9.4. Трансляція та виконання: компілятор, інтерпретатор, компонувальник

1. Базові поняття

Трансляція – перетворення програми, яка подана однією мовою програмування, в еквівалентну програму іншою мовою.

Трансляція програми - перетворення програми, представленої однією з мов програмування, в програму іншою мовою і, у певному сенсі, рівносильну першій. Під час трансляції виконується переклад програми, зрозумілої людині, на мову, зрозумілу комп'ютеру. Виконується спеціальними програмними засобами (транслятором).

Транслятори реалізуються як компіляторів чи інтерпретаторів. З погляду виконання роботи компілятор та інтерпретатор суттєво різняться. Якщо мета трансляції – перетворення всього вихідного тексту на внутрішню мову комп'ютера (тобто отримання деякого нового коду) і лише, то така трансляція називається також компіляцією. Вихідний текст називається також вихідною програмою чи вихідним модулем, а результат компіляції – об'єктним кодом чи об'єктним модулем. Якщо трансляції піддаються окремі оператори вихідних текстів і при цьому отримані коди відразу виконуються, така трансляція називається інтерпретацією. Оскільки трансляція виконується спеціальними програмними засобами (трансляторами), останні звуться компілятора чи інтерпретатора, відповідно.

Мета трансляції - перетворити текст з однієї мови на іншу, яка зрозуміла адресату тексту. У випадку програм-трансляторів адресатом є технічний пристрій (процесор) або програма-інтерпретатор.

2. Види трансляторів

Транслятор (англ. translator) – програма або технічний засіб, який виконує перетворення чи іншу обробку текстів програм. Їх класифікація наведена на рисунку.

Оскільки компілятори та інтерпретатори реалізують мови програмування, вони мають спільні риси: їх структура досить схожа, в основу їх реалізації покладено спільні теоретичні результати та практичні методи реалізації.