Тема 5. Асортимент товарів

1. Поняття асортименту товарів та товарної номенклатури

Однією з найважливіших товарознавчих характеристик товарів є  асортиментна  характеристика,  яка  визначає  принципові відмінності  між  товарами  різних  видів  і  найменувань.

Асортимент  товарів  –  набір  товарів,  об'єднаних  за  якою-небудь ознакою або сукупністю ознак.

Термін пішов від французького слова «assortiment», що означає підбір  різних  видів  і  сортів  товарів. 

У  вітчизняній  і  зарубіжній  практиці  використовується  також поняття «товарна номенклатура».

Товарна  номенклатура  –  перелік  однорідних  і  різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.

Таким  чином,  наведені  вище  поняття  близькі  між  собою.  Їх об'єднує  те,  що  вони  обидва  є  переліками  товарів. Відмінності полягають у  призначенні: асортимент товарів призначений для задоволення потреб  споживачів, товарна номенклатура може  мати інше призначення - для регламентації певної професійної діяльності або іншої сфери застосування.

Асортимент кількісно характеризується такими основними показниками:  структурою,  широтою,  повнотою,  стійкістю  і  мірою оновлення. 

Професійна  діяльність  товарознавців  пов'язана  в  основному  з асортиментом  товарів,  тому  надалі  розглядаються  питання,  що стосуються саме цього поняття.

Суть  планування,  формування  і  управління  асортиментом полягає  в  тому,  щоб  товаровиробник  своєчасно  пропонував  певну сукупність  товарів,  які б, відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності,  якнайповніше  задовольняли  вимоги  певних категорій покупців.

2. Класифікація асортименту товарів

Асортимент споживчих товарів поділяється на групи – за місцезнаходженням,  на  підгрупи  –  за  широтою  і  глибиною охоплення  товарів,  на  види  –  за  мірою  задоволення  потреб,  на різновиді – за характером потреб.

За  місцезнаходженням  товарів  розрізняють  асортимент промисловий і торговий.

Промисловий  асортимент  –  асортимент  товарів,  що виробляється  окремою  галуззю  промисловості  або  окремим промисловим підприємством. 

Класифікація асортименту товарів представлена в табл. 1. 

 

Таблиця 5.1

Класифікація асортименту товарів

 

Ознака класифікації	Класифікаційна група
Місце знаходження товарів	1. Промисловий асортимент. 2. Торговий асортимент
Широта і глибина охоплення	1. Простий. 2. Складний. 3. Розгорнутий. 4. Укрупнений. 5. Супутній.  6. Змішаний
Міра задоволення потреб	1. Раціональний. 2. Оптимальний
Характер потреб	1. Реальний. 2. Прогнозований

Торговий  асортимент  –  асортимент  товарів,  представлений  у торговій мережі.

На відміну від промислового асортименту, торговий асортимент включає, як правило, товари різних виробників. Виняток становлять фірмові магазини організацій-виробників, стратегія яких ґрунтується на збуті товарів тільки цієї фірми. 

Широта  охоплення  товарів,  що  входять  в  асортимент, визначається кількістю груп, підгруп, видів, різновидів, марок, типів і найменувань.

Залежно  від  широти  охоплення  товарів  розрізняють  такі  види асортименту: простий, складний, розгорнутий, укрупнений, супутній, змішаний.

Простий  асортимент  товарів  –  асортимент  товарів, представлений  такими  видами,  які  класифікуються  не  більш  ніж  за трьома ознаками. 

Такий  асортимент  представлений  невеликою  кількістю  груп, видів  і  найменувань  товарів,  які  задовольняють  обмежену  кількість потреб.

Простий  асортимент характерний  для  магазинів,  що реалізують товари повсякденного попиту  в  районах  проживання покупців  з  невеликими матеріальними можливостями.

Складний  асортимент товарів  –  асортимент  товарів, представлений  такими  видами, які  класифікуються  більш  ніж  за трьома ознаками. 

Цей  асортимент характеризується  значною кількістю  груп,  видів,  різновидів  і  найменувань  товарів,  які задовольняють різноманітні потреби в товарах.

Складний  асортимент  властивий  оптовим  базам  і  роздрібним торговим  організаціям  типу  супермаркетів,  мінімаркетів  або універмагів, що орієнтуються на покупців з різним попитом.

Розгорнутий  асортимент  товарів  –  асортимент  товарів, який включає  значну  кількість  підгруп,  видів,  різновидів, найменувань,  у  тому  числі  марочних  торгових  артикулів,  що належать  до  групи  однорідних  товарів,  але  відрізняються індивідуальними ознаками.

