Тема 4. Загальні поняття у підприємництві, торгівлі та біржовій діяльності

1. Основні поняття у підприємницькій діяльності

Надії на покращення економічного стану в Україні і відповідно забезпечення гідного людини рівня життя пов’язуються із розвитком підприємницької діяльності. За своєю природою це економічна діяльність на ринках пропозицій попиту, товару та праці. Вона базується на принципах, передбачених ст. 3 ГК України [20].

Аналіз цих принципів дає підставу зробити висновок, що основне концептуальне начало у підприємництві - це свобода. Без неї підприємництво неможливе, бо не здатне швидко пристосовуватися до умов ринку, а отже буде неконкурентоздатним. Але якщо свобода - усвідомлена необхідність, яка реалізується особою в суспільстві, то необхідно рахуватися і з інтересами самого суспільства, з інтересами держави та інших осіб. Держава бере на себе обов'язок встановлювати рамки та умови реалізації такої свободи [20].

Відповідно до статті 42 Господарського Кодексу України, підприємництво розглядається як самостійна ініціативна систематична на власний ризик господарська діяльність (щодо виготовлення та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг), що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку [20].

Підприємництво повинно здійснюватися легально, тобто особа повинна у встановленому порядку зареєструватися як підприємець та у разі необхідності отримати спеціальні дозволи.

Ознаки підприємницької діяльності [20]:

1) Самостійність (особа сама визначає режим майна, самостійно користується, розпоряджається своєю власністю).

2) Систематичність (непідприємницькою є діяльність, яка здійснюється менше чотирьох разів протягом календарного року).

3) Ініціативність (особа сама вирішує форму підприємництва).

4) Легальність (правомірність і законність створюваної структури).

5) Ризикованість (особа постійно ризикує).

6) Мета підприємницької діяльності (отримання прибутку).

7) Форми підприємницької діяльності (виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт та надання послуг).

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі – ГК України) визначає господарську діяльність як діяльність суб’єкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність [21].

Водночас згідно з ч. 2 ст. 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)[21].

2. Основні поняття у торговельній діяльності

Досліджуючи поняття «торговельної діяльності» в наукових публікаціях, видно, що вказане поняття досліджується сумісно з поняттям «торгівлі». Але, досліджуючи поняття «торговельної діяльності», хотілось би акцентувати увагу, що «торгівля» та «торговельна діяльність», в межах господарської діяльності, це є різні за своїм значенням поняття, адже «торговельна діяльність» є ширшим поняттям за «торгівлю» та включає в себе, притаманні виключно йому ознаки, в тому числі ті ознаки, які притаманні поняттю «торгівля» [22].

Вказаний висновок, зроблений виходячи з дослідження поняття торговельна діяльність представленого, як у нормативно-правових актах, так і наукових публікаціях.

Так, відповідно до ст. 263 Господарського кодексу України «господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг» [22].

Податковий кодекс України торговельну діяльність тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток [22].

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля», «торговельна діяльність - ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача» [22].

У законодавчих актах, відсутнє єдине визначення поняття «торговельна діяльність». У своїх працях науковці висловлюють думку, про необхідність єдиного визначення термінів «торгівля» та «торговельна діяльність» та їх однакове закріплення в усіх нормативно-правових актах України, оскільки існування подвійної термінології та колізій у її застосуванні приводить до того, що на практиці виникають суперечки в частині застосування норм права щодо торговельної діяльності [22].

Досліджуючи поняття торговельної діяльності, вважаємо за необхідне зупинитися на характеристиці форм торговельної діяльності, передбачених господарським законодавством. Так частиною 3 статті 263 Господарського кодексу України, передбачено що господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання й збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля й громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності й інша допоміжна діяльність із забезпечення реалізації товарів (послуг) у сфері обігу частина [22].

Нормативно-правове визначення кожної з наведених форм встановлено Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та відповідними законодавчими актами [22].

Зупинимося на характеристиці, кожної з названої форми, визначеної Господарським кодексом  України.

Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених Господарським кодексом України, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб [22].

Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції. За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її [22].

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом «Про ринок електричної енергії» [22].

Здійснення торговельно-біржової діяльності має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією - товарною біржою. Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Господарським Кодексом,[22].

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання [22].

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар [22].

Зберігання на товарному складі також відноситься до інших форм торговельної діяльності. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності [22].

Підводячи підсумки щодо поняття «торговельна діяльність», необхідно зазначити, що торговельна діяльність - це самостійний вид господарської діяльності, який має свій суб’єктний склад, об’єкт, зміст, порядок здійснення, здійснюється у визначеній законодавством формі, спрямована на реалізацію продукції виробничого призначення та товарів народного споживання, а також здійснення допоміжної діяльності, в тому числі надання відповідних послуг, з метою досягнення встановлених результатів та отримання прибутку [22].

