ТЕМА 2. Проблеми (не) відновлення гідромеліоративної інфраструктури Півдня України

1. Гідромеліоративна інфраструктура Півдня України: історія, значення, наслідки руйнування та стратегії відновлення

Гідромеліоративна інфраструктура Півдня України: історія, значення, наслідки руйнування та стратегії відновлення

Джерела: Дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя та міжнародного правосуддя (Truth Hounds, Project Expedite Justice)

Інфографічний довідник Агробізнес України 2023/24

2. Військові дії як чинник ґрунтової деградації: класифікація пошкоджень

Наслідки збройних конфліктів залишають величезні ділянки землі деградованими, забрудненими та непридатними для використання, спричиняючи значні екологічні, соціальні та економічні виклики для постраждалих регіонів.

Кожний вибух – це крок до деградації ґрунтів, удар по довкіллю та сільськогосподарському потенціалу держави.

У результаті воєнних дій в Україні забруднені понад п‘ять мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. За попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, російське повномасштабне вторгнення завдало шкоди українським ґрунтам збитків на понад 19 мільйонів гривень.

Науковці розрізняють чотири типи руйнування ґрунтів. Механічне - зміна структури ґрунтового покриву, що відбувається при руйнуванні родючого шару або ж його змішуванні з іншими шарами через риття окопів, траншей. Після таких змін ґрунт втрачає свої родючі властивості, гірше утримує вологу та стає менш придатним для вирощування врожаю. До механічного забруднення також призводить рух військової техніки — ґрунт ущільнюється та стає більш посушливим.

Фізичне забруднення — зміна властивостей ґрунтів. Військова техніка спричиняє вібрації, а вибухи чи пожежі, крім прямих руйнувань, порушують температурний режим, який визначає вологозабезпеченість рослин.

Хімічне — відбувається внаслідок витоку палива, продуктів горіння, що осідають на ґрунт з повітря, і токсин від вибухових речовин у снарядах. Проте вибух боєприпасу — це не лише хімічне забруднення, а й механічне. Вибухова хвиля призводить до ерозії ґрунтів, що надалі загострює питання зміни клімату та адаптації до неї.

Біологічне — загибель всього живого в ґрунті, в першу чергу мікробіоти, яка відповідає за його здоров’я та родючість. Вона гине як від переущільнення ґрунту, теплових ударів, руйнування горизонтів ґрунту, так і від вибухонебезпечних токсичних речовин.

Знищення верхнього родючого шару ґрунту, який формувався протягом століть, відбувається внаслідок вибухів ракет, артилерійських снарядів різних типів, фугасних авіабомб, безпілотників, снарядів різних типів РСЗО, «вакуумних» бомб тощо. 

Це при тому, що за останні 100 років вітчизняні ґрунти втратили близько 30% гумусу. Війна прискорює цей процес. Ґрунти втрачають родючість через зміну фізичних, хімічних та фізико-хімічних властивостей.

Вибух снаряду будь-якого типу – це попадання низки токсичних сполук у ґрунт. За даними фахівців під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюються чадний газ, вуглекислий газ, водяна пара, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари ціанистої кислоти, азот, а також велика кількість токсичної органіки. 

Ґрунтознавці відзначають систематичне перевищення в 6-8 разів показників ртуті, цинку та кадмію. На місцях обстрілів фіксують високий вміст міді, нікелю, свинцю, фосфору та барію.

Ці тенденції помічають ще з початку війни на Сході України у 2014 році. В місцях бойових дій в районі Слов’янська в сотні разів були перевищені гранично допустимі концентрації свинцю, наявні також стронцій та титан, які нехарактерні для ґрунтів у значних кількостях.

Токсичні сполуки можуть проникати в ґрунт разом з опадами. Наприклад, сірка – компонент значної частини боєприпасів. Змішуючись з опадами вона перетворюється в ґрунті на небезпечну сірчану кислоту. В атмосфері оксиди сірки та азоту спричиняють кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин.

