Пандемія (гр. pandemos загальний, всенародний) мед. — вищий ступінь напруженості епідемічного процесу, коли прогресуюче розповсюдження хвороби приводить до незвичайно високого ураження населення на величезних територіях з обхватом цілих країн, окремих материків і навіть декількох материків. |
Панзоотія (від гр. pan - все + zoon тварина) — вищий ступінь напруженості (інтенсивності) епізоотичного процесу. При цьому широке розповсюдження інфекційної хвороби супроводжується високою захворюваністю тварин на величезних територіях — з обхватом країн, материків. |
Папули (лат. papula вузлик) — одна з форм інфекційного висипу — невеликі щільні вузлики, що з’являються на шкірі. Потім з них формуються везикули, пустули або відбувається некроз епітелію, і вузлики перетворюються на скориночки. |
Парааллергія (гр. para- біля, біля + allos інший + ergon дія) — явище патологічно зміненої реактивності сенсибілізованого організму, що виникає в результаті дії агента іншої природи, ніж що викликав сенсибілізацію організму. |
Параімунітет (перехресний імунітет)— імунітет до супутнього мікроба, виникаючий паралельно з імунітетом до основного мікроба-збудника. |
Параінфекція (гр. para- біля, при, поблизу + лат. infectio зараження)— інфекція, викликана мікроорганізмом, властивості якого змінені під впливом інших співчленів мікробної асоціації. |
Параліч (гр. paralysis розслаблення) — випадання функції якого-небудь органу внаслідок порушення іннервації; повна втрата здатності довільних рухів. |
Парез (гр. paresis зупинка, ослаблення) — неповний параліч, напівпараліч. |
Парентеральне введення — введення лікарських і ін. речовин в організм, минувши травний тракт. |
Пасаж (фр. passage прохід, перехід) — послідовне зараження сприйнятливих об’єктів (тваринні, курячі ембріони, культура клітини) мікроорганізмами. Основа епізоотичного процесу; використовується також в експериментальних умовах для виділення збудників і зміни їх властивостей. |