3. Основні поняття біржової діяльності

Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається гуртова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому [13].

В наш час біржа — юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряються повністю всі дані про компанію — від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою [13].

Залежно від активів якими торгує біржа, їх поділяють на [13]:

• товарні
• фондові
• валютні
• ф'ючерсні
• універсальні
• криптовалютні

Біржа може мати біржовий склад, що сертифікується і контролюється біржою, і за договором з нею обслуговує процедуру виконання поставки товару за ф'ючерсними контрактами [13].

Види контрактів та їх термінологія [13]:

На ринку реального товару:

• Спот
• Форвард

На строковому ринку:

• Ф'ючерс
• Опціон
• Своп

види позицій на біржовому ринку [13]:

• Довга позиція (купівля фінансового інструменту — акції, облігації, валюти, ф'ючерси, опціони тощо - у розрахунку на зростання його вартості).
• Короткий продаж (продаж без покриття, тобто беруться в борг цінні папери і продаються з розрахунку на падіння їх вартості, передбачається викуп подешевшав активу та повернення кредитору).

Термінологія [31]:

База контракту (contract base, basis) - один або декілька видів фінансових активів, дозволених до постачання за біржовим контрактом з платежем за ціною, рівною біржового котирування. Інші види, що відрізняються від обумовлених у контракті, можуть також пропонуватися за контрактом, але з премією або зі знижкою в порівнянні з контрактною ціною.

Базис (basis):

• 1) см. База контракту;
• 2) різниця (премія чи знижка) між вартістю готівки цінних паперів та їх ціною з поставкою на строк. Говорять про увеличивающемся (advancing basis) і уменьшающемся базисі (declining basis);
• 3) надбавка або знижка до біржового котирування ф'ючерсу, залежна від виду поставляється фінансового активу, терміну та умов поставки, умов і валюти платежу, конкурентних позицій покупця і продавця. Зазвичай базис в цьому випадку не перевищує 3% біржового котирування.

Базисна ціна (basis price) - ціна, що встановлюється в момент укладання опціонної угоди (синонім - ціна здійснення опціону).

Базисні доходи (basis gains) - чистий прибуток по всій операції, що включає угоду з реальною поставкою цінних паперів і з біржовими контрактами, використовуваними як хеджу.

Базисні збитки (basis losses) - чистий збиток по всій операції, що включає угоду з реальною поставкою цінних паперів і з біржовими контрактами, використовуваними як хеджу.

Базисний актив опціону - ринковий інструмент (цінні папери, валюта, товари та ін.), Поставка якого передбачається при виконанні зобов'язань але опціоном або який використовується при визначенні взаємних зобов'язань за опціоном (індекси).

Базисний диференціал (basis) - див. Базис, п. 2.

Базисний сорт (марка) (contract grade) - вид (сорт, марка), що становить базис ф'ючерсного контракту.

Бід {hid) - пропозиція купити товар або контракт за вказаною ціною (синонім - попит; антонім - пропозиція).

Брокер (broker):

• 1) біржовий посередник, який одержує винагороду за виконання доручень членів розрахункової палати або їх клієнтів. Брокери можуть торгувати і для себе особисто, проте їх головним обов'язком є виконання доручень клієнтів, чому повинен віддаватися пріоритет;
• 2) професійний учасник ринку цінних паперів, що займається брокерською діяльністю;
• 3) юридична особа - професійний учасник ринку цінних паперів, який не є кредитною організацією і здійснює брокерську діяльність у порядку та на підставах, передбачених законодавством РФ.

Брокер в біржовий ямі (floor broker) - член біржі, укладає угоди як для себе, так і за дорученням інших осіб або фірм за комісійну винагороду. Він веде їхні рахунки, приймає гроші або цінності на сплату депозиту або маржі. Таким брокером може стати тільки член біржі, який успішно пройшов відповідне кваліфікаційне випробування. Брокер в біржовий ямі реєструється виконавчою дирекцією біржі і отримує значок, що дає право укладати угоди в біржовій ямі. Як правило, до таких брокерам пред'являються підвищені вимоги відносно їх капіталу і фінансового становища.

Брокер представляє (introducing broker) - незалежний агент (тільки в США), який приймає замовлення від клієнтів на укладення біржових угод, але сам не веде їхні рахунки і не приймає гроші або цінності на сплату депозиту або маржі, а передає їх комісійним домівках.

Брокерська асоціація (broker association) - офіційно зареєстроване біржею об'єднання брокерів - членів біржі для спільного виконання доручень клієнтів. Брокерська асоціація може бути у формі асоціації типу наймач / службовець, товариства з обмеженою відповідальністю, спільного підприємства або дочірньої брокерської асоціації.

