Тема 1. Економічна сутність, роль та функції міжнародної біржової діяльності

1. Передумови виникнення міжнародної біржової діяльності

Міжнародна біржова діяльність розвивалась багато століть для того, щоб досягти сучасного рівня досконалості, притаманного нинішнім міжнародним біржовим платформам.

Розвиток міжнародної біржової торгівлі, поява та еволюція технології біржової торгівлі, були тісно пов’язані з формуванням нашої цивілізації, зміною виробничих технологій, виникненням організованої форми торгівлі товарами та фінансовими активами.

Враховуючи те, що міжнародна біржова діяльність також являється формою оптової торгівлі, можна простежити поетапне удосконалення й розвиток міжнародної торгівлі товарами, а пізніше іншими фінансовими активами.

На наш погляд, етапи розвитку міжнародної біржової торгівлі пов’язані з передумовами впровадження біржової торгівлі на товарних ринках. Сьогодні біржова торгівля представляє собою високо розвинутий ринковий механізм, проте кілька століть тому суспільство поетапно розробляло та впроваджувало різні види торговельної діяльності.

З огляду на те, що міжнародна біржова торгівля вимагає наявності конкурентних переваг і функціонує лише за наявності ринкового середовища, не у всіх країнах світу функціонують повноцінні організовані ринки товарів та фінансових активів.

До появи міжнародної біржової діяльності у світі виникла і еволюціонувала торговельна діяльність у напрямках роздрібної і оптової торгівлі.

Міжнародна біржова торгівля виникла на основі товарообмінних чи бартерних операцій, пізніше на локальних ринках чи базарах, ярмарках та аукціонах. Не слід забувати, що історичний розвиток міжнародної торгівлі та форми торговельних, комерційних відносин вплинули на характер майбутніх міжнародних біржових торговельних операцій.

Товарний обмін і бартер мали місце на зорі виникнення цивілізації, іншими словами, тисячі років тому. Історичні джерела свідчать, що бартер застосовувався людьми шість чи навіть десять тисяч років тому. Нині бартер також часто застосовується за умов виникнення будь-яких економічних чи фінансових криз національного чи міжнародного масштабу. Бартер гарантує надання прав власності іншим особам користуватись зазначеними товарними активами без наявності у відносинах грошових одиниць. Обмін відбувається без використання вартісних речей, які можуть замінити гроші.

Історично перший бартер відбувся ще у стародавній Месопотамії, а після його використали фінікійські племена між своїми членами та з торговцями інших країн. Згодом вавилоняни почали користуватись більш складними операціями з обміну. Вони почали поступово міняти товари на дорогоцінні метали чи зброю.

Значно пізніше бартер використовували у країнах, де економіка, заснована на грошових розрахунках, була неможлива або, де існували нестабільні економічні відносини, результатом яких була інфляція та значний дефіцит грошових одиниць чи валюти. У 90-х роках минулого століття в Україні також широко користувались бартером.

Бартер також застосовувався у Скандинавії під час військових дій. У 1936 р. група швейцарських підприємців створили економічний кооператив (wirtschaftsring), який став досить потужною бартерною операцією. У 1979 р. в США була відкрита схожа організація – Міжнародна асоціація взаємної торгівлі.

Бартерні операції здійснюються учасниками як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Міжнародні бартерні операції відрізнялись тим, що могли передбачати проведення імпортно-експортних операцій без грошових розрахунків між банками. У міжнародному бартері еквівалентність має бути досягнутою шляхом збалансування вартості товарообмінних операцій за світовими цінами. 

Основними недоліками бартерної торгівлі є:

- складність пошуку необхідних торгових партнерів;

- проблеми у визначенні вартості активів;

- розгляд правових спорів, які можуть трапитись під час проведення бартерних операцій.

Відповідно до Господарського кодексу України, суб’єктами бартерних операцій є фізичні й юридичні особи. Всі правові особливості бартерних операцій визначаються статтями Цивільного кодексу України також.

Після бартеру з’явились регіональні ринки чи базари. Місцеві ринки – це організовані місця для здійснення торговельних операцій, тобто вони представляли собою економічний механізм, який об’єднує поведінку покупців і продавців, які беруть участь у процесі купівлі чи продажу товарних активів.

Ринок – це організоване місце, де зустрічається попит і пропозиція. Ринки можна проаналізувати з різних точок зору. Одним із найбільш поширених критеріїв класифікації ринків є їх поділ на види за географією обслуговування:

- локальні;

- глобальні;

- внутрішні;

- міжнародні.

Локальні ринки обмежені локальним обслуговуванням і мають обмеження кількістю ринкових учасників, там є прямі контракти між клієнтами й постачальниками, товари та послуги, пристосовані до потреб місцевих учасників ринку, а також точний підбір реклами для охоплення якомога більшої кількості учасників локальних ринків.

Важливість територіального зонування полягає у кількості ринкових учасників, які можуть бути залучені до торгівлі на ринках. Нині глобальний характер дозволяє акумулювати вільний інвестиційний капітал на світовому рівні.

