Лекція №3. Закономірності розміщення грунтів у просторі (Частина 2)

Глобальна неоднорідність викликана широтою місцевості і надходженням сонячної радіації, що називається атмосферним кліматом. Саме він формує ґрунтово-кліматичні зони. Однак для точного землеробства має більший інтерес рівень ґрунтового контуру (педона) й поліпедона. Основними причинами неоднорідності є літологічні, геоморфологічні, ценотичні й біогенні. Літологічна обумовлена різним гранулометричним і хіміко-мінералогічним складом та фізичними властивостями ґрунтоутворюючих порід. Ця неоднорідність виражена як за вертикаллю у вигляді змінним шарів, так й по горизонталі. Добре відомо, що ґрунт наслідує від породи склад і співвідношення основних  гранулометричних елементів, їх хімічний склад. Ценогенетичні неоднорідності на відміну від інших, які пов’язані з фітоценозом (біоценозом). У процесі ґрунтоутворення й особливо за сільськогосподарського використання  неоднорідність ґрунтів підсилюється. Рослинність незалежно від типу (будь-те лісова або трав'яниста) формує різноякісні умови відповідно до вертикальних ярусів і горизонтальними структурами (різний ступінь покритості, потужність підстилки) внаслідок чого відбувається перерозподіл опадів, зволоження й прогрівання. Внаслідок цього міняється просторова інтенсивність процесів ґрунтоутворення. Між рослинністю й ґрунтом складаються складні взаємовідносини не тільки у просторі, але й у часі. Вони були об'єктом уваги дуже багатьох учених. Л.О. Карпачевский (2 0 0 1 ), не заперечуючи проти впливу загальних законів ґрунтоутворення на властивості ґрунтів, проте, стверджує, що зв’язок кореляції не перевищує 0,5. Причина є різний напрямок впливу факторів і їх складні взаємини із кліматом. В цілому фітоценоз породжує неоднорідність, яка утримується довгий час. Неоднорідність вважається фактором,  відповідальним за біорізноманіття, тому що завдяки їй формуються екологічні ніші й забезпечується різноманіття ґрунтових організмів. Дослідженнями Є.В. Шеїна та ін. (2001 ) показано, що неоднорідність ґрунтово-фізичних режимів (повітряного, теплового) є основою стійкого існування різних біоценозів. Значна роль у формуванні неоднорідності належить ґрунтовим тваринам, які пронизують ґрунтову товщу ходами й норами, рихлять і перемішують ґрунтовий матеріал, утворюють отвори й порожнечі у ґрунті, переміщають хімічні речовини із глибини й вверх, формують мікрорельєф.

З урахуванням рельєфу здійснюють практично всі види робіт у сільському господарстві — агротехнологічні, меліоративні, лісотехнічні та ін. і формуються види неоднорідності.

Залучення земель у сільськогосподарське виробництво, їх обробіток, удобрення й меліорація призводить до перемішування верхніх шарів і підсилюють неоднорідність. При обробітку ґрунту утворюється плужна підошва, яка за обробки схилів перемішається донизу по схилу. При цьому відбувається змішування шарів з різною родючістю, неоднорідність підвищується. Також нерівномірно подається на поле поливна волога. Цьому ж сприяє внесення органічних і мінеральних добрив, засобів захисту рослин.

Тиск ходових систем сільськогосподарських агрегатів залишає на поле переущільненні колії, що нерідко зберігаються протягом вегетаційного періоду. Розущільнення відбувається тільки на тих  ділянках, куди попадає волога, проникають корені рослин, відбуваються біологічні й біохімічні процеси. Слабке проникнення вологи або повільне призводить до уповільнення процесів розущільнення. Так виникає неоднорідність за фізичними властивостями.