Брокерська діяльність - вчинення цивільно-правових угод з цінними паперами в якості повіреного або комісіонера, що діє на підставі договору доручення або комісії, а також доручення на здійснення таких угод при відсутності вказівок на повноваження повіреного або комісіонера в договорі.

Брокерський, контрольований рахунок (discretionary account, controlled account, managed account) - вид рахунку, власник якого дає письмову довіреність іншій особі (зазвичай своєму брокеру) на право розпорядження цим рахунком для самостійного проведення торгових операцій.

Бик (bull) - учасник торгів, що очікує підвищення цін; спекулянт, який грає на підвищення ціп.

Бичачий ринок (bull market) - ринок, на якому курси ростуть.

Бичачий спред (bull spread) - купівля контракту на найближчий місяць і продаж контракту на відстрочений місяць з метою отримання прибутку на різниці в цінах.

Деривативи - похідні фінансові інструменти.

Діяльність з ведення реєстру власників цінних паперів - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, складових систему ведення реєстру власників цінних паперів.

Діяльність з довірчого управління коштами інвестування в цінні папери - здійснення довірчим керуючим від свого власного імені і за винагороду протягом визначеного договором строку дій з набуття в інтересах засновника управління або в інтересах іншого вказаного ним особи цінних паперів.

Діяльність з довірчого управління цінними паперами - здійснення довірчим керуючим від свого імені і за винагороду протягом визначеного договором строку будь-яких правомірних юридичних і фактичних дій з цінними паперами засновника управління в інтересах вигодонабувача.

Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів - надання послуг, безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод з цінними паперами між (професійними) учасниками ринку цінних паперів.

Діяльність з управління цінними паперами - здійснення юридичною особою або індивідуальним підприємцем від свого імені за винагороду протягом певного терміну довірчого управління переданими йому у володіння та належать іншій особі в інтересах цієї особи або вказаних цією особою третіх осіб: цінними паперами; грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери; грошовими коштами і цінними паперами, одержуваними у процесі управління цінними паперами.

Діапазон цін (range) - максимальний і мінімальний курси здійснення угод або максимальні і мінімальні курси покупців і продавців, зафіксовані протягом певного часу.

Диверсифікація - наявність широкого кола об'єктів інвестицій грошових коштів з метою зменшення можливого інвестиційного ризику.

Дилер - професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює дилерську діяльність. Дилером може бути тільки юридична особа, що є комерційною організацією.

Котирування - оголошене учасником торгівлі відповідно до правил організатора торгівлі пропозицію на покупку або пропозиція на продаж цінних паперів, що містить всі істотні умови договору купівлі-продажу цінних паперів.

Котирувані цінні папери - цінні папери, що мають визнану котирування.

Маржа підтримувана (гарантійна маржа) (maintenance margin) - встановлювана біржею мінімальна сума маржі, яка повинна постійно перебувати на маржевому рахунку клієнта; є частиною (зазвичай 2/3) первісної маржі. Якщо сума на маржевому рахунку клієнта зменшиться до або нижче рівня підтримуваної маржі, йому пред'являється вимога про внесення додаткового забезпечення для відновлення маржевого рахунки до рівня початкової маржі.

Маркет-мейкер - учасник торгівлі, який у відповідності з правилами організатора торгівлі бере на себе додаткові зобов'язання, що дозволяють в інтересах учасників торгівлі і клієнтів підвищити ліквідність ринку цінних паперів і сприяти формуванню справедливої ринкової вартості цінних паперів. Зокрема, маркет-мейкера можуть зобов'язати котирувати цінні папери з встановленим спорудами, забезпечуючи при цьому певний обсяг попиту та пропозиції.

Ведмідь (bear) - учасник торгів, який вважає, що ціни будуть знижуватися.

Ведмежий ринок (bear market) - ринок, на якому курси падають.

4. Питання для самоконтролю знань студентів

1. Поняття біржа.

2. Дайте визначення терміну торгівля.

3. Дайте визначення терміну підприємництво.

4. Дайте визначення терміну підприємство.

5. Дайте визначення терміну торговельна діяльність.

6. Поняття оптова торгівля.

7. Поняття роздрібна торгівля.

8. Дайте визначення терміну торговець.

9. Дайте визначення терміну трейдер.

10. Дайте визначення терміну спекулянт.

11. Дайте визначення терміну хеджер.

12. Поняття бізнес.

13. Поняття організований ринок.

14. Поняття капітал.

15. Поняття виробничий капітал.

5. Презентація до теми 4

Презентація до теми 4.pptx