Тема 4. Класифікація товарів

1. Поняття про класифікацію та її значення

Одним  з  найважливіших завдань товарознавства є наукова класифікація товарів.

Класифікація  –  це  послідовний  розподіл  безлічі  об’єктів  на  окремі класи,  групи  і  інші  підрозділи  по  найбільш  загальних  для  кожного  рівня ознаках.  Без  класифікації  неможливий  розвиток  товарознавства  і  торгової практики.

Класифікація товарів необхідна для автоматизованої обробки інформації про продукцію в різних сферах діяльності, вивчення споживних властивостей  і якості товарів, обліку і планування товарообігу, складання каталогів, вдосконалення системи стандартизації товарів. Розміщення товарів на  складах  відбувається також  згідно  класифікації. Класифікація  потрібна і при  сертифікації  продукції.  Необхідна  класифікація  і  для  статистичного аналізу  виробництва,  реалізації  і  використання  продукції  на макроекономічному, регіональному і галузевому рівнях.

Класифікація товарів в сучасних умовах повинна  відповідати наступним вимогам:

гарантувати повноту охоплення всіх видів продукції, що виробляється; 

забезпечувати гнучкість класифікації, суть якої полягає в тому, щоб в перелік  продукції  можна  було  в  міру  необхідності  включати  нові найменування, не порушуючи загальної системи класифікації, і враховувати можливі в майбутньому зміни в номенклатурі і асортименті товарів;

сприяти всесторонньому дослідженню якості товарів як споживчій цінності;

націлювати на поліпшення торгової діяльності на всьому шляху руху товару;

сприяти впорядковуванню  термінології,  об’єднувати в споріднені групи велику кількість товарів;

сприяти принципам кодування товарів і утворенню короткого шифру товару;

створювати можливості для систематизованого вивчення товарів і автоматизованої обробки інформації про товар.

2. Ознаки класифікації

Ознака класифікації – властивість або характеристика об’єкта, за яким здійснюється класифікація.

Ознаки класифікації поділяються на:

телеологічні (призначення, застосування);

генетичні (вихідні  матеріали,  сировину,  основні  компоненти хімічного складу);

технологічні (конструкція, рецептура, процеси виробництва, способи обробки або оформлення). 

Прикладом телеологічної ознаки може бути класифікація непродовольчих  товарів  на  одягово-взуттєві,  культурно-побутові  та господарські  товари.  За  цією  ж  ознакою  виділені  такі  групи  продовольчих товарів,  як  допоміжні  товари  і  продукти  дитячого  харчування.

 Генетичні ознаки  покладені  в  основу  класифікації  смакових  товарів  на алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні;  тканин – на  лляні,  бавовняні, вовняні та синтетичні.

За  технологічною  ознакою  чай  підрозділяється  на  зелений, жовтий, червоний, чорний; крупи – на поліровані або шліфовані і т. п.

В якості однієї з найбільш поширених в товарознавстві ознак для укрупнених угруповань використовується призначення.

Ознаки можуть мати якісне або кількісне вираження – ознаку класифікації. З перерахованих вище ознак технологічний і генетичний найчастіше виражаються якісно, а компоненти і хімічний склад – кількісно і якісно.

3. Системи, принципи і правила класифікації

Метою класифікації є систематизація, а також ідентифікація і прогнозування  властивостей  товарів. 

Систематизація  досягається  шляхом встановлення послідовності і взаємозв'язків певних класифікаційних  угрупувань,  отриманих  конкретним  методом  класифікації. 

Ідентифікація  як встановлення  тотожності  найбільш  істотних  ознак  можлива  лише  при виявленні ознак, характерних для угрупувань або об'єктів класифікації.

В результаті розподілу множини на підмножини створюються класифікаційні  угрупування,  які  можуть  мати  спільні  та  відмінні  ознаки,  а також  можуть  бути  взаємозалежними  або  незалежними.  Розрізняють  два різновиди методу класифікації: ієрархічний та фасетний.

