НУБіП України • ВК 6 • Конспект лекції • 10.09.2026

Лекція 2. Набуття та реалізація прав на землю

Навчальна рамка

Лекція відповідає темі 2 робочої програми і розрахована на дві академічні години. Її предмет — вибір і юридично належне оформлення моделі доступу до землі. Результат навчання полягає не у механічному запам’ятовуванні назв прав, а у здатності пояснити, чому для основного поля, під’їзної дороги, довгострокового саду та тимчасового використання сусідньої ділянки потрібні різні рішення. Матеріал готує до правової експертизи договору на практичному занятті 2 та розвиває ПРН01, ПРН02, ПРН06, ПРН07 і ПРН14. [РП]

У наданих презентаціях зіставлено власність, оренду, постійне користування, емфітевзис і сервітут. У цій редакції збережено порівняльний підхід, але усунуто змішування реєстрації договору з реєстрацією права, застарілі твердження про необмежений строк нового емфітевзису та універсальний мінімум орендної плати за приватні землі. Кожна модель оцінюється за предметом, строком, обсягом повноважень, способом оформлення, платежами, можливістю припинення і ризиком залежності від іншого права. [А04; ОР; ЗК; РЕЄ]

1. Вибір права починається з виробничої потреби

Право власності на землю охоплює володіння, користування і розпорядження ділянкою у межах закону. Воно надає ширший горизонт контролю, ніж строкове користування, але потребує допустимості набувача, належної процедури правочину, фінансування і перевірки титулу. Для сільськогосподарських земель склад покупців, гранична площа, джерела коштів і переважні права регулюються спеціально. Тому правило «купити завжди надійніше» методологічно недостатнє: дефектний титул продавця, чинна оренда або несумісність запланованого використання можуть зберегтися і після угоди. [ЗК, ст. 78, 81, 82, 130–132; ЦК]

Оренда забезпечує строкове платне володіння і користування земельною ділянкою. Її перевагою для підприємства є можливість організувати виробництво без придбання повного права власності. Натомість виникає потреба управляти строками, платежами, повідомленнями та відносинами з орендодавцями. Суборенда утворює додаткову залежність від основного договору. Емфітевзис є окремим правом користування чужою ділянкою для сільськогосподарських потреб, а сервітут призначений для обмеженого користування чужою землею. Отже, назва договору повинна відповідати реальному змісту відносин. [ОР, ст. 1, 8, 13; ЗК, ст. 93, 98, 102¹; ЦК, ст. 407–412]

Для порівняння альтернатив корисно поставити три питання. Яку діяльність необхідно забезпечити? На який строк потрібна юридична визначеність? Від яких інших осіб або прав залежатиме реалізація рішення? Наприклад, для сезонного проїзду через вузьку смугу може бути доречним сервітут, тоді як передання всього поля для виключного товарного обробітку не слід маскувати під сервітут. Для нового багаторічного насадження строк доступу має відповідати не тільки бізнес-плану, але й застосовним вимогам закону. Управлінська економія на оформленні не виправдовує вибору непридатної правової конструкції.

2. Договір і речове право: пов’язані, але не тотожні явища

Договір оренди встановлює права та обов’язки сторін. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації і виникає за правилами закону з моменту такої реєстрації. Звідси випливає важливе розмежування: підписання документа не можна автоматично ототожнювати з набуттям зареєстрованого речового права. Необхідно також відрізняти дату укладення договору, дату початку реалізації права, дату передачі ділянки у розумінні застосовної норми та дату закінчення строку договору. У реальній справі їх співвідношення залежить від тексту договору і законодавства відповідного періоду. [ЗК, ст. 125, 126; ОР, ст. 17, 19; РЕЄ, ст. 3, 4]

Для сучасного договору важливо, що Закон «Про оренду землі» пов’язує обчислення дати його закінчення з датою укладення, тоді як виникнення права оренди — з державною реєстрацією. Зволікання з реєстрацією може скорочувати фактично доступний підприємству час користування. Практичний висновок: у календарі земельного банку повинні бути окремі поля для підписання, реєстрації та завершення, а не одне поле «дата договору». Перед застосуванням цього висновку до старого договору необхідно перевірити його історичний і перехідний режим. [ОР, ст. 19; РЕЄ]

