Лекція 7. Принципи економічного аналізу

Принципи економічного аналізу — це основні вихідні положення, загальні умови та (або) норми його здійснення. При здійсненні економічного аналізу треба дотримуватися достатньо широкого кола принципів. За змістом принципи економічного аналізу умовно можна поділити на чотири групи: загальнонаукові принципи; організаційні принципи; правові принципи; психологічні принципи та принципи професійної етики. Загальнонаукові принципи економічного аналізу — це основні вихідні положення, загальні умови здійснення досліджень у різних сферах діяльності, що мають загальнонауковий методологічний характер. До них належать принципи: науковості; системності; комплексності; релевантності; конкретності; ситуаційності; адаптивності; визначеності.

Відповідно до принципу науковості економічний аналіз повинен носити науковий характер та використовувати науковий підхід. При здійсненні економічного аналізу необхідно застосовувати наукову методологію, методику та організацію аналітичних досліджень, ґрунтуватися на положеннях теорії пізнання і системного підходу, враховувати закони розвитку суспільства, економічні закони, спиратися на найновіші досягнення галузевих, економічних і технологічних наук, використовувати надійні та обґрунтовані методи й процедури аналізу, новітні методи економічних досліджень, економіко-математичні методи та сучасні інформаційні технології. Принцип науковості є інтегральним та включає наступні принципи наукового пізнання: принцип розпізнавання світу; принцип розвитку; принцип практичної здійсненності; принцип детермінізму; принцип простоти (“економії мислення”). Аналітик, здійснюючи своє дослідження, використовує такі принципи у явному або неявному вигляді. Відповідно до принципу розпізнавання світу будь-які економічні явища і процеси можуть бути пізнаними. Тому будь-який аналітик, приступаючи до аналізу будь-якого економічного явища або процесу, чітко знає, що він може бути пізнаним, що економічних явищ або процесів, які не можуть бути пізнаними, взагалі не існує. Принцип розвитку вимагає діалектичного підходу та принципів діалектики до аналізу економічних явищ і процесів, тобто їх дослідження, як таких, що змінюються та розвиваються в просторі й часі, в динаміці та розвитку. Відповідно до принципу практичної здійсненності “все те, що теоретично можливе і не заборонене законами природи і суспільства, те практично здійсненне”. В основі цього принципу лежить ідея, що передбачає можливість управління господарськими процесами і явищами, здатність цілеспрямовано впливати на них. Сутність принципу детермінізму зводиться до того факту, що за кожним наслідком приховується своя причина і що всі процеси, що відбуваються, так чи інакше пов’язані між собою.

Принцип детермінізму в економічній науці — принцип всезагальної зумовленості всіх господарських явищ і процесів. Принцип простоти передбачає пошук стосовно будь-якого господарського факту найбільш просте пояснення з усіх існуючих варіантів. Історично цей принцип уперше з’явився в англійського філософа XIV ст. Уїльяма Оккама і тому отримав назву “бритва Оккама”. Він стверджував: “Не примножуй сутностей понад необхідне”. Інакше цей принцип можна переформулювати так: “Якщо існує більш просте пояснення, немає чого вдаватися до більш складного”. Відповідно до цього принципу, намагаючись пояснити природу того чи іншого економічного явища або процесу, аналітик повинен шукати насамперед просте пояснення, а потім вже більш складне. Це має відбуватися на рівні підсвідомості, інтуїції, інстинкту аналітика. Принцип системності передбачає застосування для економічного аналізу системного підходу, відповідно до якого кожен об’єкт аналізу, а також сам аналіз розглядаються як складна динамічна система. Принцип системності є інтегральним і включає такі принципи: цільової спрямованості та кінцевої (остаточної, генеральної) мети; єдності та взаємопов’язаності; ієрархії; функціональності; розвитку; інтеграції; еквіфінальності; децентралізації; невизначеності та випадковості. Відповідно до принципу цільової спрямованості та кінцевої (остаточної, генеральної) мети передбачається виокремлення та чітке формулювання кінцевої мети і цілей: 1) діяльності досліджуваної системи і всіх її складових; 2) аналітичного дослідження. У процесі аналізу потрібно враховувати, що функціонування та розвиток досліджуваної системи й усіх її складових повинен спрямовуватися на досягнення кінцевої мети діяльності. Вирізнення та формулювання цілей аналізу має випливати й ґрунтуватися на виділенні об’єктивних мети та цілей діяльності досліджуваної системи, що дасть змогу визначити її суттєві властивості, показники якості та критерії оцінки. При здійсненні аналізу досліджуваних явищ і процесів та інтерпретації його результатів, а також розробленні управлінських