Лабораторна робота 4. Енергетична оцінка органічної речовини ґрунту та вплив сівозміни на гумусовий стан
Лабораторно-практична робота. Розрахунок балансу гумусу в сівозміні за методикою Г. Я. Чесняка та О. М. Ликова
Мета роботи: Опанувати методику кількісного розрахунку статей надходження та витрат органічної речовини в агроценозах, навчитися проектувати бездефіцитний баланс гумусу в сучасних сівозмінах.
Теоретичне обґрунтування
Баланс гумусу — це сумарний результат двох протилежних процесів: мінералізації (руйнування) нативного гумусу та гуміфікації (новоутворення) органічних речовин, що надходять у ґрунт.
Методика, розроблена Г. Я. Чесняком (для чорноземів України) та О. М. Ликовим (для дерново-підзолистих ґрунтів), базується на використанні емпіричних коефіцієнтів. Вона дозволяє розрахувати баланс розрахунково-балансовим методом, не чекаючи десятиліть для проведення лабораторних аналізів.
Загальне рівняння балансу ($Б$):
\( Б = (Г_{пкр} + Г_{добр}) - Г_{мін} \)
де:
-
$Г_{пкр}$ — кількість гумусу, що утворюється з пожнивно-кореневих решток (т/га);
-
$Г_{добр}$ — кількість гумусу, що утворюється з органічних добрив (т/га);
-
$Г_{мін}$ — втрати гумусу внаслідок мінералізації під конкретною культурою (т/га).
Якщо $Б > 0$ — баланс позитивний, $Б = 0$ — бездефіцитний, $Б < 0$ — дефіцитний (дегуміфікація).
Порядок виконання розрахунків
Довідкові коефіцієнти для чорноземів лісостепу (приклад)
Для виконання практичного завдання використовуйте усереднені значення:
| Культура | K1 (вихід ПКР на 1 т врожаю) | K2 (гуміфікація ПКР) | Гмін (втрати гумусу, т/га за рік) |
| Озима пшениця | 1,2 | 0,18 | 0,7 |
| Кукурудза на зерно | 1,5 | 0,15 | 1,3 |
| Цукровий буряк | 0,3 | 0,12 | 1,6 |
| Соняшник | 1,4 | 0,14 | 1,4 |
| Багаторічні трави (сіно) | 0,8 | 0,25 | 0,3 |
| Чистий пар | - | - | 1,8 |
Забезпечення балансу гумусу в сучасних сівозмінах
У сучасному землеробстві, де використання класичного гною різко скоротилося через занепад тваринництва, підтримання бездефіцитного балансу є складним технологічним завданням. Якщо розрахунковий баланс дефіцитний, застосовують наступні заходи компенсації:
-
Повне повернення нетоварної частини врожаю: Залишення на полі, подрібнення та заорювання всієї соломи, стебел кукурудзи та кошиків соняшнику. 1 тонна соломи за виходом гумусу прирівнюється до 3–4 тонн підстилкового гною. Обов'язковою умовою є додавання компенсаційного азоту (10 кг д.р. на 1 т соломи) для звуження співвідношення C:N і уникнення депресії ґрунтової мікрофлори.
-
Запровадження сидеральних парів та проміжних культур: Висів гірчиці, редьки олійної, фацелії після збирання ранніх зернових з подальшим зароблянням зеленої маси. Це дає еквівалент внесення 20–30 т/га гною.
-
Оптимізація структури сівозміни: Зменшення частки "виснажливих" просапних культур (соняшник, цукровий буряк) до науково обґрунтованих норм та розширення площ під зернобобовими (соя, горох).
-
Мінімізація обробітку: Перехід на технології Mini-till, Strip-till або No-till штучно гальмує інтенсивність мінералізації ($Г_{мін}$) за рахунок зменшення аерації орного шару, допомагаючи звести баланс.
Контрольні запитання
-
Які культури найсильніше виснажують ґрунт і чому показник $Г_{мін}$ під ними найбільший?
-
Як зміниться коефіцієнт гуміфікації соломи, якщо загорнути її в ґрунт без додавання азотних добрив?
-
Що таке середньорічний баланс гумусу в сівозміні і чому його не можна оцінювати лише за одним роком?
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання
Вирівнювання тексту
Ширина абзацу