Такий  асортимент,  як  правило,  зустрічається  в  спеціалізованих магазинах,  причому  кількість  груп  однорідних  товарів  може  бути порівняно невеликою. 

Наприклад,  до  торгового  асортименту  магазинів,  що спеціалізуються  на  продажі  аудіо-  і  відеотехніки,  входять  три-чотири  групи  однорідних  товарів  (телевізори,  магнітофони, відеомагнітофони), але вони представлені великою кількістю товарів різних класів складності і торгових марок.

Укрупнений  асортимент  товарів  –  асортимент  товарів, об'єднаний за загальними ознаками в певній сукупності товарів. 

Сукупністю є клас, підгрупа, вид товарів. У торгівлі укрупнений асортимент зазвичай належить до роду (наприклад продовольчих або непродовольчих товарів), а також до групи або підгрупи однорідних товарів  (наприклад  одягово-взуттєві  або  молочні  товари).  Набір одного виду, але різних найменувань або торгових марок визначатиме марочний асортимент.

Товари  укрупненого  асортименту  задовольняють  ті  самі потреби,  що  і  товари  розгорнутого  асортименту.  Найчастіше загальною  ознакою  виступає  функціональне  або  соціальне призначення.

Наприклад,  хлібобулочні,  плодоовочеві,  молочні,  взуттєві, одягові та інші групи товарів, об'єднані за ознакою функціонального призначення,  а  товари  для  дітей,  молоді,  для  відпочинку  – соціального.

Укрупнений  асортимент  покладений  в  основу  організаційної структури  багатьох  торгових  підприємств.  Так,  на  непродовольчих оптових  базах  склади  розрізняються  укрупненим  асортиментом. За тією самою ознакою в універмагах створюються різні секції (одягові, взуттєві, галантерейні і т. п.).

Видовий асортимент – набір товарів різних видів, різновидів і найменувань, що задовольняють аналогічні потреби. Він є складовою частиною  асортименту.  Наприклад,  асортимент  молока  – пастеризоване,  стерилізоване  та  ін.  –  частина  асортименту молочних товарів.

Марочний асортимент – набір товарів одного виду, але різних торгових  марок.  Такі  товари  разом  із  задоволенням  фізіологічних потреб  значною  мірою  націлені  на  задоволення  соціальних  і психічних  потреб.  Ці  потреби  задовольняються  престижними марками автомобілів, одягу, взуття, парфумів, марочних вин та ін.

Супутній асортимент – набір товарів, які виконують допоміжні функції і не належать до основних для цієї організації. 

Товари  супутнього  асортименту,  наприклад  у  взуттєвому магазині  –  це  предмети  догляду  за  взуттям,  а  в  продовольчому магазині – мило, сірники, деякі інші господарські товари.

Змішаний  асортимент  –  набір  товарів  різних  груп,  видів, найменувань,  що  відрізняються  великою  різноманітністю функціонального  призначення.  Такий  асортимент  характерний  для магазинів,  що  торгують  одночасно  непродовольчими  і продовольчими товарами, наприклад для гіпермаркетів.

За  мірою  задоволення  потреб  розрізняють  раціональний  і оптимальний асортимент.

Раціональний  асортимент  –  набір  товарів,  який  забезпечує достатню  міру  задоволеності  споживачів  і  досягнення  цілей організації.

Формування  раціонального  асортименту  вимагає  урахування великої  кількості  факторів  і  показників,  більшість  з  яких  досить мінливі. До таких факторів, перш за все належать реальні потреби, які залежать  від  рівня  життя  населення,  досягнень  науково-технічного прогресу  та  інших  особливостей  зовнішнього  середовища.  У  свою чергу  більшість  цих  факторів  безпосередньо  впливають  на  зміни раціонального  асортименту.  Наприклад,  досягнення  науково-технічного  прогресу  стимулюють  розроблення  нових  товарів  і формують  нові  потреби.  Це  виразно  проявляється  при  формуванні раціонального асортименту побутової техніки.

Критерії  оцінювання  раціонального  асортименту  у  споживачів, продавців  і  виробників  неоднакові.  Для  споживачів  такими критеріями  є  міра  задоволеності  набором  необхідних  товарів, можливість  придбати  потрібні  товари  в  одному  місці,  достатність широти і глибини асортименту.

Для  виробників  і  продавців  важливіші  такі  критерії,  як рентабельність,  можливість  своєчасної  і  безперебійної  доставки товарів, об'єми продажів у певні періоди, відповідність набору товарів наявній  матеріально-технічній  базі  виробництва,  зберігання  і реалізації.  Міра  задоволеності  споживачів  раціональним асортиментом  товарів,  що  реалізуються,  розцінюється  виробником і продавцем  як  один  з  результатів  забезпечення конкурентоспроможності своєї організації.

