Тема 3. BIM-технології: поняття, історія розвитку, перспективи

Впровадження BIM- технологій у світі відбувається зростаючими темпами, причому нерідко - за державної підтримки. В Україні також спостерігається пожвавлення інтересу до інформаційного моделювання будівельних систем, однак цей процес притаманний лише окремим інтегрованим підприємствам або компаніям із іноземними інвестиціями. ВІМ активно застосовується у будівельній галузі України, де очевидна його ефективність: будівництво великих торговельно-розважальних центрів (наприклад Ocean Plaza, Республіка у Києві тощо, рис. 6), мультифункціональних об’єктів зі складною внутрішньою інфраструктурою (наприклад, укриття над ЧАЕС).

Рис. 8. ВІМ-модель та фасад найбільшого в Україні ТРЦ «Республіка» у м. Києві (арх. бюро «Архіматика», 2014 р.)

Висока геометрична точність конструкцій, що отримується за допомогою BIM, і можливість передачі даних у САМ-системи (у виробниче устаткування) значно підвищують технологічність виробництва та скорочують час монтажу, а також дають можливість реалізувати складні архітектурні форми, мінімізують терміни на розроблення проекту, а також внесення до нього змін.

Із метою популяризації BIM-технології в Україні на початку 2014 р. Український Центр Сталевого Будівництва уклав партнерську угоду із компанією Tekla, що спеціалізується на розробленні програмного забезпечення архітектурного, інженерного і будівельного                                                     призначення. В рамках укладеної угоди сторони домови­лися спільно здійснювати просування одностадійного проектування та BIM-моделювання на ринку України з метою підвищення ефективності сталевого будівництва. Подальшими перспективними кроками щодо розвитку ВІМ в Україні мають бути такі:

-      сучасні стандарти повинні містити опис та закріпити статус інформаційної моделі;

-      реалізація впровадження ВІМ на державному рівні, спеціальні програми нормативної адаптації ВІМ комплексів та розвитку власного спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад [29]);

-      запуск пілотних проектів із розроблення інформаційних моделей типових об’єктів та оцифровування існуючих будівель та систем;

-      відкриття геоінформаційних ВІМ бази даних міст, що також є елементом стійкого розвитку міського середовища та електронної демократії.

Досвід свідчить, що для переходу компаній на ВІМ потрібні поетапні зміни, що відбуваються відповідно до концепції (насамперед виконання малих, типових об’єктів), у виокремленій частині персоналу (т.зв. команда ВІМ). Такий підхід за умови однорідності та поступовості виконання роботи здатний призвести до зростання продуктивності із часом [21].

Тотальний перехід на ВІМ у майбутньому неминучий. Але слід розуміти, що він можливий лише за умови зміни технологій та організації процесу проектування. Для активного застосування BIM-технологій в Україні необхідно, перш за все, провадити роз’яснювальну роботу, змінювати підхід замовників і проектувальників будівельних об’єктів, при цьому ефективним замовником має бути держава.

ВІМ виходить за межі проектування і нерозривно застосовується для виробництва, експлуатації, діагностики будівель, слугує інформаційним кластером наповнення відомостями щодо взаємодії між системами будівлі, моделей їх деградації у реальних умовах, даних щодо ергономіки, екологіїпри експлуатаціїта утилізації - так утворюється Цифрове Місто. Джерелами наповнення при цьому виступають автоматизовані системи моніторингу із стаціонарними датчиками отримання інформації у реальному часі, а також люди, які є кінцевими експлуатантами будівлі та мають датчики у мобільних пристроях. Неминуча інтеграція ВІМ із іншими глобальними інформаційними інструментами, такими як соціальні мережі, GPS, системами моніторингу даних щодо навантажень та впливів на будівлю, її взаємодії із середовищем [26]. Таким чином, ВІМ-будівля з усіма підсистемами дає змогу управляти та коригувати її стан як цілісного об’єкта, накопичувати якісні та кількісні дані, що формують базу знань для прийняття рішень для наступних споруд.

Детальна інформаційна модель будівлі дозволяє оптимізувати її параметри, виявляє чутливість до змін умов та параметрів, викриває усі їх взаємозалежності між собою. При спорудженні та експлуатації будівлі інформаційна модель у режимі реального часу акумулює історію появи відхилень станів елементів              системи,      їх       усунень.                       Застосування інтелектуалізованих інструментів виконання робіт та інтеграція із системами доповненоїреальності мінімізує різницю між віртуальною та фактичною моделями, дозволяє вчасно виявляти позапланові ситуаціїта пропонувати шляхи реагування. Накопичений безцінний досвід може бути застосований для планування програми обслуговування та ремонтів, складання моделей деградації елементів систем як для конкретноїбудівлі, так і для аналогів. ВІМ дозволяють формувати економіку стійкого розвитку, записувати та творити історію нашої цивілізації [21].