Лекція №7. ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

1. Загальні положення

Перша допомога − це комплекс заходів, спрямова­них на відновлення або збереження життя і здоров'я потерпілого, які здійснюють медичні працівники або са­мі потерпілі.

Основними умовами успіху при наданні першої допо­моги є спокій, винахідливість, швидкість дії, знання та вміння особи, що надає допомогу. Ці якості можна ви­робити в процесі спеціальної підготовки. Кожен пра­цівник повинен вміти надавати допомогу так само ква­ліфіковано, як і виконувати свої професійні обов'язки.

Під час надання першої допомоги необхідно:

• усунути дію на організм фактора, який загрожує здоров'ю і життю (рис. 1), і оцінити стан потерпілого; визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для жит­тя потерпілого і послідовність його рятування;
• вжити необхідних заходів з рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихаль­них шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця тощо);
• викликати швидку медичну допомогу або вжити захо­дів для транспортування потерпілого до найближчої  ліку­вальної установи;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників;

Врятування потерпілого у більшості випадків зале­жить ­від того, як швидко він буде звільнений від дії струму і наскільки правильно надано йому першу допо­могу. Оживлення ефективне у тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4 хв. Висно­вок про смерть потерпілого має право робити тільки лікар.

Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати:

• характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого;
• загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях;
• способи евакуації людей.

Людина, що надає допомогу, повинна вміти:

• оцінити стан здоров'я потерпілого;
• визначити, якої допомоги він потребує;
• забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;
• виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;
• зупинити кровотечу;
• накласти пов'язку при пошкодженні;
• іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток;
• надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, враженні електричним струмом, опіках;
• користуватися аптечкою швидкої допомоги.

Всіх осіб,  що обслуговують електрообладнання, не­обхідно не рідше одного разу на рік інструктувати про небезпеку ураження електричним струмом, способи на­дання першої допомоги з одночасним практичним нав­чанням прийомам звільнення від струму, способам штуч­ного дихання та зовнішнього масажу серця. Заняття проводять медичний персонал або інженер з охорони праці, який пройшов спеціальну підготовку. За навчан­ня відповідають керівники підприємства.

Для правильної організації робіт з надання першої допомоги потрібно забезпечити виконання таких умов: у місцях постійного чергування (підстанції напру­гою 35/10 кВ, електроцехи сільськогосподарських підприємств тощо) повинні бути аптечки і пла­кати щодо правил надання першої допомоги, проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця. В аптечці або сумці першої допомоги повинні знахо­дитися основні медичні засоби та медикаменти.

На підприємстві виділяють осіб, відповідальних за сис­тематичне поповнення і стан аптечок та сумок першої допомоги.

Медичний персонал здійснює періодичний контроль за правильністю застосування правил надання першої допомоги, своєчасним і обов'язковим направленням по­терпілих до медичного закладу.

Допомога потерпілому, яку надає не фахівець, не повинна підміняти собою допомогу з боку медичного персоналу, її виконують тільки до прибуття лікаря.

Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів:

1. звільнення потерпілого від дії електричного струму (підготовчі дії);
2. надання йому необхідної долікарської допомоги (заходи по оживленню).

Звільнення потерпілого від дії електричного струму. При ураженні електричним струмом необхідно:

1. перш за все, прийняти заходи особистої безпеки;
2. негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії вагомо залежить важкість електротравми.

2. Звільнення потерпілого від дії електричного струму

При ураженнях електричним струмом потерпілий час­то продовжує знаходитися в контакті із струмоведучою частиною і не може самостійно розірвати його. Необхід­но швидко звільнити потерпілого від дії струму, тому що від її тривалості залежить тяжкість електротравми. Якщо потерпілий тримає провід руками, то внаслідок судорож­ного скорочення м'язів його пальці так сильно стиску­ються, що вивільнити провід неможливо. Тому перш за все вимикають ту частину електроустановки, до якої до­торкається людина. Вимикання виконують найближчим рубильником, вимикачем або іншим вимикаючим апа­ратом.

При цьому треба мати на увазі, якщо потерпілий зна­ходиться на висоті, то вимикання напруги може приз­вести до його падіння. У такому випадку слід вжити за­ходів, які запобігають або зумовлюють безпечне падіння потерпілого.

Під час вимикання електроустановки може погасну­ти електричне освітлення, тому необхідно маги напоготові інші джерела світла (ліхтар «летюча миша», фа­кел, аварійне освітлення тощо), щоб не затримувати ви­микання установки та надання допомоги потерпілому. Якщо електрообладнання швидко вимкнути неможливо, вживають інших заходів звільнення потерпілого від дії струму. Вони залежать від на­пруги електрообладнання, зов­нішнього середовища, наявно­сті необхідних пристроїв та предметів.