Оптимальний  асортимент  –  набір  товарів,  що  задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача або організації при раціональних витратах на їх придбання і споживання (реалізацію).  Товари  оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентоспроможністю.

Оптимальний  асортимент  можна  розглядати  з  позицій споживачів  товарів і організацій, що формують асортимент.

Критерієм для віднесення товарів до оптимального асортименту може  служити коефіцієнт оптимальності  Коп,  який  розраховується для  конкретного  товару  шляхом  відношення  корисного  ефекту  від придбання і споживання товару при використанні його споживачем за призначенням до витрат на проектування, розроблення, виробництво, доведення  до  споживача  цього  товару.  Корисний  ефект  є  вигодою, яку може отримати споживач при правильному використанні товару.

Наведена  формула  розрахунку  враховує  в  основному функціональне  призначення  товарів  і  економічний  ефект  від споживання,  але  при  цьому  не  береться  до  уваги  соціальний  ефект.

Цей розрахунок застосовний в основному для непродовольчих товарів і  неприйнятний  для  харчових  продуктів,  оскільки  неможливо розрахувати  в  грошовому  вираженні  вигоди  для  здоров'я,  що отримуються споживачем.

Для  споживача  оптимальний  асортимент  характеризується значною  кількістю  товарів  з  високим  коефіцієнтом  оптимальності.

При  цьому  даний  асортимент  для  різних  сегментів  споживачів міститиме неоднаковий набір товарів. 

Так, для забезпечених споживачів найбільшу значущість мають високоякісні  товари  престижного  попиту,  що  значною  мірою  і обумовлює  для  них  корисний  ефект  споживання  цих  товарів.  Для соціально  незабезпечених  споживачів  важливіші  витрати  на придбання  у  формі  цін  реалізації  товарів.  Тому  оптимальний асортимент  магазинів  типу  економ-класу  (дискаунтів) формуватиметься  за  рахунок  переважання  товарів  з  помірними цінами і належної якості. Дорогі товари престижних марок у таких магазинах відсутні.  

Для  організацій  оптимальний  асортимент  визначається переважанням  високорентабельних  товарів,  що  забезпечують отримання  запланованого  прибутку.  У  той  же  час  у  такому асортименті  мають  бути  присутніми  в  необхідній  кількості малорентабельні,  але  соціально  значущі  товари,  що  мають  стійкий попит. Це  дозволить  організації  притягнути  і  утримати  свій  сегмент споживачів, а також виконати свою місію задоволення потреб цього сегмента і за рахунок цього отримати запланований прибуток.

Оптимальний  асортимент  торгових  організацій  визначається  їх видом  і  типом.  Так,  оптимальний  асортимент  гіпермаркетів  і супермаркетів  характеризується  великою  широтою  і  повнотою товарів  різнорідних  груп  з  прийнятними  для  певних  сегментів споживачів  цінами.  Оптимальний  асортимент  магазинів  «пішохідної доступності»  формується  в  основному  за  рахунок  товарів  простого асортименту повсякденного і стійкого попиту.

Критерієм  оцінювання  оптимального  асортименту  для споживачів  служить  корисний  ефект  від  придбання  товарів,  який умовно може бути розрахований як середня вартість одної  покупки, що здійснюється  усередненим  споживачем.  Умовність  цього оцінювання  обумовлена  тим,  що  передбачуваний  корисний  ефект викликаний задоволеністю зовнішнім виглядом і ціною товару. 

У  результаті  оцінювання  цих  показників  споживач  приймає рішення про покупку. У невеликих продовольчих магазинах середня вартість покупки коливається в межах 50-150 грн, а в гіпермаркетах – 900-2500 грн. Проте витрати споживачів  у першому випадку будуть незначними  і  виражаються  в  основному  часом,  який  потрібний  для того, щоб дійти до магазину і зробити покупку.

Витрати  ж  на  придбання  товарів  у  гіпермаркетах  вище  і викликані  транспортними  витратами,  значним  часом  на  проїзд  до магазину, підбором необхідних товарів і їх оплату.

Витрати торгових організацій оцінюються за витратами обігу, обумовлених закупівлею,  доставкою, зберіганням  і  реалізацією товарів  оптимального асортименту,  а  корисний ефект  –  за  чистим прибутком.

Залежно  від  характеру потреб асортимент може бути реальним і прогнозованим.