3. Принципи відновлення та модернізації гідромеліоративної інфраструктури

Найбільшою мірою сільськогосподарські землі зазнали двох видів пошкоджень – мінне й хімічне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Нині можна констатувати, що росія перетворила українські родючі чорноземи на найбільш забруднені землі у світі. За розрахунками фахівців ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», сума шкоди та збитків, завданих землям і ґрунтам України, становить близько 34,4 млрд дол. США, але це тільки попереднє оцінювання, величина втрат динамічно зростає й остаточно може бути визначена після завершення війни. 322 Ще однією національною проблемою є руйнація Каховського водосховища, яка є найбільшою техногенною катастрофою в Європі. За експертним оцінюванням, загальна площа негативного впливу перевищує 3 млн га. Зона негативних наслідків охоплює як безпосередньо зрошувані в минулому ґрунти, так і прилеглі землі. Значна частина небезпечних територій, з метою прискореного повернення у господарське використання, потребує проведення управлінських рішень і комплексних термінових заходів щодо усунення наслідків бойових дій через розробки та реалізації загальнодержавних програм та інвестиційних проєктів. Існує потреба у коригуванні державної земельної політики, удосконаленні нормативно-правових та нормативних документів щодо використання й охорони земель, зокрема, норм і правил у сфері землеустрою, нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, у тому числі, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, збройної агресії та бойових дій

