Охорона ґрунтів ☑️: Практична робота №1 (10 балів)

Головна Календар Всі курси Кафедри Студентам ЦДТН

Відкриється з: пʼятницю, 29 січня 2027, 00:00

Термін виконання: середу, 5 травня 2027, 00:00

Тема: Моніторинг стану грунтів та прогнозування деградаційних процесів

Мета: Вивчити теоретичні основи грунтового моніторингу; оволодіти навичками із використання даних моніторингових досліджень з метою вивчення динаміки та прогнозування подальшого протікання процесів, що вивчаються.

Індивідуальні завдання: Кожен студент робить розрахунки за 1 культурою із переліку:озима пшениця, ріпак, соя, кукурудза на силос, кукурудза на зерно, ячмінь ярий, конюшина, картопля, цукровий буряк, люцерна, багаторічні трави, огірок, пшениця яра, овес, сорго.

Завдання 1. Визначити інтенсивність процесу дегуміфікації ґрунту, використовуючи теоретичні відомості.

До розорювання в ґрунтах Михайлівської цілини запаси гумусу складали 400 т/га в півметровому шарі ґрунту. За вихідними даними (табл. розрахувати середньорічний винос гумусу і визначити прогнозовані втрати гумусу в півметровому шарі ґрунту через 125 років від розорювання і початку сільськогосподарського використання ґрунтів Михайлівської цілини.

Таблиця. Вплив ерозії на вміст гумусу в грунті

Час, що минув після розорювання цілини, роки	Запаси гумусу в шарі 0-50см, т/га	Втрата запасів гумусу в шарі 0-50 см, т/га	Інтенсивність дегуміфікації грунтів, т/га за рік
12	375
32	335
52	312
100	250

Зробити висновок про доцільність подальшого використання ґрунтів Михайлівської цілини для інтенсивного землеробства.

Методика виконання завдання:

Визначити втрати запасів гумусу (∆Н=Н–Н₀) відніманням величини запасів гумусу через певний час (Н) від початкової величини запасів гумусу (Н₀=400 т/га – еталон).

Втрата запасів гумусу (∆Н), поділена на кількість років, що минули від розорювання цілини (∆Т), із знаком “мінус” буде відображати інтенсивність дегуміфікації ґрунтів (формула 2.1). Наприклад, (400 – 250):100=–1,5 т/га/рік.

Отримані результати округлити до десятих і записати у таблицю 2.1.

1. Побудувати графік залежності інтенсивності дегуміфікації (ось y) від строку сільськогосподарського використання ґрунтів Михайлівської цілини (ось x). Рекомендований масштаб: по вертикалі – інтенсивність втрати гумусу – 1 см : 1 т/га за рік; по горизонталі – період часу – 1 см : 10 років.

2. На графіку знайти точку, що відповідає 125 рокам і провести з неї перпендикуляр на ось y, де відкладали інтенсивність дегуміфікації. Значення в точці перетину буде відповідати прогнозованій інтенсивності дегуміфікації ґрунтів через 125 років.

3. Розрахувати прогнозовані втрати гумусу ґрунтами Михайлівської цілини через 125 років після їх розорювання множенням визначеної інтенсивності на 125 років (прогнозування методом екстраполяції).

4. Враховуючи прогнозовані втрати гумусу ґрунтами Михайлівської цілини через 125 років після початку інтенсивного сільськогосподарського використання дати рекомендації щодо доцільності подальшого їх використання у складі ріллі.

Завдання 2. Визначити інтенсивність розвитку водної ерозії ґрунту.

Користуючись даними таблиць 2.3 і 2.4 розрахувати прогнозований середній змив ґрунту на землях польової сівозміни протягом однієї ротації. Згідно прогнозованої інтенсивності водної ерозії ґрунту на полях сівозміни зробити висновок про доцільність використання даного набору культур у польовій сівозміні на схилових територіях.

Таблиця 2.3. Вплив рослинності на величину змиву ґрунту

Сільськогосподарська культура	Крутість схилу
Сільськогосподарська культура	<°1	3°	6°	9°
Багаторічні трави 1 року	Змив рунту, т/га
Багаторічні трави 2 року	4,1	6,9	8,2	9,0
озима пшениця	1,4	4,1	6,9	7,2
кукурудза	8,0	9,0	11,7	16,4
чистий пар	29,2	34,4	41,6	49,9

Таблиця 2.4. Вихідні дані для розрахунку інтенсивності водної ерозії

№ Поля	І	ІІ	ІІІ	ІV
Площа поля, га	25	20	30	15
Крутість схилу, ^о	1	3	6	9
Роки ротації		Чергування культур у сівозміні
1	Озима пшениця	Кукурудза	Чистий пар	Багаторічні трави
2	Кукурудза	Чистий пар	Багаторічні трави	Багаторічні трави
3	Чистий пар	Багаторічні трави	Багаторічні трави	Озима пшениця
4	Багаторічні трави	Багаторічні трави	Озима пшениця	Кукурудза
5	Багаторічні трави	Озима пшениця	Кукурудза	Чистий пар

Методика виконання завдання:

1. Змив ґрунту з поля (т) в результаті водної ерозії визначити множенням його площі (га) на величину змиву (т/га), характерного для кожної культури польової сівозміни (див. табл. 2.3, 2.4).

2. Для визначення середнього річного змиву ґрунту з полів за ротацію сівозміни отримані щорічні змиви ґрунту додати і поділити на тривалість ротації (5 років).

3. Для визначення середнього річного змиву ґрунту на усій площі сівозміни отриманий річний змив грунту з усієї площі сівозміни поділити на площу сівозміни (90 га).

4. Для визначення інтенсивності водної ерозії на усій площі сівозміни за 5 років ротації додати значення середнього річного змиву грунту з усієї площі сівозміни та поділити суму на тривалість ротації.

Результати розрахунків оформити у вигляді таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Результати розрахунків інтенсивності водної ерозії

Роки ротації	Річний змив грунту, т/га					Середній річний змив грунту з усієї площі сівозміни, т/га
Роки ротації	З полів				З усієї площі сівозміни
	І	ІІ	ІІІ	ІV	З усієї площі сівозміни
1
2
3
4
5
Разом
Середній річний змив грунту за ротацію, т/га

У висновку обґрунтувати: чому не можна об’єднувати поля з різною крутістю схилів в одну сівозміну; чому просапні культури і пар не можна включати до складу сівозмін на схилах із крутістю понад 3^о. Дати рекомендації щодо раціональної побудови сівозмін на схилах із різною крутістю з метою запобігання розвитку водної ерозії.

Форма подання: У робочому зошиті записують результати дослідження і показують результат досліджень на парі викладачеві, або прикріплюють файл в даному електронному курсі.

Критерії оцінювання: - повне виконання практичної роботи - 10 балів, із них:

- правильне виконання завдання- 1 - 4 бали;

- правильне виконання завдання- 2 - 4 бали;

- заповнення таблиць та акуратність оформлення - 2 бали;