

Пісок (1)	- під час скачування кулька не утворюється;
Глинистий пісок	- під час скачування шнур не утворюється, кулька скачується порівняно добре;
Супісок (2)	- під час скачування шнур утворюється сплющений, діаметром більше 3 мм, або зачатки шнура;
Легкий суглинок (3)	-під час скачування шнур утворюється, але відразу розпадається на короткі циліндрики;
Середній суглинок (4)	- під час скачування шнур утворюється добре, але під час згинання в кільце розламується;
Важкий суглинок (5)	- під час скачування шнур утворюється добре, легко згинається в кільце, яке зверху докладно;
Глина (6)	- під час скачування шнур утворюється добре, легко згинається в кільце з якого можна зробити вісімку.

 

Функції гумусу

 

• Фізичні – формування структури, повітря та вологоємність, циркуляція води, вирівнювання температури.

• Хімічна – містить живильні елементи.

•Біологічна – середовище для розвитку та проживання мікроорганізмів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготовка до відбору об'єднаних проб ґрунту (рельєф)

 

• Сільськогосподарське угіддя, яке підлягає контролю, умовно поділяють на представницькі ділянки, в межах яких вибирають пробні майданчики.
• Представницькі ділянки мають накривати все сільськогосподарське угіддя, яке підлягає контролю.
• Площа представницької ділянки не повинна перевищувати норм, встановлених для наступних категорій місцевості:
• - 1-а категорія- зона Полісся з хвилястим рельєфом, з неоднорідною структурою ґрунтового покриву. Площа представницької ділянки-від 3,0 до 5,0 га;
• - 2-а категорія - лісостепові та степові райони з розчленованим рельєфом. Площа представницького ділянки-від 5 до 10 га; із рівним рельєфом 10-15 га.
• - 3-я категорія - степові райони з рівнинним та слаборозчленованим рельєфом. Площа представницької ділянки-від 15 до 20 га;
• - 4-а категорія-гірські райони з дрібними ареалами сільськогосподарських угідь та неоднорідністю структури ґрунтового покриву. Площа представницької ділянки-від 0,5 до 3,0 га;
• - 5-а категорія-райони зрошуваного землеробства. Площа представницької ділянки-від 2,0 до 3,0 га. У садах площа представницької ділянки – від 2 до 4 га. Ділянку слід розташовувати лише на одному елементі мезорельєфу (вершина, пагорб, схил, підніжжя) схилу і т.д.), але при цьому площа не повинна перевищувати норми. На великих площах (50-100 тис. га) вихідні зразки відбираються з пробних майданчиків (100 x 200 м). Пробні майданчики закладаються не менше ніж 100 м від краю поля.

 

Класифікація пестицидів

 

• За хімічним складом:

• Неорганічні

• Органічні (хлорорганічні, фосфорорганічні, металоорганічні, алкалоїди (зокрема нікотинові похідні та неонікотиноїди)

• За цільовим призначенням:

• Акарициди – група пестицидів, призначених для боротьби з кліщами;

• Бактерициди – група пестицидів, спрямована на знищення бактерій-збудників хвороб, рослин;

• Біопестициди - Біологічні пестициди;

• Гербіциди – пестициди, що використовуються у боротьбі з бур'янами рослин;

• Десиканти - речовини, що викликають висихання рослин перед збиральними роботами;

• Дефоліанти - речовини, що викликають опадіння листя рослин;

• Інсектициди - одна з найбільших груп пестицидів, спрямована на знищення комах, шкідників;

• Зооциди — пестициди, що використовуються у боротьбі з тваринами, що завдають шкоди сільському господарству;

• Молюскоциди – група пестицидів, спрямована на боротьбу з молюсками;

• Нематоциди – пестициди, спрямовані на знищення круглих хробаків (нематод);

• Регулятори росту рослин – речовини, що впливають на зростання та розвиток рослин;

• Протруйники зерен та насіння - речовини, які використовують для передпосівних обробок;

• Родентициди – пестициди, що використовуються для знищення гризунів, належать до зооцидів;

• Фуміганти — речовини, що використовуються в газоподібному стані для боротьби зі шкідниками та

збудників хвороб, а також для захисту рослин;

• Фунгіциди – група пестицидів, спрямована на боротьбу з грибковими захворюваннями рослин;

• Хемостерилізатори - речовини, що викликають стерилізацію комах.

