Тема 1. Підприємство та підприємництво як сфера професійної діяльності

1. Поняття «підприємництво», його суть, форми та функції.

Сучасна економічна наука визначає поняття «підприємництво» з точки зору двох аспектів. 

З одного боку, підприємництво виступає як форма економічної активності. Це припускає орієнтацію на досягнення комерційного успіху, перспективність, інноваційний характер діяльності, незалежність і самостійність суб’єктів у прийнятті управлінських рішень здійснення бізнесу. Це: свобода вибору напрямків і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, орієнтація на досягнення успіху, отримання прибутку, відповідальність за прийняті рішення, їх наслідки та пов’язаний з ними ризик. Основна мета підприємницької активності – виробництво та пропозиція ринку такого товару, який би викликав зацікавленість та приніс підприємцю прибуток [24]. 

З іншого боку, підприємництво слід розглядати як певний стиль і тип господарської поведінки, для якої характерні такі риси: мобільність, динамічність, творчий підхід до справи, ініціативність і заповзятливість, готовність до ризику та вміння ним управляти, орієнтація на потреби споживачів. Це: ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність та ризик, ділова хватка. Основним нормативно-правовим актом, що регламентує підприємницьку діяльність в Україні є Господарський кодекс [2].

У Господарському кодексі України зазначається, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, підприємництво - це особливий вид економічної активності (під якою розуміється доцільна діяльність, спрямована на одержання прибутку), що ґрунтується на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї. Економічна активність являє собою форму участі людини в суспільному виробництві та спосіб одержання коштів для забезпечення життєдіяльності її самої та членів родини. Такою формою участі індивіда у суспільному виробництві є один суспільний функціональний обов’язок або їх комбінація, коли він виступає в якості [24]: 

- власника певних об’єктів, нерухомості, які приносять йому постійний і гарантований доход (власник підприємства або будинку, що здається в оренду тощо); - найманого робітника, який пропонує свою робочу силу (токар на заводі, вчитель у школі тощо); 

-індивідуального виробника; 

- державного або муніципального службовця; 

- менеджера; 

- пенсіонера (пасивна форма участі в суспільному виробництві як наслідок минулої активності); 

- учня або студента (як підготовчий етап до участі в майбутньому суспільному виробництві у конкретній формі);

- безробітного (як вимушена форма неучасті або припинення участі в суспільному виробництві); 

- зайнятого оборонно-охоронною діяльністю (армія, міліція, державна безпека); 

- залученого в економічно злочинну діяльність (рекет, злодійство тощо). 

Підприємництво виступає як особливий вид економічної активності, тому що його початковий етап пов’язаний, як правило, лише з ідеєю - результатом розумової діяльності, що згодом приймає матеріалізовану форму. Підприємництво характеризується обов’язковою наявністю інноваційного моменту – чи то виробництво нового товару, зміна профілю діяльності або заснування нового підприємства. Нова система управління виробництвом, якістю, впровадження нових методів організації виробництва або нових технологій - це теж інноваційні моменти [24].

Основний принцип підприємництва - економічна свобода. Економічна свобода означає, що кожен має право розпочати й закінчити економічну діяльність. Ця свобода не гарантує підприємцю успіх його справи через те, що покупець також має економічну свободу. Економічна свобода підприємців та економічна свобода споживачів тісно пов’язані між собою. Принципами економічної свободи підприємництва є [24]: 

- вільний вибір діяльності; 

- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб; 

- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється; 

- встановлення цін відповідно до законодавства; 

- вільний найм робітників;  комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; 

- залучення і використання матеріальних, трудових, природних та ін. ресурсів, використання яких не обмежене законодавством; 

- вільне розпорядження прибутком, який залишається після внесення платежів;

- самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності; 

- використання підприємцем належної йому частки виручки на свій розсуд. 

Ці принципи знаходяться у розвитку, взаємодіють між собою та відображають відносини, що склались у суспільстві у певний період.

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції – інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну). 

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, у здійсненні технікоекономічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком, створення інноваційної сфери. 

Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів [24]. 

Організаційна функція підприємництва полягає у безпосередній організації виробництва, збуту, реклами тощо; зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх використанням, вдосконалення державного механізму  [24].

Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача, постійне оновлення економіки [24].

2. Підприємницька діяльність у ринкових умовах.

Складові підприємницького успіху.

 Сенсом всіх видів людської активності є прагнення успіху. Успіх є дійсним, коли він отримується за допомогою дій не проти інших, а разом з іншими: 

―Успіх, що завдає шкоди іншим - це невдача‖. Ця істина стара, але залишається вірною і на сьогодні.

