ТЕМА 4. Меліорація сільськогосподарських угідь, пошкоджених під час воєнних дій

1. Відновлення воєнно-пошкоджених ґрунтів

Відновлення ґрунтів після воєнних дій має базуватися не на одному універсальному заході, а на комплексній системі оцінювання, очищення та відновлення.

Першим етапом є забезпечення безпеки території. До початку ґрунтових досліджень і будь-яких агротехнічних робіт необхідно провести інженерне обстеження та розмінування.

Другий етап - діагностика стану ґрунту. Вона передбачає визначення характеру фізичного порушення, рівня хімічного забруднення, стану органічної речовини, кислотно-основних та водно-фізичних властивостей, а за потреби — біологічної активності ґрунту.

На основі результатів діагностики визначають необхідність і технологію ремедіації. Залежно від характеру порушень можуть застосовуватися фізичні, хімічні, біологічні та фітомеліоративні методи.

Одним із перспективних біологічних напрямів є фіторемедіація  - використання рослин для вилучення, іммобілізації або локалізації забруднювачів. Ефективність цього підходу залежить від виду забруднювача, його концентрації та форми, властивостей ґрунту і біологічних особливостей рослин.

Важливе значення має також біоремедіація, що передбачає використання живих організмів, передусім мікроорганізмів і рослин, для трансформації або вилучення забруднювальних речовин. Рослини можуть поглинати й накопичувати окремі елементи, локалізувати забруднення та формувати ризосферу, сприятливу для розвитку мікроорганізмів. Мікроорганізми, своєю чергою, беруть участь у трансформації органічних забруднювачів і відновленні біологічної активності ґрунту.

Для відновлення фізичних властивостей ґрунту можуть застосовуватися розущільнення, внесення органічних матеріалів, вирощування покривних культур, сидератів і багаторічних трав. Такі заходи спрямовані на відновлення структури, підвищення вмісту органічної речовини, покращення водопроникності та активізацію ґрунтової біоти.

Таким чином, ремедіація воєнно-пошкоджених ґрунтів має поєднувати очищення від забруднювачів із відновленням ґрунтових функцій. Метою є не лише зниження концентрації окремої токсичної речовини, а повернення ґрунту до безпечного та функціонально стабільного стану.

2. Біологічна ремедіація воєнно-пошкоджених ґрунтів

Важливим наслідком воєнного забруднення є порушення функціонування ґрунтової мікробіоти. Мікробіологічний аналіз ґрунту з ділянки, де відбулося горіння військової техніки, засвідчив негативні зміни чисельності та активності основних груп мікроорганізмів у шарі 0–20 см. За результатами дослідження, біогенність ґрунту зменшилася приблизно на 30 % порівняно з непорушеною ділянкою.

Зниження біологічної активності свідчить про порушення функціонування ґрунтової екосистеми та її здатності забезпечувати природні процеси трансформації органічної речовини й кругообіг елементів живлення.

Відновлення такого ґрунту передбачає комплекс заходів, спрямованих на:

·                зниження концентрації нафтопродуктів;

·                відновлення агрохімічних властивостей;

·                зменшення доступності токсичних металів для рослин;

·                відновлення біологічної активності ґрунту;

·                забезпечення сприятливих умов для росту і розвитку сільськогосподарських культур.

Одним із напрямів відновлення є внесення органічних матеріалів — соломи, торфу, компосту, гною, дефекату та інших органічних добрив. Вони можуть сприяти відновленню запасів органічної речовини, покращенню фізичних властивостей ґрунту та активізації ґрунтової мікробіоти.

У разі істотного порушення азотного і фосфорного живлення органічні матеріали можуть доповнюватися мінеральними добривами. Важливе значення мають також мікробіологічні препарати, що містять живі мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Їх застосування спрямоване на відновлення функціональної активності мікробного угруповання та прискорення трансформації органічних забруднювачів.

Окремим завданням є підбір сільськогосподарських культур, толерантних до конкретного рівня та характеру забруднення.

3. Ремедіація сільськогосподарських угідь порушених вибухами

Окрему серію досліджень проведено на ґрунті, порушеному внаслідок вибуху. Для аналізу було відібрано три зразки: з центральної частини вирви, з її краю та з контрольної ділянки, розташованої на відстані 20 м від епіцентру вибуху.

Досліджували дію препарату «Екостерн detox» у поєднанні з мінеральними добривами та соломою. Вибір компонентів ґрунтувався на результатах попереднього агрохімічного аналізу.

У порушеному ґрунті вміст гумусу зменшився приблизно вдвічі. Одночасно істотно знизився вміст азоту, тоді як концентрація калію збільшилася більш ніж удвічі. Вміст фосфору змінився незначно. Така зміна співвідношення елементів живлення на фоні підвищеного вмісту важких металів є несприятливою для розвитку рослин.

З огляду на виявлені порушення в експерименті застосовували азотно-фосфорні добрива та солому як джерело органічної речовини.

Через 90 діб після початку експерименту в усіх досліджуваних варіантах спостерігалася тенденція до збільшення вмісту гумусу, у тому числі у варіанті, де застосовували лише «Екостерн detox». У варіантах із внесенням мінеральних сполук азоту і фосфору збільшувався вміст відповідних елементів живлення.

Одночасно істотно підвищувалася біологічна активність ґрунту. Зростання коефіцієнта трансформації органічної речовини у поєднанні зі зниженням напруженості мінералізаційних процесів може свідчити про активізацію процесів гумусонакопичення.

Застосування «Екостерн detox» без додаткових компонентів забезпечувало збільшення надземної маси рослин приблизно на 7–10 %. Поєднання препарату з мінеральними добривами забезпечувало вищі показники розвитку рослин.

Результати оцінювання індукції флуоресценції хлорофілу також продемонстрували відмінності між досліджуваними ділянками. Вищі значення відповідних показників були характерними для ґрунту, відібраного з краю вирви та контрольної ділянки, що свідчить про відмінності у функціональному стані рослин залежно від ступеня порушення ґрунту.