Лекція №5. Ґрунтовий розчин
8. Регулювання реакції грунтового середовища
Важливим заходом по покращенню та оптимізації грунтових умов для вирощування культурних рослин є хімічна меліорація. Одним з типів хімічної меліорації – є вапнування кислих грунтів. При внесенні вапна чи вапнякових матеріалів в грунт реакція середовища (рН грунту) доводиться до оптимальних значень, при яких культурні рослини добре ростуть і розвиваються. Крім того внесення вапна покращує важливі агрохімічні, агрофізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості кислих грунтів.
Разом з тим, вапнування не покриває потреб рослин в поживних речовинах, покращуючи фізичний стан грунту, підкислюючи розвиток мікробіологічних процесів, воно допомагає краще використовувати запаси поживних речовин в грунті. Тому використання внутрішніх резервів грунту в цьому випадку іде більш інтенсивно, що з часом може привести збіднення грунтових запасів поживних речовин. Ось чому вапнування обов’язково повинно супроводжуватись відповідним внесенням в грунт потрібних доз поживних речовин.
Потребу у вапнуванні грунтів визначають показником його кислотності (рНKCl), ступеню насиченості основами (V), гранулометричного складу та біологічних особливостей вирощування культур.
Для більшості деревних культур лісового походження найсприятливішою є слабокисла та близька до нейтральної реакції грунтового середовища. А от грунти з реакцією рНKCl=3,5-5,5 несприятливі для розвитку всіх плодових дерев’янистих рослин. Такі грунти бідні на кальцій, калій, мікроелементи. Через кислу реакцію середовища в них знижена доступність рослинам фосфатів, а амоній та залізо в цих умовах проявляють токсичність до рослинних організмів, крім того, такі грунти мають негативні фізичні властивості, в них пригнічена мікробіологічна активність.
Для дерев’янистих рослин потрібно, щоб оптимальна реакція грунтового середовища була не тільки в верхньому шарі грунту, а і на певній глибині по профілю, оскільки коріння дерев проникають в більш глибокі грунтові шари.
Норми внесення вапна розраховують за показниками гідролітичної кислотності за формулою:
Д=Нг∙5∙h∙щз,
де Д – норма вапна, т/га
Нг – гідролітична кислотність, мг-екв/100г
h – глибина шару грунту, який вапнується, м
щз – щільність зложення, г/см3
За нормою вапна розраховують норму необхідного вапнування матеріалу, враховуючі наявність в ньому проценту діючої речовини СаСО3.
Другим видом хімічної
меліорації є гіпсування лужних солонцюватих грунтів. Цей метод застосовують для
розсолонцювання грунтів содового засолення. При внесенні в грунт гіпсу СаSO4∙H2O та гіпсовміських матеріалів кальцій гіпсу витискає з грунтово-вбирного
комплексу натрій і стає на його місце, а натрій в грунтовому розчині реагує з
аніоном So
, утворюючи
сірчанокислий натрій, добре розчинну у воді сіль, яка легко вимивається з
верхніх шарів грунту в нижні. Крім того, кальцій сприяє коагуляції грунтових
колоїдів, переводить їх в стан гелю і утворенню водостійкої грунтової
структури. Гіпс оптимізує реакцію грунтового розчину, нейтралізує підвищену
лужність.
Норму гіпсового меліоранту встановлюють з урахуванням типу та ступеню засолення. Оптимальні строки проведення меліорації – літо або на початку осені. Гіпсування передбачає глибоку оранку з обертанням скиби і промивки водою, щоб якнайглибше вимити утворений сірчанокислий натрій.
Дозу гіпсу розраховують за показником в грунті поглинутого натрію за формулою:
Д=0,086(Na-0,1E)h∙щз,
де Д – норма гіпсу, т/га
0,086 – мг-еквівалент гіпсу
Na – вміст обмінного натрію, мг-екв/100г
Е – ємкість вбирання грунту, мг-екв/100г
h – глибина шару грунту, що гіпсується, см
щз – щільність зложення грунту, г/см3
Крім того, на грунтах, що мають лужну реакцію середовища, можна застосувати метод так званого кислування грунтів. Найчастіше для цього використовують відходи промисловості, які мають у своєму складі різні кислоти. Дози цих матеріалів розраховують в залежності від ступеню лужності грунту. Їх застосування повинно довести, реакцію грунтового середовища в кореневмісному шарі до слабокислих або нейтральних значень.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання
Вирівнювання тексту
Ширина абзацу