Реєстрація не є способом легалізації підробленого документа або відсутнього волевиявлення. Перевіряються особа орендодавця, належність права, повноваження представника, режим спільної власності та наявність інших чинних прав. Згода подружжя аналізується тоді, коли майно перебуває у відповідному режимі спільної сумісної власності і закон вимагає такої згоди; не існує загального правила про згоду всіх родичів першого ступеня на будь-яку земельну угоду. Менеджер організує збір документів, а правову кваліфікацію спірних обставин забезпечує фахівець. [ЦК, ст. 203, 215, 237–250, 369; СК, ст. 60, 65; РЕЄ]

З урахуванням змін 2026 року необхідно перевіряти актуальні вимоги до письмової форми земельного договору та його підписання власноручним підписом або кваліфікованим електронним підписом. Зображення підпису у сканованій копії не можна автоматично вважати належним КЕП. Водночас належне електронне підписання не усуває необхідності нотаріального посвідчення у випадках, коли воно є обов’язковим, та державної реєстрації відповідного речового права. Ці три питання — форма, нотаріальна дія і реєстрація — перевіряються окремо. [4921; ОР, ст. 14; ЗК; РЕЄ]

3. Істотні умови договору оренди

Стаття 15 Закону «Про оренду землі» встановлює основні істотні умови: об’єкт оренди із зазначенням кадастрового номера, місця розташування і розміру; дату укладення та строк дії; орендну плату з передбаченими законом характеристиками. Для окремих об’єктів або режимів існують додаткові спеціальні вимоги, зокрема щодо утримання і збереження полезахисних лісових смуг. Водночас за згодою сторін можуть бути включені інші умови. Експертиза повинна розрізняти законодавчо необхідну умову, імперативну заборону та бажаний договірний запобіжник. [ОР, ст. 15; 220]

Визначеність об’єкта передбачає узгодженість договору з кадастровими відомостями і документами про право орендодавця. Формулювання «пай біля села» не забезпечує належної ідентифікації сформованої ділянки у новому договорі оренди земельної ділянки. Якщо площа у договорі не збігається з кадастром, не слід самостійно «обирати більшу». Треба встановити причину: технічна описка, поділ об’єкта, уточнення відомостей або інший юридичний факт. Виправлення реквізитів, зміна об’єкта і укладення нового договору — різні правові дії. [ОР, ст. 15; КАД; 1051]

Орендна плата повинна бути достатньо визначеною для виконання і перевірки. Важливі не лише сума чи відсоток, а й база розрахунку, індексація, строки, порядок сплати, перегляду та відповідальність. Для приватної ділянки розмір плати визначається домовленістю сторін у правових межах; правила Податкового кодексу щодо орендної плати за державні і комунальні землі не переносяться механічно на будь-який приватний договір. Навчальне твердження «кожний приватний договір має бути не менше 3 % НГО» є непридатним універсальним тестом законності. [ОР, ст. 21; ПК, ст. 288]

Експертний висновок щодо дефектного договору не повинен автоматично називати його недійсним за кожну неточність. Необхідно з’ясувати істотність недоліку, правовий режим, реальне волевиявлення, поведінку сторін, факт виконання та належний спосіб усунення порушення. Судова доктрина заборони суперечливої поведінки може мати значення, але не застосовується за шаблоном. Матеріали Верховного Суду зіставляють справи № 390/34/17 та № 145/2047/16-ц саме як приклади необхідності аналізу конкретних обставин. [ЦК; ВСД]

4. Строк як законодавча вимога та інвестиційний параметр

Загальна максимальна тривалість оренди землі становить 50 років. Для оренди сільськогосподарських земель, що передаються для товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства або особистого селянського господарства, закон передбачає спеціальні мінімальні строки. Загальне правило для цих випадків — не менше семи років; для передбачених законом гідротехнічно меліорованих земель — не менше десяти; для закладання та/або вирощування визначених багаторічних насаджень — не менше двадцяти п’яти років. Кваліфікація об’єкта і мети має передувати вибору строку. Спеціальні воєнні чи інші винятки аналізують окремо. [ОР, ст. 19]

Новий договір 2026 року на два роки для звичайного товарного вирощування зернових на приватній ріллі не можна обґрунтувати лише згодою сторін, якщо відсутній застосовний спеціальний виняток. Натомість строк у десять років може бути законним, але недостатнім для конкретної інвестиції з довшим горизонтом окупності. Отже, законодавча допустимість і комерційна придатність є двома різними етапами оцінювання. Висновок «строк відповідає закону» не означає «цей договір оптимальний для підприємства».

