— з’ясування питань, важливих для оцінки епізоотичної ситуації господарств, пункту, району, області, краю, республіки. Найважливіші з них — виявлення джерел збудника хвороби і шляхів її розповсюдження.

 — особлива система узагальнення і обробки даних, що дозволяє на підставі суми відомостей про епізоотологічних закономірностях конкретну інфекційну хворобу, вивчення її історії, оцінки ролі природно-географічних і економічних (господарських) умов дати науковий прогноз про виникнення, розвиток і згасання епізоотії.

 — дослід на лабораторних і с.-г тваринах для вивчення окремих сторін, деталей епізоотичного процесу (шляхи і тривалість виділення збудника в зовнішнє середовище, механізм зараження тварин, вплив різних умов на їх стійкість і т. д.), а також для перевірки ефективності профілактичних і лікувальних засобів. Див. Виробничий дослід, Керований дослід.

 - форма (або вид) протиепізоотичної роботи, полягає в систематичному зборі і аналізі інформації з метою стеження за захворюваністю, станом продуктивності і іншими показниками, що характеризує благополуччя тварин в популяції.

 - форма більш активної протиепізоотичної роботи, полягає в інтенсивному моніторингу, формулюванні проблем, прийнятті управлінських рішень і їх оформленні, постановці задач виконавцям, організації і перевірці їх виконання з метою забезпечення благополуччя тварин в популяції (за В.Д. Бєляковим). Прогресивна і найбільш уживана останнім часом форма роботи при здійсненні профілактичних і протиепізоотичних заходів.

— вчення про причини виникнення хвороби.

 — застосування антибіотиків, хіміопрепаратів, гіперімуних сироваток і ін. засобів з метою безпосередньої дії на збудника хвороби, швидкого купірування патологічного процесу, що розвивається, і відновлення нормальних функцій організму тварини.

— направлений на причину, причинний.

 — що продовжується один день, одноденний, короткочасний, швидкоплинний, напр., ефемерна лихоманка ВРХ.