При напрузі до 1000 В для відокремлювання потерпілого під струмоведучих частин ко­ристуються дошкою, палицею або іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (рис. 2 а). Можна та­кож відірвати людину віл струмоведучих частин, взявшись за її одяг, якщо він сухий і відстає від тіла, наприклад за поли, комір, не торкаючись при цьому металевих предметів та частин тіла, не прикритих одягом (рис. 2 б). Відтягуючи потерпіло­го за ноги, не слід торкатися до його взуття без належної ізоляції своїх рук, тому що воно може бути вогким і про­водитиме електричний струм.

Для ізоляції рук надівають діелектричні рукавиці або обв’язують їх шарфом, надівають на руку сукон­ний капелюх, опускають на неї рукав, накидають па по­терпілого гумовий килимок, плащ чи просто суху ткани­ну. Можна також ізолювати себе, ставши на суху дошку або підстилку, що не проводить струм,  або пакунок з одягом.

Рекомендується діяти за можливості однією рукою, тримаючи другу в кишені чи за спиною.

Якщо електричний струм проходить через потерпіло­го в землю і він судорожно затискує в руках провід, простіше перервати дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунути під нього суху дошку, відтяг­нути ноги від землі мотузкою або одягом), дотримуючись при цьому обережності. Можна також перерубати про­води сокирою із сухим дерев'яним держаком або пере­кусити їх інструментом з ізолюючими рукоятками. При цьому не можна торкатися проводів, рубати кожний провід треба окремо, стоячи на сухих дошках, дерев'я­ній драбині тощо (рис. .2 в).

При напрузі понад 1000 В для відокремлення потер­пілого від струмоведучих частин слід надіти діелектрич­ні рукавиці, боти і користуватися ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами. Слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги: якщо провід лежить на землі, то після звільнення від дії струму потерпілого виносять з небез­печної зони.

На лініях електропередавання, коли звільнити людину від дії струму одним із наведених вище способів неможливо, роблять коротке замикання, накинувши на проводи гнуч­кий неізольований провід. Для цього спочатку його з’єд­нують із землею, а потім накидають на лінійні проводи.

Особі, що надає допомогу, слід пам’ятати про небезпеку напруги кроку, якщо струмоведуча частина (приміром провід) лежить на землі. Переміщатися в цій зоні потрібно з особливою обережністю, використовуючи засоби захисту для ізолювання від землі (діелектричні калоші, боти, килимки, ізолюючі підставки) або предмети, що погано проводять електричний струм (сухі дошки, колоди тощо). Без засобів захисту переміщатися в зоні розтікання струму замикання на землю слід, пересуваючи ступні ніг по землі і не відриваючи їх одну від іншої (рис.3).

3. Заходи першої допомоги при ураженні електричним струмом

Заходи першої медичної допомоги залежать від ета­пу, на якому знаходиться потерпілий після звільнення йо­го від дії струму. Прикмети, за якими можна швидко визначити його стан, такі: свідомість (ясна, відсутня, по­рушена); колір шкіри (рожевий, синій, блідий); дихан­ня (нормальне, відсутнє, порушене); пульс на сонній артерії; зіниці (вузькі, розширені).

При відсутності ознак життя, тобто коли у потерпі­лого відсутні дихання, пульс, а зіниці розширені, можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті. Необхідно терміново робити штучне дихання і масаж серця. Померлою можна визнати людину тільки у ви­падку тяжких зовнішніх пошкоджень, наприклад роздроблення черепа при падінні, обгоряння всього тіла. В ін­ших випадках констатувати смерть може тільки лікар.

Потерпілому, що дихає рідко і судорожно, але в ньо­го прощупується пульс, треба негайно робити штучне дихання. При цьому не обов'язково, щоб він знаходився в горизонтальному положенні.

Якщо потерпілий не втратив свідомості, але до того був непритомним або тривалий час знаходився під дією стру­му, його треба покласти на підстилку, наприклад з одягу, розстебнути одяг, який заважає диханню, і до при­буття лікаря забезпечити повний спокій та безперервно спостерігати за диханням і пульсом. Приступивши до оживлення, обов’язково викликають лікаря незалежно від стану потерпілого.

Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому ру­хатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що від­сутність тяжких пошкоджень не виключає подальшого погіршення його стану.

При ураженні блискавкою надають таку ж допомогу, як і при ураженні електричним струмом. Не можна за­копувати потерпілого в землю, тому що це принесе тіль­ки шкоду.