Договірні запобіжники мають пов’язувати інвестиції з титулом. Варто погодити умови поліпшень, їхню належність, дозволені дії, документування витрат, наслідки дострокового припинення і порядок повернення ділянки. Проте положення про компенсацію не повинно створювати ілюзію гарантованої виплати у будь-якому спорі. Зберігаються питання правомірності поліпшень, необхідності згоди, належного доказування та застосовних законодавчих правил. Для менеджера це означає завчасне оформлення документів, а не намагання відновити кошториси після конфлікту. [ОР, ст. 24, 25, 27, 34; ЦК]

5. Суборенда: право, залежне від основного договору

Суборенда дозволяє передати орендовану ділянку або її частину у користування іншій особі за умов, визначених законом і основним договором. Для загальної моделі важлива можливість суборенди, передбачена договором, або належна згода орендодавця; окремі законодавчі випадки мають спеціальний режим. Умови суборенди повинні узгоджуватися з умовами основного договору і не суперечити йому, а її строк не може перевищувати строку оренди. Перевірка лише суборендного документа без основного договору є незавершеною. [ОР, ст. 8]

Умовний орендар має право до 31 грудня 2030 року і пропонує суборенду до кінця 2033 року. Навіть якщо сторони погодили ціну і вже передали кошти, обіцянка надати користування за межами наявного строку не усуває законодавчого обмеження. Можливе майбутнє продовження основної оренди — припущення, а не вже існуюче право. Безпечна управлінська позиція полягає у відокремленні чинного строку від умовного майбутнього періоду та отриманні юридичного висновку до фінансування інвестицій.

Припинення основного договору впливає на суборенду. Тому для суборендаря значущі історія і стійкість головного титулу, належність орендодавця, дотримання процедури передачі та можливі судові спори. Сам факт перемоги на аукціоні або державної реєстрації не є універсальною гарантією від усіх вимог третіх осіб. Компенсаційні положення слід оцінювати разом з підставами відповідальності конкретного контрагента. Для спеціальних моделей суборенди державних земель додатково перевіряють застосовні приписи закону й умови лота; їх не виводять із загального правила для приватної ділянки. [ОР, ст. 8; ЗК; ЦК, ст. 22, 611, 623]

6. Емфітевзис, сервітут та постійне користування

Емфітевзис дає право користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Це самостійне речове право, а не інша назва оренди. Його зміст визначається законом і договором; право підлягає державній реєстрації. Для нового договору необхідно враховувати максимальний строк 50 років. Старі твердження про необмежену тривалість нового емфітевзису приватної землі не слід переносити у сучасні навчальні рішення. Особливості відчуження, спадкування чи застави права, а також спеціальні обмеження для публічних земель потребують окремого аналізу. [ЗК, ст. 102¹; ЦК, ст. 407–412; РЕЄ, ст. 4]

Право власника ділянки у зв’язку з відчуженням емфітевзису та переважне право купівлі самої сільськогосподарської земельної ділянки мають різні об’єкти. У першому випадку аналізується обіг права користування, у другому — продаж права власності на землю. Не можна переносити перелік суб’єктів, повідомлення і наслідки порушення з однієї конструкції в іншу. Для управлінської матриці необхідні окремі рядки «земельна ділянка», «право користування» і «корпоративні права», навіть коли вони пов’язані з одним бізнес-проєктом. [ЦК, ст. 411; ЗК, ст. 130¹]

Земельний сервітут призначений для обмеженого користування чужою ділянкою: наприклад, проходу, проїзду чи іншої потреби, яка відповідає закону. Він не позбавляє власника його прав і має здійснюватися способом, найменш обтяжливим для ділянки, щодо якої встановлений. Важливі просторовий обсяг, мета, строк, платність або безоплатність, права доступу та відновлення стану після робіт. Коли сервітут стосується частини ділянки, необхідно забезпечити належний опис і оформлення цієї частини за застосовною процедурою. Відсутність зручного під’їзду не створює права самовільно прокласти дорогу. [ЗК, ст. 98–102; КАД; РЕЄ]

Постійне користування — безстрокове володіння і користування державною або комунальною ділянкою у випадках і для суб’єктів, визначених законом. Історично набуті права та сучасні правила їх переоформлення не можна оцінювати лише за назвою організаційної форми підприємства. Водночас користувач не вправі довільно передати таке право іншій особі під виглядом договору спільної діяльності. Для трансформації державних чи комунальних підприємств потрібна перевірка спеціальних перехідних норм. Ця лекція не підмінює їх універсальною формулою «постійне користування автоматично стає орендою». [ЗК, ст. 92; ЦК; РЕЄ]

