2. Психологічні бар’єри та способи їх подолання. Методи психологічної активізації мислення

Методи психологічної активізації мислення спрямовані на усунення так званої психологічної інерції мислення, що перешкоджає знаходженню нових ідей, заважає всебічному розгляду завдання. Необхідна в стабільних умовах психологічна інерція перешкоджає продуктивним змінам у творчому процесі. Це найголовніший бар’єр, що необхідно подолати для створення нового. Пропонують таку класифікацію психологічних бар’єрів: вони можуть бути «позитивними» і «негативними».

«Позитивні» психологічні бар’єри:

-         боязнь вторгнутися в «чужу» область – народжена вузькою спеціалізацією;

-        боязнь парадоксів і протиріч – викликана завищеною оцінкою формальної логіки;

-            боязнь критики – породжена поганим вихованням;

-                боязнь ідеального як неможливого, недосяжного – спричинена елементами метафізичного світогляду;

-   страх перед постійним дефіцитом часу – гарним вихованням, відповідальністю перед суспільством і марнотою людського життя.

«Негативні» психологічні бар’єри:

-       інтелектуальний снобізм – самовпевненість, заснована на поверхневій всерозумності, на ототожненні знання й розуміння;

-       функціональний зір – обумовлений творчою сліпотою, коли об’єкт сприймається через його звичну функцію.

Методи психологічної активізації мислення дозволяють значно збільшити кількість потенційних ідей і підвищують продуктивність творчого процесу. Однак для вирішення складних і нестандартних завдань (наприклад, з репозиціонування застарілої марки), в основі яких закладені творчі суперечності, ці методи малоефективні. Низка методів психологічної активізації мислення ефективно зарекомендувала в рекламній практиці, серед них: мозковий штурм, корабельний рада, метод фокальних об’єктів, аналогії, синектика, оператор РЧВ, конференція ідей, метод маленьких чоловічків, метод гірлянд асоціацій і метафор.