Лекція №9 "Інтернет-речей"

Що таке Інтернет Речей?

Інтернет речей

Інтернет речей (Іnternet of Things – IoT) перетворює звичні для нас речі у нові пристрої, створюючи як розумні годинники, так і розумні міста. Він під’єднує далекі від Інтернету засоби до мережі та надає їм нові функції. Недарма чекаємо понад 50 мільярдів таких пристроїв уже за кілька років!

Термін “Інтернет речей” (або англійською “Internet of Things”, скорочено – ІоТ) вперше було сформульовано в кінці ХХ-го століття, у 1999 році. Це концепція комунікації об’єктів (“речей”), які використовують технології для взаємодії між собою та з навколишнім середовищем. Також ця концепція передбачає виконання пристроями певних дій без втручання людини. Таким чином, всі пристрої в будинках, в автомобілях, на користувачеві виконують обробку інформації, її аналіз та обмін між собою та, залежно від результатів, приймають рішення і виконують певні дії.

Інтернет речей (англ. Internet of Things, IoT) — це мережа, що складається із взаємозв'язаних фізичних об'єктів (речей) або пристроїв, які мають вбудовані датчики, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп'ютерними системами, за допомогою використання стандартних протоколів зв'язку. Крім датчиків, мережа може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об'єкти і пов'язані між собою через дротові і бездротові мережі. Ці взаємопов'язані об'єкти (речі) мають можливість зчитування та приведення в дію, функцію програмування та ідентифікації, а також дозволяють виключити необхідність участі людини, за рахунок використання інтелектуальних інтерфейсів.

Набуває поширення також термін англ. Internet of Everything, IoE — всеохопний, або всеосяжний інтернет.

Термін «Інтернет речей» (IoT) вперше був введений Кевіном Ештоном в 1999 року під час його роботи над Procter & Gamble, щоб описати систему, в якій фізичні об'єкти могли бути пов'язані з датчиками і мережею Internet. Ештон ввів цей термін, щоб проілюструвати можливості радіочастотної ідентифікації (RFID), які використовуються в корпоративних системах поставок, щоб порахувати і відстежити товари без потреби в людському втручанні. Сьогодні, інтернет речей став популярним терміном для опису сценаріїв, в яких інтернет з'єднання і обчислювальна здатність поширюються на безліч об'єктів, пристроїв, датчиків і повсякденних об'єктів.

Як виник інтернет речей?

1926 рік − Нікола Тесла сказав, що в майбутньому радіо перетвориться на «великий мозок», усі речі стануть частиною єдиного цілого, а технологічні машини будуть поміщатися в кишені.

1990 рік − випускник MIT і один з авторів протоколу TCP/IP Джон Ромкі створив першу у світі інтернет-річ – він підключив до Інтернету свій тостер.

1999 рік − Кевін Ештон вводить в обіг термін «інтернет речей».

2008 рік − відбувся перехід від інтернету людей до інтернету речей − кількість підключених до мережі предметів перевищила кількість осіб.

2014 рік − ринок рішень у галузі інтернету речей (1,9 трлн $) перевищує обсяг ВВП однієї з найбільш динамічних економік світу − Індії (1,87 трлн $).

Які інтернет-речі вже існують?

Фітнес-трекери

Відстежують фізичну активність, підраховують кількість спожитих калорій, аналізують режими сну. На основі отриманих даних рекомендують, як вдосконалити фізичну форму та покращити загальне самопочуття.

Розумний годинник

Девайс із арсеналу Джеймса Бонда. Приймає та відправляє кореспондецію, може слугувати в якості телефона й фітнес-трекера, аналізувати вхідні повідомлення та пропонувати, як на них можна відповісти.

Розумний музичний плеєр

Плеєр взаємодіє із глобальними аудіотеками Deezer і SoundCloud, а також плейлистами свого власника. Вміє підбирати музику в залежності від його вподобань і періоду доби. Плеєр аналізує все, що ви слухаєте, пропонує ознайомитися зі схожими треками чи виконавцями і робить це окремо для кожного користувача, який до нього підключається.

Розумний будинок

Системи, що повністю аналізують та оптимізують процес управління вашим житловим простором.

Petcube

Девайс із інтернету речей. До того ж створений українцями. Це − домашній робот, що дозволяє спостерігати за домашніми улюбленцями та гратися з ними, поки нікого немає вдома. На конкурсі стартапів Europas проект був визнаний кращою hardware-розробкою 2014 року.

Цікава інформація: Internet of Things (IoT)

Про програмування Arduino

Arduino (Ардуіно) — апаратна обчислювальна платформа для аматорського конструювання, основними компонентами якої є плата мікроконтролера з елементами вводу/виводу та середовище розробки Processing/Wiring на мові програмування, що є підмножиною C/C++.

Arduino може використовуватися як для створення автономних інтерактивних об'єктів, так і підключатися до програмного забезпечення, яке виконується на комп'ютері (наприклад: Adobe Flash, Processing, Max/MSP, Pure Data, SuperCollider). Інформація про плату (рисунок друкованої плати, специфікації елементів, програмне забезпечення) знаходяться у відкритому доступі і можуть бути використані тими, хто воліє складати плати самостійно.

Детальніше: Arduino