 

Стійкі органічні забруднювачі

 

 Альдрін - хімічно стабільний, термічно стійкий. Малочутливий до світла. У ґрунті, рослин метаболізується з утворенням дильдрину.

 Дільдрін -хімічно та термічно стабільний. Стійок до лугів, слабких кислот, світла. Не розкладається при тривалому нагріванні за температури 25°C.

 Ендрин - практично нерозчинний у воді, добре розчиняється в більшості

органічних розчинників. Стійкий у кислих та лужних середовищах. Ендрин більше токсичний для людини та тварин. Належить до I класу небезпеки.

 Мірекс - практично нерозчинний у воді, помірно в органічних розчинниках. Головним продуктом перетворення у ґрунті є що володіє активними інсектицидними властивостями хлордекан Застосовується для боротьби з мурахами та іншими шкідниками сільськогосподарських культур.

 Хлордан – відрізняється великою персистентністю в об'єктах навколишнього середовища.

 Гептахлор -стійкий до дії вологи, температури. У ґрунті стійкий. Через рік після внесення залишаються 45%, через три роки –10% вихідної кількості.

 Гексахлорбензол — практично не розчиняється у воді, етанолі, добре розчиняється в органічні розчинники. Стійкий до дії світла, кислот, лугів.

 ДДТ - у зв'язку з високою стійкістю і різко вираженими кумулятивними властивостями використання ДДТ у сільському господарстві багатьох країн заборонено чи різко обмежене з умовою суворого дотримання регламентів

 Токсафен – розкладається в присутності лугів та при дії ультрафіолетового світла. Застосовується як кишково-контактний інсектицид на посівах буряків, картоплі, гороху, бавовнику та інших культур.

 

Хлорорганічні

 

• Рухливість хлорорганічних сполук у ґрунті зазвичай обмежена, хоча вона більше в піщаному ґрунті. У глинистих ґрунтах з обмеженим вилуговуванням.
• дельдрін - стійкий у ґрунті в помірних умовах.
• ДДТ
• гептахлор - Стійкий у ґрунті з періодом напіврозпаду 100-250 днів залежно від типу ґрунти. У грунті він піддається гідролізу, та був эпоксидированию мікроорганізмів. Період напіврозпаду в ґрунті (Помірний клімат) становить 9-10 місяців по сільськогосподарським показникам застосування.
• ендосульфан - період напіврозпаду в ґрунті становить 30-70 днів.

 

 

Карбамати

 

Залишки вихідних сполук зазвичай є екологічно стійкими.

Відбір проб для аналізу протягом 10-20 днів після обприскування, хоча в певних ґрунтах (глинистих) може бути і до 30 днів.

• • алдикарб - залишки окислюються в грунті, але залишки є стійкими та ефективними для приблизно 10 тижнів. Алдікарб токсичний для ссавців, але сублетальні дози швидко метаболізуються.

• • карбарил - у ґрунті в аеробних умовах 1 ppm карбарилу деградує з періодом напівжиття 7-14 днів у супісці та 14-28 днів у суглинці

• • пропоксир- рухливість у ґрунті висока, хоча деградація відбувається швидко в різних ґрунтах.

 

 

 

 

Фосфорорганічні

 

• Органофосфати мають досить обмежену екологічну стійкість
• • фенітротіон - період напіврозпаду в глинистих ґрунтах становить 12-28 днів, менше у заболочених умовах (4-20 днів). Найважливішими метаболітами є диметилфенітроксон та 3-метил-4-нітрофенол. Період напіврозпаду вихідної сполуки близько 4 днів.
• • фензин- швидка деградація у ґрунті та воді (період напіврозпаду становить приблизно 1 день).
• Сульфоксид та сульфон та їх кисневі аналоги.

 

 

 

Піретроїди

 

• Піретроїдні інсектициди є нестійкими у навколишньому середовищі, швидко деградують у присутності сильного сонячного світла.

• Контроль залишків становить інтерес лише протягом 5-7 днів після обприскування, якщо тільки в затінених областях та де застосовувані концентрації є особливо високими.

• • циперметрин – у ґрунті він досить стійкий; (Приблизно 16 тижнів).