 Головним показником успішної діяльності підприємця є сума прибутку, який одержується завдяки реалізації підприємницької ідеї. Форма організації процесу позначає логічно поєднання факторів виробництва, під яким розуміються: 

 ресурси, що складаються із двох основних компонентів - капіталу та витрат;

  здібності або таланти підприємця. Завдання підприємця зводиться не просто до сполучення цих факторів виробництва, а до пошуку найбільш ефективної форми такого симбіозу. Важливу роль грає оптимізація виробничих витрат, тобто раціональне співвідношення витрат, капіталу та обсягу продукції [24].

Під раціоналізацією розуміються заходи, які спрямовані на випуск певного обсягу продукції з меншими витратами ресурсів, або на збільшення випуску продукції при незмінних ресурсах. Для підприємця раціоналізація витрат є предметом постійної турботи, так як процес підприємницької діяльності означає оперування обмеженими ресурсами, а це, у свою чергу, потребує постійної орієнтації на скорочення ресурсів у процесі виробництв. 

Раціоналізація як постійний процес, часто виступає синонімом поняття ―ефективність. Таким чином, підприємництво - це мистецтво задоволення потреб разом із раціональним використанням ресурсів, що сприяє розвитку виробництва в довгостроковій перспективі. Під витратами розуміється все те, що підприємець витрачає на виробництво товару, тобто всі його видатки (звичайно, в грошовій формі). 

Доход – це надходження на рахунок або в касу підприємця як оплата за певні дії підприємця або за передачу товарів, майна іншій особі, що здійснює платіж на рахунок підприємця. Доход необхідно відрізняти від позикових коштів, що надходять на адресу підприємця на якийсь певний час і мають бути повернуті в майбутньому. Наприклад, на банківський рахунок підприємця Скрипка М.М. надійшло 550 тис. грн. від ТОВ “Грація” у якості платежу за поставлену продукцію, виробництво якої обійшлося йому в 317 тис. грн. У такому випадку, 550 тис. грн. - це доход, а прибуток становитиме 233 тис. грн. Підприємницький прибуток – це різниця між доходами та витратами, яку отримано внаслідок реалізації прийнятого підприємцем рішення щодо виробництва та постачання на ринок товару. Підприємницька діяльність вимагає від людини, яка займається нею, певних якостей, оскільки засновується на необхідності виявлення творчих здібностей, таланту, розуму та кмітливості, а також широти мислення й знань. Тому успіх у підприємництві пов’язаний з характерними рисами підприємця, основними з яких є: 

По-перше, підприємець – це особа, яка придумує щось нове або поліпшує вже існуюче і використовує це в практичній діяльності. 

По-друге, характерною рисою підприємця є його здатність йти на ризик. 

По-третє, важливою рисою підприємця є здатність протистояти різним видам адміністративного тиску, наполегливість у досягненні мети. Четверта важлива риса підприємця полягає в тому, що це людина з яскраво вираженими рисами лідера, тобто він має здібність керувати іншими людьми. П’ята риса – підприємець повинен бути фізично здоровою людиною, яка здатна до тривалої та тяжкої роботи. Крім цього він повинен відрізнятися поміж людей певними особистими якостями [24]:

- здатність постійно шукати нові можливості і проявляти ініціативу у вирішенні назрілих проблем, бути готовим до неодноразового поновлення зусиль, щоб подолати перешкоди, змінювати намічену лінію поведінки, щоб досягти мети;

 - готовність до ризику;

 - націленість на ефективність і якість, тобто організовувати діяльність краще, швидше і дешевше за інших;

 - активність у діяльності колективу, тобто братися за справу разом з працівниками;

 - цілеспрямованість – це ясно виражати цілі, мати довгострокове бачення;

 - прагнення бути інформованим – особисто збирати відомості про клієнтів – постійних покупців та замовників, постачальників, конкурентів;

 - вміння проводити систематичне планування і аналіз діяльності фірми, стежити за господарськими показниками і використовувати їх для прийняття рішень;

 - вміння переконувати підлеглих і встановлювати ділові і особисті зв’язки з партнерами; 

- бути самовпевненим, тобто прагнути до незалежності від правил і контролю інших людей, вірити у свою здатність вирішувати важкі завдання [24].

Тобто, гарна ідея і наявність коштів не принесуть успіху, якщо ними керує особистість, яка не має відповідних ділових якостей. Для країн з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва: 

- стабільність економічної та соціальної політики держави, яка є джерелом упевненості підприємців у тому, що вони не стануть жертвами кон’юнктурних політичних рішень; 

- позитивна громадська думка – ставлення до підприємництва як до одного з престижних видів діяльності; 

- існування розвинутої інфраструктури підприємництва;

 - ефективна система захисту інтелектуальної власності; 

- дебюрократизація процедур регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів. 

Таким чином, підприємництво виступає як зовнішньоекономічна категорія, елемент бізнесу, тип господарювання й спосіб життя [24].