рішень усе повинно оцінюватися відносно того, чи допомагає та заважає воно досягненню цілей діяльності системи, тобто з точки зору ефективності. Розмите, нечітке формулювання цілей аналізу призводить до отримання хибних висновків і прийняття помилкових управлінських рішень. Принцип єдності та взаємопов’язаності вимагає одночасного розгляду системи як єдиного цілого (принцип єдності) і як сукупності взаємопов’язаних частин (принцип взаємопов’язаності). Цей принцип орієнтований на погляд усередину системи, на розділення її із збереженням цілісних уявлень про систему. Всі аспекти, явища та процеси досліджуваної системи розглядаються у взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості між собою та системою загалом. Розгляд будь-якої частини системи має здійснюватися спільно із її навколишнім шляхом виявлення зв’язків між елементами системи та із зовнішнім середовищем. Відповідно до цього принципу систему насамперед треба розглядати як частину (елемент, підсистему) іншої системи, що називається суперсистемою. Принцип ієрархії полягає у виявленні та створенні в системі ієрархічних зв’язків, модулів, цілей, що спрощує розроблення системи і встановлює порядок розгляду частин. В ієрархічних системах дослідження, звичайно, розпочинається з “вищих” рівнів ієрархії, а в разі її відсутності дослідник повинен чітко визначити, в якій послідовності розглядатимуться складові системи та напрям конкретизації уявлень. Ієрархічні системи є об’єктивною системною якістю складних систем, яка виявляється насамперед у підпорядкованості нижчих рівнів вищим. Отже, означений принцип вимагає не лише встановлення чітко визначеного ієрархічного порядку розгляду складових системи, а й врахування ієрархічної підпорядкованості діяльності систем різних рівнів — діяльність будь-якої системи є закономірним результатом діяльності її елементів й одночасно необхідною складовою діяльності системи вищого рівня. Тож про якість функціонування будь-якої  системи можна судити тільки відповідно до системи вищого рівня, складовою якої вона є. Інакше кажучи, для визначення функціонування системи потрібно представити її як частину більш загальної і оцінювати зовнішні властивості досліджуваної системи відносно цілей і завдань системи значно вищого рівня або суперсистеми. Структура системи нерозривно пов’язана та зумовлюється її функціями (зміна функцій призводить до зміни структури). Відповідно до принципу функціональності створювати та досліджувати систему потрібно після визначення її функцій. У разі появи нових функцій системи доцільно змінювати її структуру, а не намагатися “прив’язати” цю функцію до старої структури. Оскільки функції пов’язані із здійсненням певних процесів відповідно до цього принципу, необхідно здійснювати аналіз процесів, зокрема, шляхом аналізу матеріальних потоків, потоків енергії, інформації та зміни станів. Принцип розвитку об’єктивно випливає із здатності систем розвиватися, тобто змінювати свій стан на кращий або вдосконалюватися, що є однією з основних якісних характеристик діяльності системи. Принцип вимагає не стільки дослідження всіх аспектів, явищ і процесів та системи взагалі в русі (динаміці), як це вимагає відповідний принцип діалектики, скільки виявлення рівня розвитку системи та її елементів, їх здатності накопичувати потенціал розвитку та розвиватися. При створенні та дослідженні штучних систем межі розширення функцій системи та її модернізація повинні визначатися їхньою доцільністю. Здатність до розвитку штучних систем визначається наявністю таких властивостей, як самонавчання, самоорганізація, штучний інтелект. Принцип інтеграції випливає з наявності в системі емерджентних властивостей. Цей принцип також розуміють як розроблення і використання інтегральних аналітичних показників. Однак показники є лише засобом вимірювання або відображення (представлення) властивостей досліджуваних явищ та процесів і, відповідно, інтегральні показники відображають їх інтегральні якості. Тому цей принцип потрібно розуміти як такий, що вимагає дослідження інтегральних якостей досліджуваних аспектів, явищ і процесів, а також загальносистемних якостей, що характеризують цю систему загалом з урахуванням взаємозв’язку явищ усередині неї, а також такі її інтегральні властивості, як результативність, організованість, стійкість розвитку. Принцип еквіфінальності випливає з того, що стан системи та її складових не залежить від часу та формується винятково відповідно до власних властивостей (характеристик) системи при різних початкових умовах і різними шляхами. Це називають стійкістю щодо початкових і граничних умов. Тому потрібно здійснювати оцінку властивостей системи та її елементів відповідно до вихідних умов і шляхів розвитку. Принцип децентралізації — розумний компроміс між повною централізацією системи та здатністю