Практична робота №6 (15 балів)
Тема: Оцінка підвищення ерозійної небезпеки від спалювання пожнивних решток.
Мета: Ознайомитися із оцінкою підвищення ерозійної небезпеки від спалювання пожнивних решток.
Завдання 1: Визначити ерозійну небезпеку від спалювання пожнивних решток на чорноземі з кутом нахилу 40.
Завдання 2: Визначити ерозійну небезпеку від спалювання пожнивних решток на дерново-підзолистих грунтах з кутом нахилу 20.
Індивідуальні завдання:
Чорнозем типовий із вмістом гумусу:
|
Варіант |
Вміст гумусу, % |
|
1 |
3,0 |
|
2 |
3,2 |
|
3 |
3,3 |
|
4 |
3,4 |
|
5 |
3,5 |
|
6 |
3,6 |
|
7 |
3,7 |
|
8 |
4 |
|
9 |
4,2 |
|
10 |
4,3 |
|
11 |
4,5 |
|
12 |
4,6 |
|
13 |
4,8 |
|
14 |
4,9 |
|
15 |
5 |
|
16 |
5,2 |
|
17 |
5,3 |
|
18 |
5,6 |
|
19 |
6 |
Хід роботи:
При розрахунку можливих ерозійних втрат ґрунту теж треба мати на увазі дві схеми горіння пожнивних решток. При спалюванні у вітряну погоду (друга схема) безпосередньо ґрунт від вогню не погіршується, тобто його ерозійна стійкість не зменшується, однак ерозійна небезпека збільшується внаслідок знищення рослинних решток, які виконують не аби яку протиерозійну функцію.

Рис. 1 – Втрати гумусу при спалюванні різних кількостей стерні та/або соломи залежно від його вмісту у ґрунті, т/га
Порядок розрахунків наступний: спочатку розраховують імовірні ерозійні втрати ґрунту з чистого пару (без пожнивних решток), а потім з агрофону, який був до спалювання пожнивних решток. Різницю оцінюють у грошах, що буде складати статтю 2 (С2) збитків від спалювання стерні та/або соломи щодо ерозійних процесів. Імовірні ерозійні втрати можна розрахувати за методикою [4], тому для спрощення розрахунку в таблиці 2 наведена необхідна інформація.
Примітка. На даний час не проведено широких наукових досліджень щодо ймовірних втрат ґрунту при вітровій ерозії, тому у Методиці ця стаття розрахунків збитків відсутня.
При визначенні ґрунтозахисної дії пожнивних решток можна користуватися методикою [2], в якій представлена система рівнянь, що дозволяє кількісно визначати протиерозійну дію агрофонів. У спрощеному варіанті кожні 10 % покриття поверхні ґрунту рештками збільшують коефіцієнт протиерозійної дії на одиницю. Тобто, при 100 % укритті стернею та/або соломою коефіцієнт дорівнює 10, при укритті менше 10 % - одиниця.
Примітка. Якщо після збирання врожаю на полі залишена стерня, покриття поверхні ґрунту становить 100 % або коефіцієнт протиерозійної дії дорівнює 10.
Таблиця 2 – Імовірний змив ґрунту з чорного пару на деяких основних типах ґрунтів залежно від крутизни і довжини схилу, т/га
|
Кут нахилу схилу, º |
Довжина схилу, м |
Ґрунти |
||||
|
дерново-підзолисті |
світло-сірі і сірі |
темно-сірі |
чорноземи |
дернові на нелесових породах |
||
|
1 |
100 |
20 |
13 |
8 |
4 |
13 |
|
300 |
43 |
25 |
16 |
12 |
25 |
|
|
700 |
76 |
53 |
17 |
24 |
53 |
|
|
2 |
100 |
35 |
25 |
16 |
9 |
25 |
|
300 |
74 |
54 |
36 |
23 |
54 |
|
|
700 |
126 |
95 |
64 |
43 |
95 |
|
|
3 |
100 |
53 |
37 |
26 |
16 |
37 |
|
300 |
100 |
72 |
51 |
34 |
72 |
|
|
700 |
171 |
126 |
88 |
59 |
126 |
|
|
4 |
100 |
61 |
39 |
30 |
19 |
39 |
|
300 |
123 |
91 |
63 |
42 |
91 |
|
|
700 |
209 |
152 |
109 |
74 |
152 |
|
|
5 |
100 |
72 |
53 |
36 |
23 |
53 |
|
300 |
145 |
111 |
75 |
50 |
111 |
|
|
700 |
237 |
185 |
127 |
94 |
185 |
|
|
6 |
100 |
93 |
70 |
47 |
31 |
70 |
|
300 |
176 |
135 |
98 |
65 |
135 |
|
|
700 |
314 |
240 |
168 |
113 |
240 |
|
Приклад. Встановлено, що до спалювання пожнивних решток (4 т/га) озимої пшениці укриття поверхні ґрунту пожнивними рештками дорівнювало 80 %. Ґрунт – чорнозем типовий, вміст гумусу 5 %, довжина схилу у межах поля дорівнює 300 метрів, кут нахилу 30. Спалювання відбулося у вітряну погоду (друга схема горіння).
