Теоретичний матеріал до теми 2. Неспроможність ринку. Зовнішні ефекти

Зовнішні ефекти мають місце у тих випадках, коли на економічний стан суб'єктів здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій інших економічних суб'єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсації шкоди). Внаслідок такого впливу власні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників та споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві в цілому).

Негативні зовнішні ефекти є вартістю ресурсів, які використовуються виробником, але не сплачуються ним за ринковою ціною.

Позитивні зовнішні ефекти є додатковою користю, яка не відображається в ринковій ціні й отримується третіми особами.

Зовнішні ефекти можуть виникати в результаті виробництва або споживання якоїсь продукції і здійснювати позитивний чи негативний вплив на виробничу діяльність або споживання третіх осіб (див табл. 14.1).

Таблиця 14.1. Позитивні й негативні ефекти у виробництві та споживанні.

Розглянемо послідовно приклади зовнішніх ефектів у відповідності з табл. 14.1.

Випадок 1. Завод скидає в озеро стічні води, що погіршує умови розведення в ньому риби. Внаслідок цього, вилов риби та доходи риболовецької артілі на березі озера знижуються, збитки рибалок не відшкодовуються.

Випадок 2. Значна частина викидів ливарного виробництва, розташованого в одному з центральних районів міста, поширюється на суміжні житлові квартали і завдає шкоди здоров'ю його мешканців. Завдана мешканцям міста шкода не компенсується.

Випадок 3. Результати фундаментальних наукових досліджень, згідно з діючим законодавством, не підлягають патентуванню, отже, на ці знання не існує прав власності й вони можуть бути використані будь-яким підприємцем без відшкодування витрат на проведення фундаментальних наукових досліджень.

Випадок 4. Підприємство комунального господарства, яке здійснює озеленення міста й доглядає його парки та сквери, корисне для мешканців цього міста. Туристи, які приїжджають до міста, також можуть безкоштовно користуватися результатами праці підприємства.

Випадок 5. Власники приміських дач зливають побутові відходи (без очищення) до річки, тому нижче по її течії підприємці змушені були ліквідувати рибоконсервний завод, і його власники не отримали відповідної компенсації.

Випадок 6. Дуже гучна музика в одній із квартир житлового будинку порушує спокій всіх його мешканців.

Випадок 7. Хобі одного з мешканців міста - розведення квітів під вікнами свого будинку. Це сприяє зростанню доходів бджоляра, вулики якого встановлені неподалік. Бджоляр при цьому не бере участі у витратах квітникаря-любителя.

Випадок 8. Господар однієї з квартир регулярно прибирає сходові майданчики у під’їзді будинку (виключно за власний рахунок та у свій вільний час). Чистим під’їздом користуються всі його мешканці та їхні гості.

Також можливі ситуації і одночасного зовнішнього впливу на виробників і споживачів. Наприклад, скидання підприємством промислових стоків, як побічний наслідок його діяльності, призводить до негативних зовнішніх ефектів як у споживчій (у вигляді нанесення шкоди здоров'ю), так і у виробничій (потреба в очисних спорудах для виробничих процесів інших підприємств) сферах. Негативні зовнішні ефекти є фактично додатковими суспільними витратами виробництва або споживання даного товару, які не входять до витрат підприємства, а перекладаються на третіх осіб.

Введемо деякі поняття.

Граничні приватні витрати (МРС), граничні зовнішні витрати (МЕС) і граничні суспільні витрати (МSС) - це додаткові, відповідно, приватні, зовнішні та суспільні витрати, обумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага.

При негативному зовнішньому ефекті граничні приватні витрати МРС менші від граничних суспільних витрат МSС на величину МЕС:

МSС=МРС+МЕС.(14.1)

Гранична приватна вигода (МРВ), гранична зовнішня вигода (МЕВ) і гранична суспільна вигода (МSВ) — це додаткові, відповідно, приватні, зовнішні та суспільні вигоди, які виникають при збільшенні виробництва та споживання даного продукту ще на одну одиницю.