реагувати на вплив зовнішнього середовища окремими частинами системи. Співвідношення між централізацією та децентралізацією визначається метою та призначенням системи. Повністю централізована система є негнучкою, неспроможною швидко реагувати і пристосовуватися до змінних умов. У системах з високим ступенем децентралізації складніше узгоджувати функціонування елементів з точки зору досягнення глобальної мети; потрібно мати стійкий механізм регулювання, який не дозволяє значно відхилятися від поведінки, що веде до досягнення спільної мети. За відсутності такого механізму наявність певного рівня централізації є об’єктивною необхідністю, але ступінь централізації повинен бути мінімальним, і це забезпечить досягнення глобальної мети. У більшості випадків досліджується система, про яку не все відомо, поведінка якої не завжди зрозуміла, невідома її структура, непередбачуваний перебіг процесів, невідомі зовнішні впливи тощо. Такими є більшість економічних об’єктів, явищ і процесів. Принцип невизначеності вимагає врахування у ході дослідження вказаної властивості систем. Більшість систем постійно перебувають під дією внутрішніх і зовнішніх випадкових факторів, що визначає випадковість їх поведінки. Випадковість — це коли певна подія (явище, процес) може відбутися, а може й не відбутися. Принцип випадковості вимагає врахування такої властивості системи. Принцип комплексності (всебічності) передбачає необхідність всебічного розгляду явищ і процесів, притаманних досліджуваному об’єкту, їх зміни та розвитку у просторі й часі за кількісними та якісними ознаками у всій сукупності відношень та взаємозв’язків. Комплексний аналіз — це всебічний аналіз. Також цей принцип вимагає використання комплексу методів для найбільш повного й багатогранного аналізу досліджуваних явищ і процесів. Принцип релевантності (актуальності, важливості) випливає з актуальності, важливості досліджень — відповідності досліджень суспільним запитам і потребам, а також можливості практичного використання їх результатів. Отже, економічний аналіз повинен бути актуальним і важливим та відповідати запитам і потребам системи управління, а також мати реальні можливості використання результатів на практиці. Відповідно до принципу конкретності — дослідження є істинним тоді, коли воно конкретне. Істина завжди конкретна, абстрактної істини немає. Будь-яку істину треба розглядати під кутом зору умов місця і часу. Одне й те саме твердження в одних умовах є істинним, в інших — хибним. І навпаки, два твердження, що суперечать одне одному, за відповідних умов можуть виявитися істинними. Змінилися об’єктивні умови, змінилася і об’єктивна істина. Принцип конкретності передбачає конкретну спрямованість досліджень, забезпечує розроблення конкретних пропозицій для прийняття оптимальних управлінських рішень. Конкретність реалізується насамперед у результаті цільової направленості і адресності аналізу; конкретний аналіз повинен базуватися на даних об’єктів певного класу, які або порівняльні, або взаємопов’язані в своїй господарській діяльності, при цьому застосовуються різні методики аналізу; рівень конкрет-ності аналізу значною мірою характеризується кількісною визначеністю його висновків. Будь-яке явище об’єктивної дійсності ситуаційне. Воно характеризується сукупністю ознак, що сформувалися за певних обставин і визначають його стан у конкретних умовах простору і часу. Принцип ситуаційності передбачає оцінку ситуації, притаманної об’єкту в досліджуваний період (момент) часу, а також його розгляд у різних ситуаціях. Принцип конкретності вимагає від дослідника бути обережним при виборі методології дослідження. Те, що виявилось ефективним в одній ситуації, в іншій, на перший погляд дуже схожій, може бути зовсім непридатним. Принцип адаптивності передбачає розроблення та використання для досліджень, у тому числі аналітичних, гнучких методик і методів, які можна уточнювати, коригувати, вдосконалювати, адаптувати до різних умов та завдань і, таким чином, вирішувати різні завдання, дослідити максимально можливе число явищ, процесів, причин та наслідків за різних умов і для різних цілей. Адаптивність також означає готовність дослідника (аналітика) враховувати нові умови та фактори, що виникають у діяльності системи, у її зв’язку із зовнішнім середовищем, унаслідок з виявами невизначеності та випадковості, використанням нетрадиційних методів дослідження та їх комбінацій тощо. Принцип визначеності вимагає повного і всестороннього відображення найбільш істотних сторін і закономірностей об’єктивної дійсності, конкретного історичного підходу до їх оцінки. Організаційні принципи економічного аналізу — це основні вихідні положення, загальні умови та норми його організації. До них належать принципи: узгодженості; випереджаючого