Ієрархічний метод класифікації – послідовний поділ множини об'єктів на підлеглі класифікаційних угрупувань. 

Рис. 4.2. Ієрархічний метод класифікації

Особливістю  ієрархічного  методу  є  тісний  зв'язок  між  окремими класифікаційними  угрупованнями,  що  виявляється  через  спільність  і відмінності основних ознак. Основою розподілу множини  на підмножини за основоположною для даного етапу ознакою є ступінь класифікації.

Ступінь  класифікації – етап  класифікації  при  ієрархічному  методі,  в результаті якого виходить сукупність класифікаційних угруповань.

Кожна ступінь і угрупування виділено по своїй основоположній ознаці.

Відмінності  між  угрупуваннями  полягають  в  різних  ознаках.  Тому  вибір основних ознак – відповідальна операція розподілу безлічі, від якої багато в чому  залежить  кінцевий  результат.  Такий  вибір  повинен  базуватися  на цільовому призначенні класифікації.

Кількість ознак і ступенів визначає глибину класифікації.

Теоретично  глибина  класифікації  нескінченна,  але  на  практиці  така класифікація надто громіздка і заплутана, багато нижчі щаблі дублюють один одного.  Все  це  ускладнює  практичне  застосування  класифікації.  Тому  на практиці глибина класифікації зазвичай не перевищує 10. Саме така глибина застосовується в багатьох класифікаторах.

Однак  при  збільшенні  повноти  асортименту  за  рахунок  видів  і різновидів глибина класифікації може бути і більше 10, що дозволяє поділяти підмножина товарів до кінцевої одиниці – торгового артикулу.

Для збільшення сисла ознак використовують фасетний метод.

Фасетний метод класифікації – паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угрупування.

4.3. Фасетний метод класифікації

Особливістю фасетного методу є те, що різні ознаки не пов'язані між собою. Різні класифікаційні угруповання при фасетном методі незалежні і не підпорядковуються  один  одному.  Завдяки  цьому  фасетна  система відрізняється  великою  гнучкістю,  можливістю  обмежувати  число  ознак  і угруповань,  що  створює  зручності  при  використанні.  Разом  з  тим  її інформаційна  ємність  може  бути  збільшена  шляхом  виділення  загальних  і приватних класифікаційних угруповань.

Прикладом  фасетного  методу  може  бути  класифікація  вин:  за термінами витримки - молоді, ординарні, марочні, колекційні; за кольором - білі, рожеві, червоні; за технологією - тихі, ігристі. Кількість ознак може бути збільшено багаторазово: по упаковці, по виробникам і т. п. 

При  класифікації  різними  методами  застосовують  загальні  та специфічні  правила.  В  цьому  випадку  можна  говорити  про  систему класифікації як про сукупність методів, правил результатів класифікації.

Правила класифікації призначені для вибору різновидів методу і ознак, за якими здійснюється розподіл безлічі на підмножини. Загальним правилом для ієрархічного і фасетного методів є вибір різновиду методу класифікації в залежності від її цільового призначення.

До специфічних правил класифікації об'єктів при ієрархічному методі відносяться:

1. Першочерговість найбільш загальних ознак при розподілі множини на підмножини.

2.  Використання  на  кожному  ступені  тільки  однієї  ознаки,  що  має принципове значення для цього етапу.

3. Поділ об'єктів послідовно – від більшого до меншого, від загального до конкретного.

4.  Вибір  з  множини  ознак  однаковою  мірою  спільних  найбільш істотної.

5.  Необхідність  встановлення  оптимального  числа  ознак  і  ступенів,  а також глибини.

Специфічними правилами фасетного методу є:

1.  Приблизно  однакова  значущість  і  незалежність  використовуваних класифікаційних ознак.

2. Відсутність спільності класифікаційних ознак.

3. Можливість доповнення кількості ознак. 