Реальний  асортимент  –  дійсний  набір  товарів,  наявний  у конкретній організації виробника або продавця.

Прогнозований  асортимент  –  набір  товарів,  який  повинен задовольняти передбачувані потреби.

3. Властивості і показники асортименту

Властивість  асортименту  –  особливість  асортименту,  що проявляється при його формуванні і реалізації.

Показник  асортименту  –  кількісне  і/або  якісне  вираження властивостей  асортименту;  при  цьому  вимірюванню  підлягає кількість груп, підгруп, видів і найменувань товарів.

Одиницею  вимірювання  показників  асортименту  є  найменування товару  або  товарний  артикул, який  може  включати  назву  виду  і/або торгової  марки.  Наприклад,  сік  апельсиновий  (вид);  «Садочок» (торгова марка).

При  формуванні  асортименту  здійснюється  регулювання комплексу його властивостей і показників, що вимагає урозуміння їх суті  і  знання  номенклатури  властивостей  і  показників  асортименту (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Властивості і показники асортименту

Розглянемо показники асортименту детальніше.

Широта  асортименту  –  кількість  груп,  видів,  різновидів  і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Ця властивість характеризується двома абсолютними показниками - дійсною і базовою широтою, а також відносним показником – коефіцієнтом широти.

Дійсна широта Шд – фактична кількість груп, видів, різновидів і найменувань наявних товарів.

Базова широта Шб – широта, прийнята за основу для порівняння. 

У якості базової широти може бути прийнято:

кількість  видів,  різновидів  і  найменувань  товарів, регламентована  нормативними  або  технічними  документами (стандартами,  прейскурантами,  каталогами  і  т.  п.),  або  кількість однорідних груп товарів;

кількість видів, різновидів або найменувань наявних товарів;

базова  кількість  видів,  різновидів  і  найменувань  товарів, прийнята за основу для порівняння;

кількість товарів різних найменувань або торгових марок і/або їх модифікації певного виду;

мінімальна  допустима  кількість  товарів,  що  визначають торговий профіль організації;

кількість видів і найменувань товарів, що мають стійкий попит;

кількість нових видів і найменувань товарів.

Вибір  критеріїв  визначення  базового  показника  широти визначається цілями торгової організації. 

Наприклад,  при  аналізі  асортиментної  політики  магазинів-конкурентів у якості базового показника можна взяти максимальний перелік товарів, наявних в усіх обстежених магазинах.

Коефіцієнт  широти  Кш  виражається  як  відношення  дійсної кількості  видів,  різновидів  і  найменувань  товарів  однорідних  і різнорідних груп до базового показника.

Відомі два підходи до визначення терміна «широта асортименту». Широта  розглядається  як  кількість  груп  товарів, наявних  у  продажі.  У другому підході широта  визначається  за загальною  кількістю  видів,  найменувань,  торгових  марок  та  інших асортиментних  одиниць,  що  належать  до  однорідних  і  різнорідних груп.

Загальна  широта  –  сукупність  усіх  асортиментних  одиниць, видів і різновидів товарів однорідних і різнорідних груп.

Асортиментна  одиниця  –  це  умовно  прийняті  за  одиницю найменування, торгова марка або товарний артикул і використовувані для вимірювання показників асортименту шляхом підрахунку. 

Товар  певного  виду  може  мати  різні  найменування  (наприклад, морозиво вершкове, вершкове в скляночці з родзинками і т. п.).

Торгова марка – це фірмове найменування одного або декількох товарів,  визначене  підприємством-виробником  або  торговою організацією.

Групова  широта  –  кількість  однорідних  груп  товарів,  що випускаються і реалізовуються організацією.

Загальна  широта  може  служити  непрямим  показником насиченості ринку товарами: чим вона більша, тим вище насиченість.

Повнота  асортименту  –  здатність  набору  товарів  однорідної групи задовольняти однакові потреби.

Повнота  характеризується  кількістю  видів,  різновидів  і найменувань  товарів  однорідної  групи  і/або  підгрупи.  Показники повноти можуть бути дійсними та базовими.

Показник  дійсної  повноти  характеризується  фактичною кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи, а базовий  –  кількістю  товарів,  що  регламентується,  або  планованою кількістю товарів.

Коефіцієнт  повноти  Кп  –  відношення  дійсного  показника повноти до базового.

Найбільше  значення  показники  повноти  асортименту  мають  на насиченому  ринку.  Чим  більше  повнота  асортименту,  тим  вище вірогідність  того,  що  споживчий  попит  на  товари  певної  групи  буде задоволений.