відображення; плановості; дієвості; доречності; своєчасності; суттєвості; регулярності; оперативності; ефективності; об’єктивності; точності; достовірності; зрозумілості та адекватності тлумачення. Принцип узгодженості передбачає необхідність: взаємопов’язаного та взаємозумовленого використання всіх принципів економічного аналізу; узгодженості головних положень економічного аналізу з відповідними положеннями управління, насамперед їх мети, цілей і завдань, об’єктів; взаємодії економічного аналізу з усіма видами управлінської діяльності, насамперед бухгалтерським обліком, контролем, прогнозуванням, плануванням, регулюванням системи управління загалом. Принцип випереджаючого відображення передбачає випереджаюче, прогнозне або планове відображення економічних явищ та процесів, встановлення їх порогових та нормативних значень, що сприятиме забезпеченню оптимального співвідношення стратегічних і тактичних завдань та підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Принцип плановості випливає з об’єктивної складності процесу аналізу та зобов’язує дотримуватися чіткої організації процесу економічного аналізу та його здійснення за планом. Відповідно до принципу дієвості результати економічного аналізу повинні використовуватися в управлінні господарською діяльністю та активно впливати на її результати, адже аналіз важливий не сам собою, а лише тоді, коли він дієвий. Економічний аналіз повинен включати розроблення конкретних рекомендацій і управлінських рішень, а також контроль за їх здійсненням; активно впливати на хід господарських процесів і їх результати, а також на господарську діяльність загалом; своєчасно виявляти позитивні й негативні сторони діяльності, недоліки та упущення, несприятливі та ризикові ситуації, розробляти оптимальні засоби та механізми нейтралізації всього негативного та посилення всього позитивного в господарській діяльності; розробляти оптимальні шляхи та механізми розвитку діяльності. Дієвість аналізу забезпечується як його цілеспрямованістю, так і оцінкою тенденцій і сили впливу факторів на досліджуваний об’єкт. У процесі аналізу аналітик повинен відповісти на питання, як отримати або досягти бажаного результату, які зміни реально можливі і наскільки вони раціональні з позицій економічної, соціальної і технічної ефективності. Аналітики часто випускають з уваги оцінку реальності та ефективності впливу виявлених факторів на досліджуваний об’єкт, що знижує практичне значення аналітичних розробок. Принцип доречності означає можливість використання результатів економічного аналізу для прийняття оптимальних управлінських рішень. Забезпечення суб’єктів управління є доречною аналітичною інформацією, що уможливлюється шляхом своєчасного реагування підсистеми інформаційного забезпечення на відповідний запит і формування системи кількісних та якісних показників, що відповідають заданим параметрам відбору. Принцип своєчасності вимагає своєчасного проведення економічного аналізу та використання його результатів для прийняття управлінських рішень. Необхідно своєчасно виявляти недоліки, прорахунки та упущення в роботі та інформувати про це керівників. Принцип суттєвості полягає у тому, що економічний аналіз повинен передбачати виокремлення та дослідження найбільш істотних та актуальних для всього економічного об’єкта або цього моменту часу, аспектів, явищ і процесів. Аналітичне розкладання цілого не може бути довільним. Воно має базуватися на врахуванні його особливостей. Необхідно пам’ятати, що будь-який предмет має безліч частин, елементів, властивостей, які повністю вивчити неможливо. Саме тому, виходячи із поставлених завдань, виділяються найбільш істотні ознаки предмета, що дає можливість сконцентрувати на них основну увагу, відволіктися від несуттєвих або випадкових обставин. Останні при аналізі умовно приймаються як постійні, незмінні. Таким чином, їх дія виключається або значно послаблюється. Принцип суттєвості — це принцип обмеженої раціональності. У зв’язку із зростанням уваги науковців до можливостей оптимізації процесу прийняття управлінських рішень виникла необхідність забезпечення оптимізації на кожному з його етапів. Керівнику потрібна, по-перше, не вся економічна інформація про об’єкт дослідження, а тільки найважливіша для прийняття рішень, по-друге — її використання знизить рівень не- визначеності щодо причин і наслідків господарського явища чи процесу, уможливить роботу керівника із сильними сигналами стійкої економічної системи з позитивною динамікою та зі слабкими сигналами нестабільної економічної системи з динамікою, що характеризує ентропію. Застосування принципу суттєвості при аналізі відхилень показників дає змогу також врахувати можливі варіанти їх зміни під впливом катастрофічних, критичних і допустимих ризиків. Однак використання аналітиком цього принципу можливе за умови його професійної компетенції.