4. Види класифікації товарів

Товарознавча  класифікація  товарів  склалася  історично  і  заснована  на потребах  торгівлі.  Для  товарознавства  першорядне  значення  мають  три класифікації товарів: загальнодержавна, торгова, навчальна.

Класифікатор – це  офіційний  документ,  який  являє  собою  звіт найменувань і кодів класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації.

Загальнодержавним  класифікатором  продукції,  яка  обертається  на внутрішньому  ринку  України,  є  НТНС  (номенклатура  товарів  народного споживання).  Розміщення  розділів,  товарних  груп  і  окремих  позицій  в номенклатурі визначається насамперед їх значенням у забезпеченні потреб і життєвого рівня населення та місцем у структурі товарообігу. При розробці НТНС  здійснено  істотне  зближення  та  ідентифікацію  товарних  груп номенклатури  оптової  та  роздрібної  торгівлі,  що  забезпечує  здійснення товарно-групового аналізу виробництва товарів, їх поставок і реалізації.

НТНС складається з двох частин.

1. Систематичний товарний словник, який включає назви всіх груп ТНС, що реалізуються населенню і враховуються в роздрібному товарообігу підприємств  торгівлі  і  громадського  харчування  всіх  форм  власності  і підпорядкування. Він поділяється на два розділи:

А. Продовольчі товари

Б. Непродовольчі товари

Систематичний  товарний  словник  містить  103  товарні  групи,  які охоплюють понад 15 тисяч підгруп і позицій.

2.  Алфавітний  товарний  словник,  в  якому  для  полегшення  пошуку відповідних ТНС назви товарних підгруп, позицій, підпозицій та субпозицій розміщені  в  алфавітному  порядку  з  виділенням  в  окремі  підрозділи номенклатури продовольчих і непродовольчих товарів.

Торгова  класифікація  є  галузевою,  використовується  в  торгівлі  і призначена тільки для товарів широкого споживання. Ця класифікація сприяє організації  і  управлінню  торговим  підприємством,  вдосконаленню планування  асортименту  товарів,  а  також  раціональному  розміщенню  їх  в торговому залі і організації складського господарства. Вона не є послідовною системою  класифікації  і  грунтується  на  підрозділі  товарів  на  групи  і підгрупи. Відповідно до торгової класифікації всі товари поділяються на два класи: продовольчі і непродовольчі.

Клас продовольчих товарів поділяються на такі групи: зерноборошняні товари;  плодоовочеві  товари  і  гриби;  кондитерські  товари;  смакові  товари; молоко і молочні товари; м'ясо і м'ясопродукти; риба і рибні товари; яйця і яєчні товари; харчові жири.

Клас непродовольчих товарів поділяється на такі товарні групи: вироби з  пластичних  мас;  товари  побутової  хімії,  скляні,  керамічні,  будівельні, меблеві,  металогосподарські;  побутові  електротовари;  текстильні,  швейні, трикотажні,  взуттєві,  галантерейні,  парфюмерно-косметичні,  ювелірні товари; товари культурно-побутового призначення.

Для  раціонального  формування  асортименту  товарів  в  роздрібній торговій  мережі  велике  значення  має  угрупування  товарів  за  комплексним попитом  покупців:  до  складу  комплексів  входять  товари  різних  груп, призначені для комплексного задоволення потреб. В основу розробки таких комплексів можуть бути покладені такі ознаки: особливості способу життя і проведення  дозвілля  (товари  для  садівників,  товари  для  туристів),  статева ознака (товари для чоловіків, жінок, дітей) і ін.

Навчальна  класифікація  використовується  для  вивчення  асортименту товарів  широкого  споживання,  споживчих  властивостей  товарів,  виявляє загальні принципи формування і збереження цих властивостей.

Навчальна  класифікація  наближена  до  торгової,  але  відрізняється більшою послідовністю, передбачає зручніше вивчення  курсу товарознавства.

5. Презентація до теми 4

Презентація до теми 4

6. Відеофайл "Класифікація товару, порушення митних правил та пост-аудит"