Глибина – кількість торгових марок товарів одного виду і/або їх модифікацій,  і/або  товарних  артикулів.  Одиницею  вимірювати  цього показника служить товарна марка, а за наявності модифікацій – одна з них. 

Дійсна  глибина  Глд  –  кількість  торгових  марок  і/або модифікацій, або наявних товарних артикулів.

Базова глибина Глб – кількість торгових марок і/або модифікацій, або  товарних  артикулів,  пропонованих  на  ринку  або  потенційно можливих для випуску і прийнятих за основу для порівняння.

Коефіцієнт  глибини  Кгл  –  відношення  дійсної  глибини  до базової глибини. Чим більше цей показник, тим повніше представлено видовий асортимент конкретного товару.

Стійкість  асортименту  –  здатність  набору  товарів задовольняти попит на одні і ті самі товари. Особливістю таких товарів є наявність стійкого попиту на них.

Коефіцієнт  стійкості  Кст  –  відношення  кількості  видів, різновидів  і  найменувань  товарів,  що  мають  стійкий  попит  у споживачів,  до  загальної  кількості  видів,  різновидів  і  найменувань товарів тих самих однорідних груп.

Стійкість асортименту визначається такими факторами:

наявністю стійкого попиту на певний товар;

графіком поповнення товарних запасів;

відсутністю  або  недостатнім  обсягом  попиту  на  товари,  що повільно обертаються, і неліквідні товари;

невідповідністю  між  попитом  і  кількістю  наявних  товарних запасів.

Новизна  (оновлення)  асортименту  –  здатність  набору  товарів задовольняти потреби, що змінилися, за рахунок нових товарів.

Новизна характеризується дійсним оновленням – кількістю нових товарів у загальному переліку Н і мірою оновлення Кн, яка виражається через  відношення  кількості  нових  товарів  до  загальної  кількості найменувань товарів (або дійсної широти).

Оновлення – один з напрямів асортиментної політики організації, що  проводиться,  як  правило,  в  умовах  насиченого  ринку.  Проте оновлення асортименту може бути наслідком дефіциту сировини і/або виробничих  потужностей,  необхідних  для  виробництва  товарів,  що раніше випускалися.

Структура  асортименту  товарів  –  співвідношення  виділених за  певною  ознакою  сукупностей  товарів  у  наборі.  Вона характеризується питомою часткою кожного виду і/або найменування товару в загальному наборі.

Структура асортименту може виражатися як у натуральних, так і відносних  показниках.  Вони  розраховуються  як  відношення  кількості окремих  товарів  до  сумарної  кількості  всіх  товарів,  що  входять  в асортимент.

Раціональність  асортименту  –  здатність  набору  товарів якнайповніше  задовольняти  реально  обґрунтовані  потреби  різних сегментів споживачів.

Коефіцієнт  раціональності  Кр  –  середньозважене  значення показника раціональності з урахуванням реальних значень показників глибини,  стійкості  і  новизни  товарів  різних  груп,  помножене  на відповідні коефіцієнти вагомості. 

При визначенні коефіцієнта раціональності асортименту повинні враховуватися  всі  вище  перелічені  показники  з  урахуванням  міри значущості або коефіцієнта вагомості для кожного показника:

К р = (К г *ВГ + К ш *ВШ + К н *ВН + Кс * ВС) /4,          

де  ВГ,  ВШ,  ВН,  ВС  –  коефіцієнти  вагомості  показників  глибини, широти, новизни, стійкості (ВГ + ВШ + ВН + ВС = 1).

Коефіцієнти  вагомості  визначають  експертним  шляхом  і характеризують  питому  частку  показника при  формуванні  споживчих переваг, що впливають на збут товарів. 

Складність їх розрахунку полягає в тому, що не існує загальних для  всіх  або  хоч  би  для  групи  товарів  коефіцієнтів  вагомості.  Вони індивідуальні для кожного товару.

Гармонійність асортименту  –  властивість набору  товарів  різних  груп,  що характеризує міру їх близькості за забезпеченням  раціонального руху  товару,  реалізації  і/або користування.

Найбільшою  гармонійністю відрізняється  укрупнений асортимент  і  його  різновиди, найменшою – змішаний.

Гармонійність  визначає якісну  характеристику асортименту,  але  може  вимірюватися  кількісно.  Показником гармонійності  служить  коефіцієнт  гармонійності  Кгар,  який визначається як відношення кількості видів, найменувань або торгових марок, що наявні в торговій організації і відповідають встановленому переліку або зразку, до дійсної широти товарів у тій самій організації.

4. Презентація до теми 5

Презентація до теми 5