Принцип регулярності (періодичності, систематичності, безперервності) передбачає необхідність систематичного проведення економічного аналізу за відповідні звітні періоди з метою створення цілісного уявлення про динаміку економічних явищ і процесів. Регулярність визначається для кожного об’єкта аналізу залежно від темпів його зміни і динамічності. Для одних об’єктів аналіз може проводитись неперервно на основі постійного спостереження (моніторингу), коли виявляються відхилення від обґрунтованого ритму; для других — аналіз проводиться через інтервали, зумовлені тривалістю виробничого циклу, життєвого циклу продукції, технології і техніки тощо; для третіх — через рівні проміжки часу (щомісячно, щоквартально, щорічно). Головне для дотримання цього принципу — уникнути випадковості, оскільки періодичність аналізу має обґрунтовуватися. Принцип оперативності означає, що розрахунки, інтерпретація результатів аналізу, оформлення висновків і рекомендацій повинні здійснюватись швидко і чітко, а управлінські рішення, прийняті за результатами аналізу, — негайно втілюватися. Принцип об’єктивності полягає в тому, що економічний аналіз повинен повністю відповідати об’єктивній сутності економічних явищ і процесів та господарській діяльності загалом, забезпечувати об’єктивність їх відображення. Тобто в ході аналізу повинні бути отримані результати, які відображатимуть реальні властивості та тенденції господарської діяльності, окремих їх аспектів явищ і процесів. Принцип об’єктивності передбачає дослідження економічних явищ процесів на основі вірогідної інформації, яка реально відображає об’єктивну дійсність. Реалізація цього принципу зумовлює необхідність постійного вдосконалення обліку, зовнішнього та внутрішнього аудиту, а також методичного інструментарію аналізу з метою підвищення точності і правильності розрахунків. Принцип об’єктивності належить до принципів професійної етики. Проте такий підхід більш доцільний для аудиту, в якому етична складова діяльності надзвичайно висока. В економічному аналізі об’єктивність пов’язана не стільки з етичною, скільки з інтелектуальною складовою діяльності. Саме тому принцип об’єктивності треба віднести до організаційних принципів. Відповідно до принципу ефективності (економічності) витрати на проведення економічного аналізу мають бути найменшими при оптимальній його глибині та комплексності й давати багатократний ефект. Цей принцип реалізується шляхом доцільної організації, використання провідних методик і засобів, застосування більш раціональних методів збирання та зберігання даних, впровадження в практику економічного аналізу та використання комп’ютерної техніки й інших технічних засобів. Відповідно до принципу точності економічний аналіз має ґрунтуватися на точних перевірених даних та використовувати методи, що забезпечують точність розрахунків, отримання точної інформації без допущення неточностей і помилок, забезпечують можливість контролю за точністю розрахунків на всіх його етапах. Принцип достовірності передбачає, що економічний аналіз повинен ґрунтуватися на використанні інформації та методів, які відображають реальні явища і процеси та реально описують об’єктивну дійсність, а також забезпечувати належний рівень обґрунтованості, доведеності, несуперечливості отри- маних знань (висновків). У ході аналізу повинні бути обґрунтовані отримані, доведені, несуперечливі знання (висновки) про об’єктивну сутність досліджуваних явищ і процесів. Відповідно до принципу зрозумілості та адекватності тлумачення інформація, отримана в результаті економічного аналізу, а також на всіх його етапах, повинна бути зрозумілою і розрахованою на однозначне тлумачення різними користувачами, за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Економічний аналіз повинен обов’язково включати пояснення отриманих результатів на всіх етапах розрахунків у вигляді відповідних інтерпретацій, висновків, коментарів. Правові принципи — це основні вихідні положення та умови дотримання права при здійсненні економічного аналізу. До них належать принципи: інституційності; врахування державних, регіональних і місцевих інтересів; врахування інтересів власників; індивідуальної та колективної відповідальності. Принцип інституційності вимагає дотримання інституційного підходу в економічному аналізі. Дотримання інституційного (економіко-правового) підходу в економічному аналізі зумовлюється, з одного боку, наявністю державних та відомчих нормативно-правових актів, що регулюють методику аналізу, зміст оціночних показників, їх нормативні