Лекція 8. Електричне освітлення і опромінення в сільському господарстві
3. Енергетичні величини і одиниці їх вимірювання
Для кількісної оцінки дії оптичного випромінювання користуються системою енергетичних величин. Мірою випромінювання є енергія Q, що вимірюється в Дж, але на практиці зручніше користуватись не енергією, а потужністю випромінювання або потоком випромінювання Ф.
Потоком випромінювання Ф називають енергію випромінювання, що переноситься за одиницю часу від джерела випромінювання до опромінюваного об’єкта:
, (8.2)
де dW – енергія випромінювання, що передається за час dt, Дж; dt – проміжок часу, впродовж якого випромінювання може бути сприйнятим, с.
Для опису розподілу потоку випромінювання за спектром (в залежності від довжини хвилі випромінювання) використовують поняття спектральної густини потоку випромінювання :
, (8.3)
де – однорідний потік на ширині смуги .
Рис. 8.2. Потік а) і спектральна густина випромінювання б)
Просторову густину потоку випромінювання джерела називають силою випромінювання (Вт⋅ср‐1), яка визначається як відношення потоку випромінювання до тілесного кута, у якому він рівномірно розподілений:
, (8.4)
де ω – значення тілесного кута. Одиниця вимірювання тілесного кута – стерадіан (ср).
Тілесний кут в 1 стерадіан відповідає куту конуса із вершиною в центрі сфери, що відтинає в сфері радіусом r площу поверхні (рис. 8.3):
. (8.5)
Рис. 8.3. Тілесний кут
Густина випромінювання (Вт⋅м‐2) – це відношення потоку випромінювання до площі випромінювальної поверхні:
. (8.6)
де – площа поверхні, що опромінюється.
Густина потоку на випромінюваній поверхні – енергетична світність (Вт⋅м‐2):
, (8.7)
де – площа випромінювальної поверхні.
Кількість енергії опромінення або енергетична експозиція визначається за формулою:
. (8.8)
Таким чином, існують наступні енергетичні характеристики оптичного випромінювання:
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла