Екологічне виховання- це розвиток волі, почуття, рис характеру, які б проявились в правильній (етичній) поведінці по відношенню до природного середовища. |
Виховання- вироблення ціннісних орієнтацій екологічного характеру, мотивів і потреб, звичок екологічно доцільної поведінки й діяльності, волі, наполегливості у досягненні екологічних цілей. |
Вища екологічна освіта- спрямована з одного боку, на завершення формування екологічної культури фахівців за різним фахом, і, з іншого боку, вона забезпечує підготовку спеціалістів із профільною вищою екологічною освітою чотирьох рівнів (початкова, базова і два рівні повної вищої екологічної освіти), які відрізняються за ступенем глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки спеціалістів. |
Всеохоплюваність - передбачає надання освітніх екологічних послуг людині будь-якого віку незалежно від соціального та громадянського статусу згідно з її потребами і можливостями. |
Всесвітня хартія природи– перший міжнародний документ, який підкреслює, що всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування. У 1982 році Генеральною Асамблеєю ООН прийнята. |
Глобальна екологія- досліджує взаємодію людини і природи у планетарному масштабі. |
Диференційованість і варіативність- означає диференціацію змісту екологічної освіти та виховання залежно від державних нормативних вимог до фахівця; різноманітність програм, форм і методів навчання з урахуванням потреби у екологічних знаннях. |
Діагностичність- передбачає необхідність і можливість діагностики сформованості рівня екологічної культури з метою подальшої корекції щодо його підвищення та проектування навчально-виховного процесу. |
Доступність- передбачає для будь-якої людини доступність системи екологічної освіти з урахуванням різноманітних форм і методів. |
Дошкільне виховання– найперший рівень, коли головну роль відіграє родинне виховання. |