ТЕМА 4. Гідротехнічні меліорації: реформування в сфері зрошення

1. Поняття і значення гідротехнічних меліорацій

Гідротехнічні меліорації – сукупність інженерно-гідротехнічних заходів (зрошувальних та осушувальних систем), спрямованих на регулювання водного режиму ґрунтів. Такі меліорації дозволяють стабілізувати вологість ґрунту: подолати посуху в степових регіонах і надмірну зволоженість у Поліссі. За рахунок зрошення отримують значно вищі врожаї: наприклад, за оцінками початку 2000-х, 14% меліорованих земель давали 20% валового виробництва рослинницької продукції (100% рису, 60% овочів тощо). Сучасні дослідження підтверджують, що розширення площ під зрошенням – ключовий чинник продовольчої безпеки (особливо у посушливих умовах).

Джерела: Держстат, Держрибагентство

Водночас виклики кліматичних змін вимагають перехід до ресурсощадних технологій поливу (мікродощування, у т.ч. краплинного, імпульсного) і вдосконалення управління водними ресурсами.

2. Світові тенденції розвитку зрошення та ефективного водокористування

У багатьох країнах створено системи іригації, що відіграють вирішальну роль у сільському господарстві. Досвід Китаю, США, Єгипту, Ізраїлю, Німеччини, В’єтнаму, Австралії та інших країн виявляє важливість модернізації інфраструктури та управління водою. Так, Ізраїль використовує очищені стічні води та опріснення для зрошення, а сучасні системи краплинного поливу забезпечують високу продуктивність води. У США зростає попит на ефективне зрошення на заході країни під дією багаторічної посухи. Водночас досвід Китаю демонструє нові проблеми: відсутність координації фінансування між центральними та місцевими рівнями, низьку мотивацію фермерів інвестувати у зрошення, конфлікти через приватизацію землі та старіння інфраструктури. 

На основі цих міжнародного досвіду виокремлюють такі напрями вирішення проблеми:

·      укріплення фінансової відповідальності влади на всіх рівнях,

·      збільшення субсидій на реконструкцію,

·      створення локальних об’єднань водокористувачів для спільного управління інфраструктурою.

Загальні тенденції у світі такі: підвищення енергоефективності і автоматизації поливу, перехід до прозорого обліку води й тарифікації, впровадження прав користування водою (ліцензій, пайової ділянки) та створення Асоціацій водокористувачів.

3. Реформування системи управління зрошенням в Україні

У відповідь на виклики уряд затвердив низку стратегічних кроків. Стратегія зрошення та дренажу до 2030 р. (КМУ, 2019) спрямована на відновлення потенціалу систем та перехід до більш ефективного управління. Її ключовою метою є інтегроване басейнове управління водними ресурсами та реформа системи держуправління меліорацією. Зокрема, передбачається створення добровільних об’єднань водокористувачів (ОВК) як самофінансових структур для обслуговування меліорації.  Організації водокористувачів (ОВК).  У 2023 році вперше об'єкти інженерної інфраструктури меліоративної мережі передано у власність організації водокористувачів - це неприбуткові організації створені власниками сільгоспземель для управління системами зрошення.

Виконання Стратегії включає.

Інституційні зміни: прийнято у 2022 р. Закон «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (No.2079-IX), який надає фермерам право створювати ОВК і безоплатно отримувати внутрішні меліоративні мережі для спільного використання. Ця реформа передбачає передачу меліоративних активів (каналів, насосних станцій тощо) від держави чи громади безоплатно ОВК та аграріям.

Рис.___ Кількісний розподіл створених ОВК у розрізі областей на грудень 2024р

Джерело

Фінансові інструменти: пропонується впровадження двокомпонентних тарифів: фіксованої плати за утримання мереж і змінної за обсяг водоспоживання. У 2024 р. уряд затвердив програму підтримки, що компенсує 50% витрат фермерів на будівництво та реконструкцію внутрішніх систем (насоси, труби, форсунки). Це стимулює приватні інвестиції і кредитування малого зрошення.

Організаційні зміни: створено Державне агентство меліорації (підпорядковане Мінекології/Мінагро) замість застарілого Госводагентства. Проте процес передачі активів новій агентурі затримується, що гальмує реформу. Готується також законопроєкт №7577 «Про операторів водогосподарсько-меліоративних систем» – для створення державних неприбуткових підприємств-операторів міжгосподарських мереж зі змішаним управлінням (у складі ради – представники ОВК та незалежні експерти). Цей крок передбачає делегування функцій експлуатації основних каналів оператором, що зможе залучати інвестиції і брати кредити, з поступовим самофінансуванням.

Роль держави і фермерів: вважається, що утримання меліоративного комплексу можливо лише за партнерства держави й приватного сектора. Державна підтримка (через бюджети та донорів) залишається критичною на початкових етапах. Наприклад, USAID надавав гранти на модернізацію через ОВК, а Світовий банк працював над «Інвестиційною стратегією 2020–2030» розвитку зрошення. З іншого боку, фермери отримують право самостійно планувати пріоритети модернізації своїх систем і брати участь у фінансуванні.

За Стратегією 2030 також визначено конкретні завдання (за нормативно-правовими документами КМУ) – зокрема:

Завдання 1. Нарощування потенціалу зрошення/дренажу: налагодження виробництва насосів та поливальних машин, розробка й регулювання тарифів на водоподачу/водовідведення, удосконалення моніторингу земель і стану систем, розширення наукових досліджень та підготовка кадрів.

Завдання 2. Модернізація міжгосподарських мереж: заміна насосно-силового обладнання на головних станціях і спорудах, впровадження засобів обліку та автоматизації подачі й розподілу води.

Завдання 3. Модернізація внутрішньогосподарських систем: впровадження енергоощадних дощувальних машин (низьконапірних, краплинних тощо), ремонт/заміна трубопроводів і насосів на полях, що фінансуються фермерами.

Ці заходи мають виконуватися поетапно, з урахуванням технічного стану мереж та попиту аграріїв на полив.

4. Законодавча та нормативно-правова база у сфері зрошення

Основу нормативної системи складають закони та підзаконні акти, що регулюють меліорацію та водне господарство. Серед ключових документів:
Закон України «Про меліорацію земель» (2000) – базовий закон, що визначає правові засади меліоративної діяльності (вводить поняття меліорованих земель, вимагає соціальної регульованості тарифів на полив тощо).

Водний кодекс України (1995) – визначає загальні принципи управління водними ресурсами (включно зі зрошенням).

Стратегія зрошення та дренажу 2019–2030 (Кабінет Міністрів України) – створює рамки реформування сектору.

Закон «Про організації водокористувачів…» (2022) – регулює створення ОВК, порядок передачі їм меліоративних систем.

Постанови Кабінету Міністрів: наприклад, №766 (2020) «Про нормативи екологічно безпечного зрошення» встановлює граничні параметри якості води та ґрунту для зрошення. У цих нормативних показниках визначено, у яких умовах полив є безпечним або потребує спеціальних заходів.

Програми держпідтримки: у червні 2024 р. ухвалено постанову №628, яка встановлює компенсацію до 50% інвестицій у внутрішньогосподарські системи – це пряма фінансова підтримка відновлення зрошення.

Інші документи: земельне та податкове законодавство (щодо оренди і власності земель, пільг для ОВК), міські плани раціонального використання водних ресурсів тощо.

Враховано і міжнародні зобов’язання: наприклад, басейновий підхід управління водою передбачено законом 2016 року та директивами ЄС, а також принципами Ріо/Дублін (про участь користувачів).