• • перметрин – швидко розкладається у ґрунті та воді. Протягом 12 днів.

Метаболізм транс-ізомеру швидший, ніж метаболізм цис-ізомер.

• • дельтаметрин- у ґрунті вона розкладається мікробіологічно протягом 1-2 тижнів. У дерново-підзолистих ґрунтах може вилуговуватися.

 

Регулятори росту комах

 

• IGR бензилсечовини в цілому діють шляхом інгібування синтезу та ліофілізації хітину, тим самим перешкоджаючи утворенню кутикули комах. Вони все частіше використовуються для боротьби з комахами-листоїдами (травоїдними тваринами) та фруктів. Їхня низька розчинність у воді та адсорбція ґрунтом знижує їх міграцію. Залишки, ймовірно, будуть виявлені лише у ґрунті.
• •дифлубензурон – сильно фіксується гуміновою кислотою ґрунту. Стійкий до сонячного світла. Період напіврозпаду в грунті коливається від 2 до 12 тижнів залежно від типу ґрунту та умов мікробної деградації до 3,5-дихлор-2,4-дифторфенілсечовини.
• •трифлумурон - дані про період напіврозпаду в ґрунті відсутні, але період напіврозпаду може бути досить швидким за кілька місяців.
• •феноксикарб - низька рухливість у ґрунті та відносно швидкий напіврозпад.

Гербіциди

 

• Екологічна стійкість гербіцидів варіює. Так деякі з них швидко поглинаються та розкладаються у ґрунті (наприклад, паракват), у той час як інші є стійкішими.
• Період напіврозпаду <7 днів у ґрунті. З гербіцидами триазину або з такими продуктами, як лінурон/діурон, персистенція значно більше, а залишки можуть бути присутніми протягом кількох місяців.
• • 2-4-D - швидко розкладається в ґрунтах мікробами, період напіввиведення <7 днів.
• • атразин - у ґрунті період напіввиведення становить 35-50 днів, сухих, холодних умовах більший. Основні метаболіти дезилатразин та гідроксіатразин.
• • лінурон - у ґрунті деградує мікробіологічно з періодом напіврозпаду 2-5 місяців.
• •хлорсульфурон – гідроліз у ґрунті протягом 4-6 тижнів, при більшому вологості – гідроліз протікає швидше. При підвищених температурах та високої вологості у ґрунті здійснюється мікробна трансформація.

 

Фунгіциди

 

• Деякі фунгіциди можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище.
• • карбендазим- у ґрунті розкладається мікроорганізмами з періодом напіврозпаду 3-12 місяців та швидко метаболізується.
• • хлороталоніл- залишки у ґрунті деградують досить швидко, протягом 5-36 днів. У анаеробних умовах, набагато швидше (від кількох годин до кількох днів) в умовах затоплення (болотні ґрунти, лучні). Залишки пестицидів на ґрунті не мобільні.
• •металаксил- кінцева активність у ґрунті становить приблизно 70-90 днів.

 

Фумігатори ґрунту

 

 Бромистий метил (нині широко використовуються в рамках Монреальського протоколу).

 1,3-Дихлорпропен – при контрольованому використанні фуміганти грунту не представляють серйозну екологічну проблему, швидко деградують.

 

 

Забруднення зразків

 

• Особистий захист
• При вході в сильно оброблену або забруднену області (якщо обприскування зроблено протягом 24 годин) необхідно:

1. Одягти захисний одяг і маску, тіло має бути покрите одягом.

2. Не можна входити в забруднену ділянку голими ногами.

3. Необхідно використовувати одноразові рукавички.

4. Після переходу від забрудненого пестицидами району до не забрудненого необхідно помити одяг та взуття водою з миючою речовиною.

• Відбір проби

1. Процес відбору має бути репрезентативним та виключити забруднення зразка.

2. На вміст пестицидів можуть впливати освітленість та високі температури. Тому, відбирати зразки бажано в ранкові години, згідно з певною схемою відбору.