значення (межі) та позитивну динаміку. З іншого боку, необхідність вибору серед можливих сценаріїв майбутніх господарських операцій передбачає обов’язкову перевірку їх узгодженості з законом України, відповідними нормативно-правовими документами. Крім того, за результатами економічного аналізу можуть прийматися рішення у межах чинного законодавства України. Наприклад, аналітичні висновки, сформовані відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, є свідченням необхідності вжиття термінових заходів антикризового управління. На основі економічного аналізу, проведенного відповідно до Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, учасники процесу приватизації отримують економічну інформацію щодо сильних та слабких сторін, можливостей та загроз стосовно фінансового положення об’єкта приватизації. Принципами другого порядку щодо інституційного підходу називають принцип врахування в економічному аналізі державних інтересів та інтересів власників на мікрорівні, а на мезорівні — принцип узгодженості загальнодержавних та регіональних інтересів. Відповідно до принципу врахування державних інтересів (принцип державності) економічний аналіз повинен ґрунтуватись на державному підході. При аналізі діяльності суб’єктів господарювання незалежно від форм власності треба виходити з економічної стратегії держави і завдань, що витікають із неї, оцінювати економічні явища та процеси на їх відповідність державній економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці і законодавству. Водночас при здійсненні економічного аналізу потрібно враховувати не лише державні інтереси, а й регіональні та місцеві. Саме тому цей принцип називається принципом врахування державних, регіональних і місцевих інтересів. Принцип врахування інтересів власників вимагає від економічного аналізу інформаційно-аналітичного обслуговування інтересів власників у забезпеченні зростання економічних вигод, пов’язаних з формуванням та використанням капіталу. Принцип індивідуальної та колективної відповідальності зобов’язує виконавців аналітичних робіт обов’язково нести персональну та колективну відповідальність за вірогідність результатів економічного аналізу. Аналітик або аналітична служба суб’єкта господарювання повинні усвідомлювати, що від якості їх висновків та рекомендацій напряму залежать оптимальність та раціональність прийнятих управлінських рішень. Застосування цього принципу на практиці повинно не лише декларуватись, а й зумовлюватись у відповідних посадових інструкціях і погоджуватися сто- ронами при прийомі економіста-аналітика на роботу або при організації аналітичної служби (відділу) на підприємстві. Психологічні принципи економічного аналізу — це основні вихідні положення, загальні умови психології аналітичної діяльності. До них належать принципи: обережності та критичності; розумного оптимізму. Принцип обережності та критичності визначає необхідність уважно, обережно та критично ставитися до використання різних показників, методів та моделей, а також інтерпретації результатів. Часто отримані результати, які на перший погляд мають явну інтерпретацію, виявляються неоднозначними за своєю сутністю. Результати аналізу не можуть розглядатися як абсолютно об’єктивні і слугувати єдиним і вирішальним критерієм для прийняття управлінських рішень. Принцип розумного оптимізму передбачає сприйняття інформації та пошук способів вирішення суперечностей і проблем шляхом “відсікання” перебільшених і применшених висновків. Цей принцип, на перший погляд, далекий від класичної теорії пізнання, але відіграє визначальну роль на заключних етапах дослідження. Він дає можливість уникнути впливу емоцій та чуттєвості, притаманної будь-якому аналітику, на формування та інтерпретацію кінцевих результатів дослідження. Принципи професійної етики економічного аналізу — це основні вихідні етичні положення та умови здійснення економічного аналізу. До них належать принципи: професійності; компетентності; конфіденційності. Відповідно до принципу професійності аналітик повинен володіти достатніми професійними знаннями та практичними навичками, які б давали йому змогу здійснювати економічний аналіз. Принцип компетентності передбачає здійснення економічного аналізу з професійною майстерністю та залучення до нього спеціалістів, що мають певну фахову підготовку, досвід і знання у відповідній галузі. Принцип конфіденційності вимагає від аналітиків не розкривати аналітичну інформацію стороннім особам, а також не використовувати її для особистої вигоди або вигоди третьої сторони.