3. Підприємництво, як сфера професійної діяльності

Суб'єктами господарювання в Україні визнаються [24]: 

• юридичні особи: державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 

• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську ДІЯЛЬНІСТЬ та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. 

В Україні бізнесом можуть займатися практично всі громадяни за винятком категорії людей, законодавчо яким цю діяльність заборонено. Маються на увазі працівники органів міліції, суду, прокуратури, державної безпеки, арбітражу, нотаріату, державної влади та управління, котрі повинні здійснювати контроль за роботою підприємців, наприклад, працівники фінансових органів, податкової інспекції. 

Отже, суб’єктами бізнесу можуть виступати громадяни, права яких не обмежені законом, юридичні особи, що володіють різними формами власності, а також громадяни іноземних держав, а саме [24]:

- власне підприємці, тобто особи, які здійснюють ініціативну діяльність на свій ризик та під свою економічну й юридичну відповідальність; 

- колективи підприємців та підприємницькі асоціації; 

- працівники, які здійснюють трудову діяльність за наймом на контрактній або іншій засадах; 

- державні структури у тих випадках, коли вони виступають безпосередніми учасниками операцій (надання урядових замовлень підприємцям). 

Державні структури можуть мати й непрямий вплив на суб’єктів ділових стосунків, будучи гарантами здійснення законного бізнесу. Залежно від юридичного статусу підприємницька діяльність може здійснюватись: 

- зі створенням юридичної особи; 

- без створення юридичної особи. 

Основним суб’єктом підприємницької активності є підприємець. 

Однак підприємець – не єдиний суб’єкт, і він змушений взаємодіяти зі споживачем як основним контрагентом, а також із державою, що у різних ситуаціях може виступати як помічником, так і супротивником. І споживач, і держава також відносяться до суб’єктів підприємницької активності, як і найманий робітник (якщо, звичайно, підприємець не працює один), і партнери по бізнесу (якщо виробництво не носить ізольованого характеру від суспільних зв’язків – див. рисунок 1.1[24].

При вивченні теорії та практики підприємництва важливе значення має категорія ―об’єкт підприємницької діяльності, тому що саме з об’єктом пов’язана підприємницька ідея (але вона може бути спрямована на організацію або управління виробничим процесом, пошук нових, нетрадиційних методів або ринків збуту). Об’єкт підприємницької активності – це товар, продукт, послуга, тобто те, що може задовольнити потребу і пропонується на ринку для придбання, використання та споживання. Відособлена цілісність, що характеризується такими показниками, як кількість, ціна, зовнішній вигляд тощо, називається товарною одиницею. Професійний підхід підприємця до своєї діяльності вимагає, насамперед, уваги до якості, споживчих властивостей, цін, зовнішнього вигляду, дизайну, упакування товару тощо [24].

Головним та традиційним завданням господарювання є вибір найбільш ефективного варіанту розподілу факторів виробництва з метою вирішення проблеми обмеженості можливостей, яка обумовлена безмежними потребами суспільства і обмеженістю ресурсів. Маючи в своєму розпорядженні інформацією про свої виробничі можливості, будь-який підприємець повинно знайти відповіді на наступні три питання.

 - Що з товарів і послуг має бути здійснене і в якій кількості? 

- Як ці товари і послуги треба виробляти? 

- Хто купить і зможе спожити (використовувати) ці товари і послуги? 

У складній ситуації перебуває і споживач, який визначає своє місце в системі економічних відносин також залежно від ряду факторів, а саме: 

- рівня та форми особистого (індивідуального, сімейного) грошового доходу; 

- об’єктивно існуючої системи пріоритетів економічних інтересів (на що витрачати кошти у першу чергу); 

- доступності необхідних товарів; 

- економічної політики держави (податкової, інвестиційної, екологічної, грошово-кредитної політики). 

Таким чином, полюсі взаємин основних суб’єктів ринку визначає система залежностей, що мають вплив на прийняття рішення підприємцем.

4. Питання для самоконтролю

1. Який основний нормативно-правовий акт, що регламентує підприємницьку діяльність в Україні? 

2. Розкрити сутність поняття підприємництво. 

3. Назвати відмінність господарської діяльності від підприємництва. 

4. Визначити поняття економічна активність. 

5. Розкрити сутність свободи підприємницької діяльності. 

6. Охарактеризувати принципи підприємницької діяльності. 

7. Назвати суб’єктів підприємницької діяльності. 

8. Визначити об’єкт підприємницької діяльності. 

9. Розкрити функції підприємництва.

10. Фізичні особи підприємці.

11. Юридичні особи підприємництва.

12. Умови успішного підприємництва.

13. Реєстрація підприємств.

14. Учасники процесів підприємницької діяльності.

15. Удосконалення підприємницької діяльності.

5. Презентація до теми 1.

Презентація до теми 1.pptx

6. Відеоматеріал до теми 1

https://www.youtube.com/watch?v=LePmcRGim3k