Тема 1. Товарознавство - наука про товари

1. Поняття, мета та завдання товарознавства

Термін  “товарознавство”  походить  від  двох  слів  –  “товар”  і  “знати” (вивчати,  знати)  і  в  прямому  понятті  означає  “знання  про  товар”.

Товарознавство – це наукова дисципліна, що вивчає споживні властивості і асортимент товарів. 

Товарознавство – наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх  етапах  життєвого  циклу,  методи  пізнання  їхньої  споживної  вартості (цінності),  закономірності  формування  асортименту  та  вимог  до  якості  для забезпечення ефективності їх виробництва., обігу та споживання.

Товарознавство  як  наукова  дисципліна  складається  з  теоретичних основ та товарознавства конкретних груп продовольчих товарів.

Метод  товарознавства  –  системний  підхід  до  пізнання  споживної вартості (цінності) товарів і вивчення закономірностей її прояву і збереження.

Мета  товарознавства  –  вивчення  основоположних  характеристик товару,  які складають його споживну вартість, а також їх змін на всіх  етапах товароруху.

Основні завдання товарознавства:

розвивати  теоретичні  положення  про  товар  як  споживчу  вартість  і виявлення  закономірностей,  пов’язаних  із  просуванням  товару  на  ринку  і задоволенням потреб населення на сучасному етапі; 

розроблювати  наукові  принципи  і  правила  класифікації  і  кодування товарів, які сприяють упровадженню комп’ютеризації  в  процеси  управління асортиментом і якістю товарів і удосконалення інформаційного забезпечення;

участь  у  розробленні  вимог  до якості  товарів,  що закладаються  в нормативно-технічні документи на продукцію;

створювати нові прилади і сучасні методи контролю якості товарів, що забезпечують об’єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу;

досліджувати  властивості  нових  товарів,  насамперед  властивості безпеки, розробляти номенклатуру показників якості цих товарів;

розробляти  рекомендації  щодо  нагляду  за  товарами  в  процесі збереження і транспортування.

2. Поняття товару та його життєвий цикл

Товар – це  будь-яка  річ,  що  на  момент надходження  в  обіг  повинна  бути  виокремлена  з-поміж  інших  за визначальними ознаками для конкретного договору куплі-продажу.

Перш, ніж товар потрапить до споживача, він проходить кілька стадій, що  складає  його  життєвий  цикл.  Відповідно  до  стандарту  Міжнародної організації зі стандартизації життєвий цикл продукції включає в себе 11 етапів: 

маркетинг,  пошук  і  вивчення  ринку;

проектування  і  розробку технічних  вимог,  розробку  продукції;

матеріально-технічне  постачання;

підготовку  і  розробку  виробничих  процесів;

виробництво;

контроль, проведення  випробувань  і  обстежень; 

упаковку  і  зберігання; 

реалізацію  і розподіл  продукції;

монтаж  і  експлуатацію;  технічну  допомогу  і обслуговування; утилізацію після використання.

Ці  етапи  можна  об’єднати  в  стадії:  проектування,  виготовлення (переробки), товарного обігу, споживання або експлуатації, утилізації.

На стадії проектування закладаються властивості товару. На цій стадії товар  розглядається  в  формі  проекту.  Проект  має  потенційну  споживною вартістю. Щоб проект успішно втілився в товар, необхідно врахувати поточні та перспективні потреби суспільства. Товарознавець не може безпосередньо брати участь в процесі проектування (переробки), але може побічно впливати на якість проекту, розробляючи критерії оцінки споживчої вартості, беручи участь в стандартизації, сертифікації товарів і розробці систем якості.

На  стадії  виготовлення  проект  перетворюється  в  продукт  праці. Продукт  виробництва  має  властивості,  що  відрізняються  від  властивостей вихідної  сировини  і  матеріалів.  На  цій  стадії  формується  якість  товарів, потенційна  споживча  вартість.  На  цій  стадії  товарознавство  приділяє  увагу факторам, що впливає на формування якості товарів, можливість виникнення і усунення дефектів готових виробів.

Продукт  виробництва  на  стадії  (сфери)  звернення  набуває  всі характеристики  товару,  що  володіє  певною  споживчою  вартістю.  На  цій стадії  в  процесі  просування  товару  від  виробника  до  споживача  важливо зберегти  споживчу  вартість,  оскільки  товар  в  процесі  зберігання  і транспортування  піддається  зовнішнім  впливам.  Товарознавець  повинен знати  умови  зберігання  і  транспортування  товарів,  їх  терміни  служби, придатності  або  реалізації.  Він  повинен  знати  способи  і  методи  реалізації товарів,  правила  сертифікації  та  порядок  проведення  експертизи,  а  також кон’юнктуру ринку товарів, вміти оцінювати їх конкурентоспроможність.