При позитивних зовнішніх ефектах ситуація протилежна: суспільна вигода виробництва або споживання блага МSВ більша від його індивідуальної вигоди МРВ на величину МЕВ:

МSВ =МРВ +МЕВ.(14.2)

Таким чином, у випадках виникнення екстерналій вплив одних економічних суб'єктів на інші виходить за межі взаємовигідних добровільних ринкових відносин і не може регулюватися механізмом цін.

Наслідки негативних зовнішніх ефектів

Для спрощення спочатку розглянемо випадок, коли ціни на товари постійні, а вплив на виробника полягає у зміні обсягу випуску товару (мал.14.1). Постійна ціна (Р₁ та Р₂) означає, що крива попиту на продукцію D абсолютно еластична, тобто паралельна осі Q). Крива приватних (індивідуальних) граничних витрат виробника 1 (МРС₁ перетинає лінію ринкової

(а) Виробник 1 (винуватець зовнішніх ефектів)

(б) Виробник 2 (якому завдано шкоди)

МЗСі

МРС,

Мал. 14.1. Вплив негативних зовнішніх ефектів на випуск продукції підприємства.

ціни на його продукцію (Р₁) в точці В, якій відповідає випуск Q₁^B даного товару, що максимізує прибуток виробника 1. Оскільки діяльність виробника 1 пов'язана з додатковими витратами, які не враховані у його витратах, крива граничних суспільних витрат МSС₁ проходить вище кривої граничних приватних витрат МSС₁. Криві граничних суспільних витрат МSС₁ та граничних суспільних вигод МSВ перетинаються в точці Е, і, відповідно, оптимальний обсяг випуску виробника 1 дорівнює Q₁^E (мал. 14.1.а).

Зовнішні витрати, пов'язані з діяльністю підприємства 1, призводять до збільшення граничних витрат підприємства 2. При відсутності негативних зовнішніх ефектів обсяг випуску підприємства 2 склав би Q¹₂, що відповідає точці перетину кривої граничних витрат підприємства 2 (МРС₂¹) (яка не

(а) Виробник 1 (винуватець зовнішніх ефектів)

MPS₂

P₂

о

Q₁Q₁^BQ₂Q₂^IIQ₂^IQ₂

Мал. 14.2. Вплив негативних зовнішніх ефектів на випуск і ціну продукції.

враховує збитку, завданого йому підприємством 1) та прямої ціни Р₂. Внаслідок негативних зовнішніх ефектів з боку виробника 1 граничні витрати підприємства 2 збільшуються і відповідають кривій МРС₂^II. Точка G перетину цієї кривої з лінією ринкової ціни (мал. 14.1.б) відповідає меншому обсягу випуску, ніж при відсутності шкоди.

Розглянемо вплив зовнішніх ефектів у випадку, коли можуть змінюватися не тільки обсяги випуску продукції, але й ціни (див мал. 14.2). Можливий ціновий ефект можна врахувати, якщо розглянути не паралельну осі Q криву попиту, а криву попиту з від’ємним нахилом. У цьому випадку крива граничних суспільних витрат щодо виробника - винуватця зовнішніх ефектів (МSС₁) перетинає криву попиту в точці Е¹ (мал.14.2.а), яка відповідає вищому рівневі ціни, ніж у випадку кривої попиту, паралельної осі Q (на мал.14.2.а).

Отже, якщо виробництво пов'язане із зовнішніми витратами (має місце негативний зовнішній ефект), то, з народногосподарської точки зору, при цьому не тільки перевищується обсяг випуску, але й занижується ціна товару.

Ціна товару підприємства 2, що йому завдає збитків підприємство 1, виявляється надто високою, оскільки його граничні витрати в результаті збитків збільшуються, і відповідна крива МРС₂^ІІ перетинає криву попиту в точці G', яка відповідає вищій ціні (мал. 14.2.б). При від’ємному нахилі функції попиту неґативні зовнішні ефекти призводять за інших рівних умов до меншого перевищення обсягу випуску продукції (у порівнянні з ефективним), ніж у випадку абсолютно еластичної функції попиту (при екзогенно заданій постійній ціні).