Необхідні заходи - проведення суцільного ґрунтового обстеження на деокупованих та небезпечних територіях на оновлених методологічних і технологічних засадах, з урахуванням наслідків збройної агресії російської федерації проти України, гармонізованих із сучасною європейською практикою, як це передбачено ст. 54 «Моніторинг земель і ґрунтів» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи 323 Резолюція моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля»; 9 створення та впровадження дієвої системи сучасного моніторингу ґрунтового покриву країни в кооперації з Європейською ґрунтовою обсерваторією (EUSO) у поєднанні з агрохімічною паспортизацією земельних ділянок для подальшого інтегрування в систему ґрунтового моніторингу ЄС із залученням Європейських засобів дистанційного зондування для розробки дієвого інформаційного забезпечення у сфері використання та охорони ґрунтів; 9 удосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони ґрунтів і його гармонізація з європейським ґрунтовим законодавством. З цією метою потрібно прискорити розробку й прийняття: Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості», внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку консервації земель» та самого Порядку, зокрема щодо вилучення земель, пошкоджених внаслідок воєнних дій, із сільськогосподарського обігу; Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель; регіональних програм і програм територіальних громад; 9 потрібно втілити законодавче закріплення обов’язковості розробки проєктів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, а також вважаємо за доцільне розробити пропозиції щодо істотного оновлення Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням; 9 удосконалення «Методики визначення розміру шкоди, завданої землям і ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану» та «Методики визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації» щодо визначення загального розміру шкоди за одночасного Ґрунтовий покрив України в умовах воєнних дій: стан, виклики, заходи з відновлення 324 вияву всіх видів деградації ґрунтів. Вважати пріоритетним напрямом розробку та введення в дію визнаної на міжнародному рівні (ФАО, Європейська комісія) методики визначення розмірів шкоди та збитків, завданих земельному фонду та ґрунтовим ресурсам унаслідок воєнних дій російської федерації; 9 удосконалення нормативного та нормативно-методичного забезпечення реабілітації пошкоджених земель – розробки нормативів оптимального співвідношення земельних угідь, якості ґрунтів, деградації земель та ґрунтів, удосконалення нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів, їх гармонізації з нормативами Європейського Союзу, досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів; 9 розроблення Стратегії та Концепції використання земель сільськогосподарського призначення, постраждалих внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС, проєкту Програми післявоєнного оздоровлення та відновлення ґрунтів на деокупованій території південно-східного регіону України та реалізація Плану першочергових заходів використання земель, постраждалих внаслідок руйнування Каховської ГЕС; 9 удосконалення Плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні та нормативів екологічно безпечного зрошення, осушення, управління водополивами та водовідведенням, а також ведення державного моніторингу навколишнього природного середовища зрошуваних та осушуваних земель; 9 поліпшення інформаційного забезпечення у сфері охорони та менеджменту ґрунтів через формування баз ґрунтових даних та запровадження автоматизованих цифрових технологій; активізація інформаційної взаємодії Українського ґрунтового інформаційного центру з Державним земельним кадастром та Геоінформаційним порталом України, налагодження співпраці з Європейською ґрунтовою обсерваторією; 9 розроблення системи управління використанням і охороною ґрунтів через створення Державної служби охорони і моніторингу ґрунтів, розробка Стратегії та Концепції відновлення ґрунтів, що постраждали від збройної агресії російської федерації; 325 Резолюція 9 реалізація заходів Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди до 2030 року щодо розробки економічного механізму стимулювання переведення малопродуктивних і деградованих земель до природних екосистем та виконання міжнародних зобов’язань України щодо скорочення викидів парникових газів, опрацювання механізмів утримування вуглецю та інших компонентів у ґрунті та впровадження низьковуглецевих технологій; 9 внесення змін та доповнень до проєкту Стратегії розвитку галузі землеробства України до 2030 року щодо надання екосистемних послуг ґрунтами, ґрунтово-інформаційного забезпечення диференціації агротехнологій і заходів з охорони ґрунтів у землеробстві та агрохімічне забезпечення цієї галузі, зокрема, імпортозаміщення добрив та інших агрохімікатів за рахунок вітчизняних ресурсів, використання європейських принципів, підходів і практик застосування добрив для сталого розвитку сільських територій; 9 використання міжнародного досвіду природо-ґрунтоохоронної діяльності та землекористування на територіях, де проводилися бойові дії. Слід активізувати у цьому напрямі співпрацю з міжнародними інституціями насамперед ФАО та Глобальним ґрунтовим партнерством, Глобальним екологічним фондом, Зеленим кліматичним фондом, Міжнародним союзом ґрунтознавців, Міжнародною мережею забруднених ґрунтів, Європейським дослідницьким виконавчим агентством та Європейською ґрунтовою обсерваторією, зокрема, у межах Рамкової програми ЄС досліджень та інновацій «ГОРИЗОНТ Європа»; 9 формування та реалізація, за підтримки міжнародних організацій, масштабного пілотного проєкту реабілітації пошкоджених війною сільськогосподарських земель, наприклад, у Харківській області (понад 600 тис. га) з використанням закордонного досвіду та залученням експертів світового рівня; 9 розроблення проєкту Глобальної міжнародної угоди щодо захисту, збереження та сталого управління чорноземами, реалізація пілотного проєкту рекарбонізації пошкоджених війною чорноземів за участі Міжнародної мережі чорноземних ґрунтів, ГлоҐрунтовий покрив України в умовах воєнних дій: стан, виклики, заходи з відновлення 326 бального ґрунтового партнерства ФАО та Міжнародного інституту чорноземів (КНР); 9 урахування результатів обстеження пошкоджених внаслідок бойових дій ґрунтових ресурсів України у підготовці Доповіді FAO про стан ґрунтових ресурсів світу (2025); 9 актуалізування наукових досліджень з відновлення деградованих ґрунтів, істотне підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення польових та лабораторно-аналітичних робіт із залученням закордонної матеріальної та технічної підтримки. Вважати пріоритетними напрямами досліджень: вивчення впливу збройної агресії російської федерації на ґрунтовий покрив України; визначення актуального стану здоров’я ґрунтів, розроблення прогностичних моделей; розроблення та пілотне впровадження технологій реабілітації пошкоджених війною ґрунтів, зокрема постраждалих внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС; 9 звернення з клопотанням до МОН України про відновлення підготовки фахівців-ґрунтознавців у закладах вищої освіти України з уведенням до переліку спеціальностей галузі 20 «Аграрні науки та продовольство» спеціальність «Ґрунтознавство і охорона ґрунтів». Потребує включення відповідних документів до освітніх компонентів, присвячених збереженню і сталому управлінню ґрунтовими ресурсами у повоєнний період з урахуванням міжнародного досвіду з подолання наслідків конфліктів та збройних агресій; 9 запровадження проведення щорічних конференцій, круглих столів, форумів та інших заходів щодо шляхів відновлення стану ґрунтового покриву у воєнний та повоєнний періоди. Крім переліченого, дуже важливо підвищити активність засобів масової інформації до публікації матеріалів у земле- і ґрунтоохоронному аспектах, особливо телебачення, де пізнавальні, навчальні й виховні передачі про ґрунт відсутні майже повністю. Крім того, в Україні потрібно мати і видавати один раз на 3–5 років бюлетень про стан ґрунтового покриву держави (довідково: кожні 5 років Конгрес США заслуховує звіт про загальний стан ґрунтових ресурсів країни). Відповідних змін мають набути й дії з підтримки ґрунтоохоронної 327 Резолюція діяльності в роботі громадських та суспільних рухів, поліпшення освіти, особливо підготовки керівників нового типу, здатних сприймати й ефективно використовувати ґрунтоохоронну інформацію. Зважаючи на наслідки загарбницької агресії російської федерації, в контексті впливу воєнних дій на стан ґрунтового покриву та родючість ґрунтів, потребує комплексного підходу провадження управлінських рішень щодо законодавчого, нормативно-правового, нормативного, інформаційного та технологічного забезпечення відновлення, раціонального та збалансованого використання ґрунтів для встановлення порогових значень індикаторних показників досягнення продовольчої безпеки, де Україна виступає одним із світових гарантів. Досягнення позитивних значень індикаторних показників потребує проведення й використання результатів сучасних наукових досліджень, державного інвестування у фундаментальну і прикладну науку та міжнародної підтримки, що в середній і довгостроковій перспективах матиме значний економічний мультиплікативний ефект та забезпечить формування і піднесення високорозвиненої економіки держави.