7. Переважні права: необхідно назвати об’єкт і юридичну подію

Переважне право не означає можливості примусити власника продати землю за бажаною ціною. Для продажу сільськогосподарської ділянки стаття 130¹ Земельного кодексу встановлює коло суб’єктів, черговість і процедуру. Право реалізується на умовах, визначених законом, із забезпеченням ціни та інших умов продажу; для аукціону діє спеціальна процедура. Орендар є суб’єктом другої черги, але перша черга не належить будь-якому надрокористувачу: закон пов’язує її з визначеними дозволами, корисними копалинами та іншими умовами. Детальна процедура розглядається у лекції 4. [ЗК, ст. 130¹, 135]

Іншу конструкцію становить переважне право орендаря на укладення договору на новий строк за статтею 33 Закону «Про оренду землі». Воно стосується продовження договірного доступу, а не придбання землі у власність. Для його реалізації важливі належне виконання обов’язків, своєчасне повідомлення і проєкт договору в порядку, встановленому законом та договором. Погодження нових умов, включно з платою, має самостійне значення. Менеджеру потрібен календар процедур, а не лише сподівання, що тривалі відносини з власником забезпечать подальше користування. [ОР, ст. 33]

Окремо існує поновлення договору за статтею 126¹ Земельного кодексу за передбачених нею умов. Не кожний договір містить і може містити відповідну умову; для публічних земель є спеціальні обмеження. Дію механізму, волевиявлення сторін та реєстраційні дії необхідно відрізняти від переважного укладення договору на новий строк. Для раніше укладених або змінених договорів враховуються перехідні положення. У навчальній таблиці ці механізми повинні бути рознесені, інакше студент легко сплутає повідомлення про намір продовжити оренду із заявою про виключення відомостей про поновлення. [ЗК, ст. 126¹; ОР, ст. 33; РЕЄ]

8. Припинення, повернення та доля врожаю

Закінчення строку, розірвання за домовленістю, судове розірвання, одностороннє припинення у допустимих випадках і недійсність правочину мають різну правову природу. Перед формулюванням вимоги необхідно встановити, що саме сталося. Положення договору про одностороннє розірвання не можна ігнорувати, але й не можна виводити таке право лише з бажання однієї сторони. Порушення зобов’язання оцінюється разом з умовами договору, законом, доказами та застосовним способом захисту. [ОР, ст. 31–34; ЦК, ст. 215, 651–654]

Передання землі іншому власнику саме по собі не слід трактувати як автоматичне припинення оренди. Важливі приписи закону і допустимі договірні умови. Аналогічно, зміна керівника підприємства не замінює процедури зміни сторони договору. Для врожаю та незавершеного виробництва потрібно з’ясувати належність посівів, підстави перебування на землі, момент припинення права і порядок повернення. Умовне повідомлення «договір закінчився, отже врожай належить власнику землі» не є достатнім юридичним висновком. [ОР, ст. 25, 32, 34; ЗК, ст. 90, 95; ЦК]

Воєнний стан не створює універсального безстрокового продовження всіх земельних договорів. Верховний Суд у справі № 563/376/22-ц аналізував спеціальний режим автоматичного поновлення на один рік для конкретної ситуації 2022 року. Поширення такого результату на закінчення договору у 2026 році без перевірки чинної норми є помилкою. Належна практика — позначити історичний режим, встановити дату завершення саме цього договору і лише після цього будувати правову позицію. [ВС22; 2145; 2698; ЗК, розд. X]

9. Консолідація і правомірне використання «прогалин»

Консолідація у менеджменті означає зменшення просторової та часової розпорошеності користування, але її інструменти повинні відповідати українському праву. Стаття 37¹ Земельного кодексу та положення Закону «Про оренду землі» передбачають спеціальні можливості для користування ділянками у масивах. У конкретному випадку необхідно перевірити належність ділянок до відповідного масиву, права сторін, умови обміну чи суборенди, строк та встановлені гарантії. Не кожна домовленість про «обмін полями» підпадає під цей спеціальний механізм. [ЗК, ст. 37¹; ОР; FAO]

Невитребувана частка, нерозподілена ділянка, відумерла спадщина та земельна ділянка померлого власника з відкритою спадщиною — не тотожні ситуації. Кожна має власну процедуру і коло уповноважених суб’єктів. Для підприємства головний ризик полягає у підміні відсутності відомого контактного власника твердженням про відсутність власника взагалі. Правильний підхід — документально встановити статус, компетенцію органу і підставу доступу. До завершення перевірки такі площі не включаються до безумовно забезпеченого земельного банку. [ПАЇ, ст. 13; ЦК, ст. 1277; П2028]

Підсумки та самостійна робота

Право на землю є інструментом організації виробництва, але вибір цього інструмента обмежується його законодавчим призначенням. Оренда, суборенда, емфітевзис і сервітут не повинні використовуватися як взаємозамінні назви. Якісний висновок менеджера визначає допустиму модель, її строк, залежності, необхідні документи, критичні умови й подальші контрольні події. Юридична визначеність формується до інвестиції, а не лише під час судового спору.

