Термінологія курсу

(від лат. aequivalens (aequivalentis), що складається зі слів аeque — рівно і valens — той, що має силу, сильний) — буквально рівносильний, рівнозначний, рівноцінний. Поняття еквівалентності є узагальненням поняття рівності. Його застосовують, порівнюючи рівняння, нерівності, множини тощо. Два означення (взагалі твердження) називають еквівалентними, якщо кожне з них є наслідком другого.

 — математика сталих величин.

— це виклад вимоги знайти за даними речами інші шукані речі, які перебувають одні з одними і з даними речами в певних співвідношеннях. Отже, задача складається з умови, в якій наведено дані і шукані величини, визначено співвідношення між ними (в явній чи неявній формі), і головного запитання, на яке потрібно дати відповідь. При розв’язуванні задач широко застосовують аналіз і синтез.

 — задача пошуку розв’язку із заданими початковими умовами.

 — (від лат. invarians (invariantis) — незмінний) — величина, співвідношення, властивість, що пов’язані з якимось математичним об’єктом і не змінюються при певних перетвореннях. Наприклад, відстань між двома точками на площині не змінюється при перенесенні або повертанні системи координат, тобто є інваріантом відносно цих перетворень, хоч координати цих точок і змінюються.

 — (від лат. inductio — наведення) — метод міркування, дослідження, що грунтується на умовиводах від окремих випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнень. Індукція завжди тісно пов’язана з дедукцією.

 — функція, для якої існує визначений інтеграл.

 — знаходження первісних функці

 — (від лат. constans (constantis ) — сталий, незмінний. Так називають сталу величину. Розглядають абсолютні константи, прикладами яких П — відношення довжина кола до його діаметра, R — газова константа у фізиці.

 — (від грец. kriterion) — засіб для розв’язування) — ознака, за допомогою якої можна зробити певний висновок. Найчастіше так називають теореми, в яких установлюється необхідність і достатність, на відміну від ознак, які встановлюють лише достатність тієї чи іншої умови. Наприклад, критерій прямо­кутності трикутника: для того щоб трикутник був прямокутним, необхідно і достатньо, щоб сума квадратів його сторін дорівнювала квадратові третьої сторони.