— тварини, в організмі яких відсутні всі відомі мікроби. Вживається як синонім «стерильні тварини», «гнотобіоти». Т. б. використовуються в наукових дослідженнях для створення стад тварин, вільних від специфічної патогенної мікрофлори, отримання особливо чистих сироваток.

 — тварини, що мають неясні симптоми хвороби або підвищену температуру тіла.

 — тварини, що містилися разом з хворими (носіями збудника інфекції) або що стикалися з тим чи іншим чинником передачі збудника.

 — несправжні хворобливі позиви до випорожнення або сечовипускання.

 — сукупність заходів, направлених на усунення причини хвороби (шляхом дії на збудника інфекції) і нормалізацію функцій організму.

- заразні хвороби диких тварин.

— кінцеві стадії життя, пограничний стан між життям і смертю.

 — якнайменша кількість вірусвмісного матеріалу, що викликає захворювання тварини або цитопатичнийефект на клітинах культури тканини. При титруванні вірусу на тваринах за одиницю приймають його якнайменшу кількість, яка викликає загибель 50% узятих для досліду тварин. Цю одиницю називають 50%-вою летальною дозою — ЛД50 (див.), на курячих ембріонах — ІД50 (див.), на культурах — ЦПД30 (див.) і БОД (див.). При титруванні вірусу в реакції гемаглютинації за титр приймають найбільше розведення, при якому ще спостерігається аглютинація еритроцитів не менше ніж на два хрести (одна одиниця, що аглютинує).

— мимовільні швидкі скорочення м’язів, що повторюються стереотипно.

— своєрідні морфологічні утворення, що знаходяться в цитоплазмі або ядрах клітини певних тканин при деяких вірусних інфекціях До них відносяться тільця Бабеша - Негрі при сказі, тільця Боллінгера при віспі птахів і т.д. Виявлення внутріклітинних Т. в. має діагностичне значення.