Питання для самоперевірки: що саме реєструється за сучасним договором оренди? Чому дата підписання не замінює дату реєстрації права? Які три основні блоки істотних умов встановлює стаття 15? Чим законодавчий мінімальний строк відрізняється від інвестиційно доцільного? Чому суборендар перевіряє основний договір? Коли сервітут не відповідає фактичній меті користування? Як розрізнити купівельне переважне право, укладення оренди на новий строк і поновлення? Чому рішення Верховного Суду про події 2022 року не можна автоматично переносити на 2026 рік?

Самостійна робота 2 становить 18 годин. Рекомендовано 5 годин присвятити порівнянню моделей прав, 5 — орендному договору і календарю строків, 4 — паям, дорогам і консолідації, 4 — правовій записці та взаємному рецензуванню. Результат: порівняльна матриця чотирьох моделей користування, перелік дефектів модельного договору з їх кваліфікацією та календар подальших дій. Наведений розподіл є методичною пропозицією у межах програми. [РП]

Джерела та додаткове читання

[РП] Робоча програма ВК 6 «Земельно-правові відносини в агробізнесі». НУБіП України, 2026, заочна форма. Розробник — Андрій Мартин.
Наданий користувачем документ; структура, години, ПРН та оцінювання збережені.

[А04] Мартин А. Г. Навчальна презентація «Агрокебети», лекція 4. АГРОКЕБЕТИ Лекція 4 (реєстр речових прав).pptx
Наданий авторський матеріал; карти та скриншоти використані як архівні навчальні ілюстрації, не як відомості реєстрів на 2026 рік.

[ОР] Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[ЗК] Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[РЕЄ] Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[ЦК] Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[СК] Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[4921] Закон України від 30.06.2026 № 4921-IX: зміни до законодавчих актів у сфері земельних відносин (зокрема письмова форма та КЕП) Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[220] Постанова КМУ від 03.03.2004 № 220: Типовий договір оренди землі Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[КАД] Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[1051] Постанова КМУ від 17.10.2012 № 1051: Порядок ведення Державного земельного кадастру Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[ПК] Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[ВСД] Верховний Суд. Алгоритми застосування доктрини заборони суперечливої поведінки: справи № 390/34/17 та № 145/2047/16-ц. Відкрити джерело
Офіційний матеріал для порівняльного аналізу, не універсальний результат для будь-якого договору.

[ВС22] Верховний Суд. Роз’яснення щодо пролонгації оренди в умовах воєнного стану; справа № 563/376/22-ц, постанова від 29.03.2023. Відкрити джерело
Офіційний огляд рішення; висновок читається з обставинами і часовим режимом справи.

[2145] Закон України від 24.03.2022 № 2145-IX: продовольча безпека в умовах воєнного стану Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[2698] Закон України від 19.10.2022 № 2698-IX: відновлення системи оформлення прав оренди сільськогосподарських земель Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[FAO] FAO. Legal guide on land consolidation: Based on regulatory practices in Europe. FAO Legal Guide No. 3. 2020. Відкрити джерело
Додаткове міжнародне джерело; порівняльний контекст, не норма українського права.

[ПАЇ] Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 899-IV Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[П2028] Закон України від 08.10.2024 № 3993-IX щодо захисту інтересів власників паїв та адміністративної процедури у сфері земельних відносин Відкрити джерело
Нормативний акт; застосовувати редакцію на дату відповідного юридичного факту.

[БАЇК] Баїк О. І., Бобко У. П., Долинська М. С. та ін. Земельне право: навчальний посібник / за ред. О. І. Баїк. Львів, 2020. 326 с. Відкрити джерело
Навчальне джерело з робочої програми; не замінює актуальну редакцію закону.

[ЛУЧКО] Лучко І. В. Методичні матеріали та завдання до семінарських занять з дисципліни «Земельне право». Київ: НУБіП України, 2025. 150 с. Відкрити джерело
Бібліографічні дані відтворені з робочої програми; повний текст через вебдоступ не отримано. Не використано для підтвердження нових юридичних тверджень.