2. Організація і діяльність перших міжнародних бірж

Перші міжнародні біржі з’явились у ІІ столітті на місці організованих майданчиків і пов’язані з торгівлею сільськогосподарськими активами.

З метою підвищення ефективності роботи перших товарних бірж торговці почали розробляти біржові правила торгівлі, які постійно видозмінювались з часом.

Історія розвитку міжнародної біржової діяльності пов’язана з Бельгійськими торгівцями та їх містами. Вперше в історичних працях з’являється ім’я власника готелю Ван де Бурсе. Він був власником готелю, який намагався підтримати свій бізнес через надання права орендувати свої приміщення торговцями товарів. Його досвід став досить популярним і був прикладом для побудови окремих приміщень – товарних бірж. 

Перша товарна біржа була побудована в Антверпені у 1556 р. і вважається офіційно першою будівлею товарної біржі. Цікавим фактом є те, що вивіска цієї біржі відома нині у всьому світі: «Ця біржа є місцем зборів торговців усіх націй і мов». 

Антверпен також відомий нині у світі своїми діамантовими біржами. У 1904 р. група антверпенських брокерів створила діамантову біржу «Beurs voor Diamanthandel».

З часом у тому самому місці почали виникати і інші діамантові біржі – «Vrije Diamanthandel» (1911 р.), «Antwerpsche Diamantkring» (1929 р.). Остання стала єдиною у світі біржою необроблених діамантів. Після Другої світової війни діамантові біржі були відкриті у США, на Близькому Сході та Азії. На підтримку галузі в Антверпені у 1947 р. була створена Всесвітня федерація діамантових бірж. До її складу і нині входить близько 28 діамантових біржових майданчиків. Діамантові біржі являються прикладом вузької спеціалізації товарних бірж у світі.

Починаючи з 16 століття, виникла значна кількість міжнародних бірж, а основними активами, якими торгували, стала спочатку сільськогосподарська продукція. Згодом, оскільки фінансові активи почали відігравати вагому роль, на міжнародних біржах почалась торгівля цінними паперами. Так виникли перші фондові біржі. У 17 столітті в багатьох європейських містах з’явились фондові біржі. Саме фондові біржі стали фінансовими центрами різних європейських країн.

Перша фондова біржа була побудована в Амстердамі у 1602 р. необхідно зазначити, що саме Амстердамська фондова біржа є найстарішою фондовою біржою у світі і нині все ще функціонує.

Відкриття нової фондової біржі у Нідерландах забезпечило для цієї країни центральне місце у міжнародній фінансовій системі на той час. На фондових біржах тоді укладали понад 5000 угод різними учасниками. Прикладом є Амстердамська фондова біржа. На ній були розроблені перші правила біржової торгівлі.

Нині усьому світу відома товарна біржа CME Group, яка багата своєю історією та досягненнями не тільки в США.

Товарна біржа СМЕ не випадково стала важливим центром міжнародного ціноутворення на основні види товарних груп сільськогосподарських активів. Історія свідчить, що у 1830-1840 рр. місто Чикаго було американським центром зерно-трейдингу, де відбувалось багато торгових операцій Середнього Заходу. 

Промислові революції сприяли розвитку даного ринку. Фермери привозили до Чикаго майже все своє зерно у надії продати за високими цінами, проте це тільки призводило до обвалів цін на ринках. Навіть у сприятливі роки можна було спостерігати високу цінову волатильність.

На початку дев’ятнадцятого століття більша частина американського зерна та олійних культур вироблялась у внутрішніх штатах США, де переважно були групування фермерів. Більшість з них займались тільки сільським господарством. Реалізація сільськогосподарської продукції нині забезпечувала основний дохід. Більшість з цих фермерів не мали доступу до великих ринків і часто не отримували сприятливу ціну від реалізації своєї продукції.

Основним торговельним шляхом до Атлантичного узбережжя була річка Новий Орлеан, а невеликі місцеві зернові ринки також будувались вздовж неї та інших річок Огайо й Міссісіпі, що географічно простягалось з Сходу на Захід. Єдиною доступною на той час логістикою був річковий та морський транспорт.

Через неможливість продати за високими цінами своє зерно, фермери змушені були його переробляти на борошно чи корми і продавати, проте такий спосіб досить часто не рятував їх від неспритних цінових коливань.

Великі Озера стали головним логістичним шляхом поставки сільськогосподарської продукції до Чикаго. 

3. Роль і функції міжнародної біржової діяльності як форми організованої торгівлі

У міжнародній діяльності поширеними є поняття «організовані ринки» або «організована торгівля», які можуть бути замінені термінами «біржові ринки» та «біржова торгівля».

Так, у багатьох класичних працях з дослідження міжнародної біржової діяльності біржова торгівля асоціюється з організованими місцями або організованою торгівлею, яка концентрується у великих містах – фінансових або логістичних центрах світу.

Міжнародну біржову діяльність можна визначити як економічну категорію, яка передбачає створення і підтримку організаційно-правових відносин щодо купівлі-продажу біржових активів за допомогою професійних учасників на міжнародних товарних і фондових біржах.

Поняття міжнародна біржова торгівля базується на визначенні організованої торгівлі біржовими активами.

Міжнародні біржові ринки – це високоорганізовані ринки для оптової торгівлі товарними та фінансовими активами стандартизованих параметрів [5, С. 39].

Спотову міжнародну біржову торгівлю можна розглядати як ефективний інструмент формування початкових ринкових умов на товарних та фінансових ринках.

Головною особливістю міжнародної біржової діяльності є забезпечення ринкових умов ціноутворення та прогнозування ринкової кон’юнктури.

Міжнародна біржова діяльність дозволяє спекулянтам отримати та перерозподілити вільний інвестиційний капітал, забезпечивши захист покупців та продавців на міжнародних біржах на базі встановлених правил біржової торгівлі.

Біржова торгівля вже заснована на значних трансформаційних змінах у всьому світі. Існування історично сформованих міжнародних центрів біржової діяльності створило додаткові умови для використання інноваційних інструментів та інноваційних технологій торгівлі строковими контрактами – деривативами.

Посилення міжнародної біржової конкуренції у сучасних умовах створило можливості для товарних та фондових бірж світу стати провідними фінансовими центрами й інтегруватись в міжконтинентальні альянси електронних бірж.

Міжнародна біржова діяльність виникла у великих центрах торгівлі та фінансових розрахунків і стала ознакою ліквідності організованої торгівлі товарами та фінансовими активами.

Історично перша міжнародна біржова діяльність виникла на організованих ринках сільськогосподарської продукції. Спочатку торгівля відбувалась наявними активами, пізніше торгівля здійснювалась переважно ф’ючерсними та опціонними контрактами на ціну товарних та фінансових активів.

Відкритість та гласність міжнародної біржової торгівлі є основою для створення умов для формування конкурентних переваг. Відкритий доступ учасників міжнародної біржової діяльності до біржових котирувань призвів до розширення біржової торгівлі, охоплюючи нові країни та континенти.

Для забезпечення дотримання правил біржової торгівлі участь біржових посередників була необхідною з початку розвитку міжнародної біржової діяльності.

Біржова торгівля пройшла тривалий процес міжнародної трансформації й може бути розглянута як складова форма організованої торгівлі, побудована  на історичних правилах торгівлі, соціальних принципах та економічних відносинах між ринковими суб’єктами.

Біржова торгівля можлива лише за наявності організованих ринків з реалізації фізичних активів, тобто спотових ринків. Останні вказані ринки виникли тисячі років тому до нашої ери і поступово розвинулися від простих товарних ринків до електронних міжнародних біржових майданчиків. Міжнародна біржова торгівля ідентична поняттю організованої міжнародної біржової торгівлі базовими активами.

Міжнародна біржова діяльність, як організована форма торгівлі, характеризує ступінь розвитку ринкової економіки. Тому функціональні завдання та характерні риси сучасних міжнародних бірж дещо змінились, відповідно до нових вимог учасників організованих ринків та поточних ринкових умов для виробників і споживачів товарних та фінансових активів.

Сьогодні важлива роль відводиться для пошуку нових базових потреб та вимог серед потенційних учасників із врахуванням технологічних змін та використання штучного інтелекту у різних галузях.

Виходячи з вище вказаного можна стверджувати, що сучасна міжнародна біржова діяльність представляє собою організовані товарні та фінансові ринки, де основна перевага знаходиться на боці покупців або попит встановлює основні правила гри для всіх ринкових суб’єктів.

Якщо є перевага у пропозиції – це означає, що покупці все одно мають переваги. Споживачі і їх потреби стають пріоритетом як для виробників у їх господарській діяльності, так і для продавців на організованих ринках.

У такій ситуації загострюється конкуренція між ринковими учасниками, оскільки відбувається боротьба між покупцями та продавцями, а також виникає потреба у завоюванні нових ринків та нових клієнтів. Сучасні ринки стимулюють своїх учасників до пошуку нових можливостей та додаткових інвестиційних ресурсів як на внутрішньому, так і на глобальному рівнях.

Сучасна міжнародна біржова діяльність є іншою формою конкурентного організованого ринку. Біржова торгівля стала новим рушієм конкуренції. Необхідно зазначити, що біржова торгівля являється проявом чистої конкуренції у світовій практиці функціонування товарних та фінансових ринків.

Конкуренція створює певну економічну незалежність для учасників організованої торгівлі на товарних та фондових біржах.

Економічна свобода передбачає наявність приватної форми власності в економічній системі. Конкуренція досить гостро проявляється лише в умовах, коли існує середовище «ринку покупців». Виробники, шукаючи шляхи для підвищення рівня задоволення потреб покупців, керуються звичайно спершу своїми інтересами, які виражаються у можливості отримання прибутків від своєї діяльності.

Організована торгівля має певні відмінності від неорганізованої.