Лекція 2.4. Герпесвірусна інфекція

Інкубаційний період триває від одного до семи днів. Хворі тварини починають раптово чхати.

Загальний стан і апетит залишаються нормальними. Під час натискання на крила носа з ніздрів виділяється серозний секрет. Потім розвивається запалення слизової оболонки очей, вона сильно набухає, очна щілина звужується, повіки надалі склеюються брудно-сірим гнійним ексудатом.

Рис. 91 Стан очей при ГВІК

http://vet.strelka.by/bolezni/koshka/gerpesvirusnaya-infekciya-koshek

Під час посилення нежиті – важке дихання. Волосяний покрив навколо рота, носа, на підгрудді і лапах забруднений виділеннями з носа і очей. Слизові оболонки носа, глотки, гортані різко набряклі, часто гіперемійовані – "червоний ніс" (рис. 92).

Рис. 92. Ураження поверхні носа

(http://yourownvet.com/nasal-discharge-in-dogs-and-cats-causes-and-diagnosis-of-nasal-discharge)

Розвивається задишка (дихають відкритим ротом), відзначається гіперсалівація, хрипота, кашель. На поверхні носа і на слизовій оболонці з'являються білий наліт, некротичні кірки, під якими утворюються виразки.

Рис. 93. Некротичні кірочки і виразки на нижній губі

http://mur-murzik.ru/gerpes-u-koshek-kak-lechit.htm

При пальпації в ділянці гортані і трахеї спостерігається сильна хворобливість і занепокоєння. Приймання корму і води ускладнене.

У деяких випадках хвороба може супроводжуватися ураженнням травного тракту. При цьому посилюється блювота, з'являються проноси. Ринотрахеїт може ускладнюватися бронхітом і пневмонією.

При важкому перебігу уражається центральна нервова система. Кітні самки абортують. Одужання настає через 7–10 днів від початку хвороби. Летальність, незважаючи на важкий перебіг хвороби, невисока. Якщо хвороба затягується, то розвивається атонія кишечника, з'являються запори. З ускладнень, окрім бронхіту і бронхопневмонії, виникає виразковий кератит і виразки шкіри (рис. 94).

Рис. 94. Виразковий кератит

(http://veda-vet.ru/gerpes_koshek)

Більшість котів, які перенесли гостру форму захворювання, стають вірусоносіями. Герпесвірус в основному локалізується і розмножується в епітелії глотки. У стресових ситуаціях (захворювання, анестезія, хірургічні втручання, лактація) імунітет слабшає і із слиною починає виділятися вірус. Можуть розвинутися легкі симптоми респіраторного захворювання.

Необхідно підкреслити, що при цій хворобі кератит і стоматит можуть проявлятися досить часто, але без ринотрахеїту.

Можуть траплятися викидні, але лише як результат серйозного захворювання, яке значно ослабило організм, а не результат прямої дії вірусу. Рівень смертності зазвичай невисокий, за виключенням маленьких кошенят. Загибель наступає в результаті зневоднення та дії вторинної мікрофлори, яка призводить до бронхопневмоній. Одужання настає через 2–3 тижні, хоча сильний некроз слизових оболонок, особливо носової раковини, може призвести до хронічних ринітів і синуситів. Персистентні інфекції можуть повторюватися після повторного зараження від носія.