За таблицею 2 знаходимо, що ймовірний змив ґрунту з чорного пару становить 34 т/га. Коефіцієнт протиерозійної дії пожнивних решток до спалювання становить 8, тобто імовірні ерозійні втрати з агрофону, який вкритий на 80 % рештками, дорівнюють 4 т/га (34т/га : 8 т/га).
Після спалювання може еродувати 30 тонн ґрунту з гектару (різниця 34 т/га - 4 т/га), або прошарок ґрунту товщиною близько 3 мм. Імовірні втрати гумусу при цьому складають (30 т/га × 5 %) : 100 % або 30 т/га ×0,05 = 1,5 т/га. При ціні тонни гумусу 3700 грн., шкода може оцінюватися за статтею ерозії (С2 = 1,5 т/га × 3700 грн.) в 5550 грн./га.
Треба згадати ще про першу схему горіння (без вітру). Для наведеного прикладу згідно з попереднім розділом, гумус вигорить до глибини 4 мм. Тобто збиток від цього перебільшить імовірний збиток від ерозії. Тому збитки від ерозії при згоранні пожнивних решток у тиху погоду не враховуються.
Якщо збитки від ерозії (С2) перебільшують збитки від вигорання гумусу (С1), то збитки втрат гумусу лише за статтею 2 дорівнюють різниці між збитками за цими двома статтям.
Приклад. На чорноземі типовому довжина схилу у межах поля дорівнює 700 метрів, кут нахилу 60. Вміст гумусу – 5 %.
За таблицею 2 знаходимо, що ймовірний змив ґрунту з чорного пару становить 113 т/га. Коефіцієнт протиерозійної дії пожнивних решток до спалювання становив 8, тобто ймовірні ерозійні втрати з агрофону, який вкритий на 80 % рештками, дорівнюють 14 т/га (113 т/га : 8 т/га).
Після спалювання може еродувати 99 тонн ґрунту з гектару (різниця 113 т/га - 14 т/га), або прошарок ґрунту товщиною близько 10 мм. Імовірні втрати гумусу при цьому складають (99 т/га × 5 %) : 100 % або 99 т/га ×0,05 = 4,95 т/га. При ціні тонни гумусу 3700 грн., шкода може оцінюватися за статтею ерозії (С2 = 4,95 т/га × 3700 грн.) в 18315 грн./га.
Однак, якщо горіння проходить за першою схемою, то втрати гумусу за табл. 1 становлять 2,0 т/га, вартість якого становить 7400 грн. (2,0 т/га × 3700 грн.). Проте після спалювання пройшов імовірний змив ґрунту, втрати якого склали 99 т/га або 4,95 т/га гумусу. Тому цей збиток за статтею 2 перекрив збиток за статтею 1. Оскільки за першою схемою горіння відбулося вигорання гумусу, а потім цей прошарок був змитий, для розрахунку втраченого гумусу за статтею 2 від загальних збитків від ерозії віднімають збитки від статті 1, тому втрати в такому випадку становлять 2,95 т/га (4,95 т/га – 2,0 т/га) на суму 10915 грн.
Форма подання: Розрахунки показують викладачеві під час пари або прикріплюють файл у даному курсі.
Критерії оцінювання: 11 балів, з них:
- вірне виконання завдання 1 - 5 балів;
- вірне виконання завдання 2 -5 балів;
- акуратність розрахунків і послідовність-1 бал.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання
Вирівнювання тексту
Ширина абзацу