3. Усі контейнери для проб повинні бути чистими (як усередині, так і зовні). Нові контейнери є кращими. Якщо контейнери повторно використовуються, то вони мають бути ретельно промиті розчинником високої чистоти (гексан чи ацетон) між використанням. Можливі поліетиленові або поліпропіленові мішки. Тверді зразки можуть бути загорнуті в алюмінієву фольгу якщо є підозра, що вміст пестициду може зменшитися

(Інсектициди). Полівінілхлоридні (ПВХ) матеріали не використовуються, оскільки вони можуть бути джерелом забруднення проби.

4. Будь-які інші матеріали, що використовуються при відборі проб (лопати, пробовідбірники, шпателі, шнеки, сітки і т. д.) мають бути чистими. Повинні використовувати лише одноразові рукавички.

 

 

Пробний майданчик

 

 

• Пробний майданчик розміром 100Х100 або 100Х200 м розташований у центральній частині представницької ділянки.
• У садах пробний майданчик розміром 15Х15 або 20Х20 м також розташовується в центральнйї частині представницької ділянки.
• Площа представницької ділянки може співпадати з пробною площею майданчика.
• Для взяття підорного шару в 5 точках копаються прикопи на глибину 50 см, на всю його глибину вирізають лопатою зразок вагою 1,5 – 2 кілограми. Після перемішування з цього зразка методом квартування відбирають вихідний зразок вагою 900 – 1000 грамів.

 

 

Упорядкування об'єднаної проби

грунту-Середня проба

 

• Об'єднану пробу складають безпосередньо в полі шляхом механічного перемішування 15 одиничних проб (при відборі лопатою) або 25 одиничних проб (при відборі ґрунтовим буром), відібраних на пробному майданчику. Для ґрунту садів об'єднану пробу складають аналогічно з 9 одиничних проб (при відборі лопатою) або з 18 одиничних проб (при відборі ґрунтовим буром).

• Поодинокі проби зсипають на обгортковий папір. З ґрунту видаляються грудки, залишки рослинності, комах. Великі грудки подрібнюють, грунт ретельно перемішують і три-чотири рази квартують.

• Частину ґрунту, що залишилася після квартування, розрівнюють шаром від 2 до 3 см, ділять на 6-9 квадратів і з центру кожного беруть однакову кількість ґрунту і перемішують.

• Маса об'єднаної проби має бути не менше 1 кг.

• Об'єднану пробу упаковують у пакет або коробку (паперову), забезпечують супровідним талоном.

 

 

 

Методика відбору проб ґрунту (2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форма супровідного талону об'єднаної проби

ґрунту

 

• Дата та час відбору одиничних проб
• Адреса організації, яка проводить відбір проб
• Адреса організації, яка проводить хімічний аналіз
• Категорія місцевості
• Номер ділянки чи поля
• Номер пробного майданчика
• Культура або вид угіддя
• Тип ґрунту
• Номер об'єднаної проби, горизонт (шар), глибина взяття проби (зазначити, якщо вона використана як ПС або арбітражна проба)
• Засіб відбору одиничних проб ґрунту (лопата, бур)
• Кількість одиничних проб
• Характер метеорологічних умов у день відбору проби
• Особливості, виявлені під час відбору проб (освітлення сонцем, застосування засобів хімізації, виду обробітку ґрунту сільськогосподарськими машинами, наявність звалищ)
• Інші особливості
• Відповідальний виконавець за відбір проб:

 

 

 

5. Пробопідготовка для аналізу пестицидів

 

• Проба грунту має бути спрямована в лабораторію за 24-36 годин.
• При цьому необхідно не допустити розкладання пестицидів у результаті біологічних та хімічних процесів. У залежності від фізико-хімічних властивостей пестицидів ступінь розкладання буде різна. Так, хлорорганічні пестициди (такі як альдрін, ліндан або ДДТ) розкладатимуться повільно, а фосфорорганічні або карбамати (такі як фенітротіон або карбарил) деградують з набагато вищою швидкістю.
• У жарких та вологих умовах деградація відбуватиметься швидше, навіть для хлорорганічних пестицидів.
• Якщо пробу неможливо доставити за вказаний час до лабораторії, то її краще помістити в холодильник при 4-8° C. На полі, якщо немає можливості відразу (в протягом 3-4 годин) помістити в хлодобокс, то можна обгорнути мокрою тканиною.
• Не слід заморожувати, винятком випадків, коли зразок буде зберігатися 4-5 днів у теплих умовах, але тоді не можна допускати їх розморожування.