На стадії споживання (експлуатації) товар поступово витрачається сам (витрачає  свій  ресурс).  На  цій  стадії  споживчу  вартість  товару  можна зберегти  більш  тривалий  час,  якщо  є  рекомендації  про  способи  і  режими зберігання  товарів,  раціональне  використання,  правила  по  догляду,  про оптимальну упаковку товарів, про відповідне маркування.  

Товари, які закінчили свій цикл і підлягають утилізації, повинні бути систематизовані  за  видами  переробки  з  метою  підвищення  рівня використання  відходів.  Товарознавець  повинен  брати  участь  в  розробці номенклатури  перероблюваних  відходів,  знати  режими  переробки  і  умови повернення  в  оборот  перероблених  відходів,  а  також  особливості властивостей матеріалів і виробів, що виготовляються з вторинної сировини.

Товари  як  об’єкти  товарознавчої  діяльності  мають  чотири  основні характеристики:

асортименту;

якісну;

кількісну;

вартісну.

Перші  три  характеристики – товарознавчі,  задовольняють  реальні потреби  людини  (фізіологічні,  соціальні,  психологічні  та  ін.),  визначаючи споживну вартість товару. Завдяки цим характеристикам продукція набуває корисності для певних сегментів споживачів і стає товаром.

Споживна вартість товарів проявляється при їх споживанні відповідно до призначення.  Харчові  продукти  з  різними  характеристиками неоднаково задовольняють  потребу  організму  людини  в  енергії,  біологічно  цінних речовинах і органолептичних відчуттях.

Визначення  ступеня  задоволення  потреб  адекватно  оцінці  споживної вартості товарів і неможливо без урахування ринкової кон'юнктури, яка може бути  виявлена  за  допомогою  маркетингових  досліджень  сегментів  ринку конкретних асортиментних груп товарів.

Таким чином, споживна вартість товарів виступає як міра їх корисності і проявляється через основоположні товарознавчі характеристики.

3. Предмет, об’єкти та суб’єкти товарознавства

Предмет  товарознавства  –  споживна  вартість  (цінність)  товарів, закономірності її прояву і збереження. 

Об’єкт  товарознавства  –  товари  як  продукти  праці  для  задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання.

Рис. 1.4. Предмет та об'єкт товарознавства.

Суб’єкти, товарознавчої діяльності поділяються на дві групи.

До першої групи входять  товарознавці – фахівці, які  здійснюють  цю  діяльність  в  силу воїх посадових обов’язків. 

Друга  група  представлена  суб’єктами,  на  задоволення  потреб  яких націлена товарознавча діяльність – споживачі товарів.

Товарознавці – фахівці, що забезпечують просування товарів від виробників до споживачів  з  урахуванням  асортиментної, якісної,  кількісної та вартісної характеристик товару, а також запитів споживачів.

Посадові обов’язки товарознавців значною мірою визначаються цілями і  завданнями  структурного  підрозділу,  в  якому  вони  працюють. 

Можна виділити два основних напрямки товарознавчої діяльності: технологічний, що забезпечує  технологію  руху товарів,  і  організаторський,  націлений на стимулювання збуту, виявлення попиту і ринків збуту,  організацію закупівель товарів.

Друга  група  суб’єктів,  на  яких  спрямована  товарознавча  діяльність, представлена  споживачами. Слід  зазначити,  що  споживачі  з  їх  потребами  і запитами знаходяться  в  центрі  уваги  всіх фахівців організацій-виробників і продавців,  а  також  транспортних,  складських  та  інших  організацій.  Однак професійна  діяльність  товарознавців  і  маркетологів  повинна  бути орієнтована в першу чергу на споживача.

Товарознавці рідко взаємодіють безпосередньо з споживачем. Найчастіше  це  взаємодія  носить  непрямий  характер,  хоча  товарознавча  діяльність спрямована на  кінцевий  результат – реалізацію  товарів,  складові характеристики яких в комплексі або окремо задовольняють запити споживачів. Для цього товарознавець повинен не тільки сформувати товарну номенклатуру з урахуванням реального або прогнозованого попиту, а й взяти участь у стимулюванні збуту шляхом позиціонування товарів для показу їх переваг в порівнянні з іншими товарами-аналогами і/або фірмами-конкурентами. Тільки досконале знання товару дає можливість товарознавцям впоратися з поставленими завданнями.

4. Презентація до теми 1

Презентація до теми 1