6. Види і системи освітлення

Правильно спроектоване і раціонально виконане освітлення виробничих приміщень має позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, сприяє підвищенню ефективності та безпеки праці, знижує стомлення і травматизм, зберігає високу працездатність.

Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), яке являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 380-760 нм. Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники, як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.

При освітленні виробничих приміщень використовують:

-        природне освітлення, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу і змінюється в залежності від географічної широти, пори року і доби, ступеня хмарності, прозорості атмосфери;

-         штучне освітлення, що створюється електричними джерелами світла;

-         суміщене освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюють штучним.


Конструктивно природне освітлення поділяють на бічне (одно- і двостороннє), що здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє − через аераційні і зенітні ліхтарі, прорізи в покрівлі і перекриттях; комбіноване − поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення за конструктивним виконанням може бути двох видів − загальне та комбіноване. Систему загального освітлення застосовують у приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи. Розрізняють загальне рівномірне освітлення (світловий потік розподіляється рівномірно по всій площі без урахування розташування робочих поверхонь) і загальне локалізоване освітлення (з урахуванням розташування робочих поверхонь).

При виконанні точних зорових робіт (наприклад, слюсарних, токарних, контрольних) у місцях, де обладнання створює глибокі, різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально, поряд із загальним освітленням застосовують місцеве освітлення. Сукупність місцевого і загального освітлення називають комбінованим освітленням. Застосування одного місцевого освітлення всередині виробничих приміщень не допускається, оскільки утворюються різкі тіні, зір швидко стомлюється і створюється небезпека виробничого травматизму.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне і спеціальне, яке може бути охоронним, черговим, евакуаційним, еритемним та ін.

Робоче освітлення призначене для забезпечення нормального виконання виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи в тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення (при аваріях) і пов'язане з цим порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аваріях і відключенні робочого освітлення; організується в місцях, небезпечних для проходу людей: на сходових клітках, вздовж основних проходів виробничих приміщень, в яких працюють більше 50 осіб. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, на відкритих територіях − не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовують уздовж кордонів територій, що охороняються спеціальним персоналом. Найменша освітленість у нічний час дорівнює 0,5 лк.

Сигнальне освітлення застосовують для фіксації кордонів небезпечних зон; воно вказує на наявність небезпеки або на безпечний шлях евакуації.

 


Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла