9.1. ЗАХОДИ ІЗ ЗМЕНШЕННЯ НАДХОДЖЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ У ПРОДУКЦІЮ РОСЛИННИЦТВА

Є всі підстави вважати, що з часом після аварії на Чорнобильській АЕС відносний внесок у дозу загального опромінення населення України інкорпорованих радіонуклідів зростає . Отже, зростає відповідальність працівників сільського господарства по відношенню до одержання чистих щодо вмісту радіонуклідів продуктів харчування, так як раціон людини в основному складається з продукції сільськогосподарського виробництва та їх переробки. Виняток становить тільки риба, дичина, продукція лісів та деякі інші джерела, внесок яких у раціон більшості населення невеликий.

Тому для того, щоб не перевищити певні межі надходження радіонуклідів в організм людини, необхідно знати їх кількість в ґрунті, воді, сільськогосподарських рослинах, організмі продуктивних тварин і по можливості регулювати перехід та нагромадження в продукції рослинництва та тваринництва. В основі такої регуляції лежить прогнозування надходження радіонуклідів в рослини з ґрунту та організм тварин з раціоном.

Прогнозування надходження і нагромадження радіоактивних речовин у сільськогосподарських рослинах з метою подальшої розробки заходів, які запобігають їх наступному пересуванню шляхами міграції по харчовим ланцюгам, натепер є основним завданням сільськогосподарської радіобіології та радіоекології. Для більш-менш точного прогнозування слід реально уявляти ступінь та характер радіонуклідного забруднення на тій чи іншій території, а також мати необхідні довідкові дані щодо закономірностей переходу окремих радіонуклідів в рослини, які обумовлені їх специфікою, типом ґрунту, забезпеченістю його елементами живлення, видом культури. Існує велика кількість і інших факторів, які досить важко врахувати і контролювати, хоча вплив їх на надходження радіоактивних речовин у рослини може бути досить значним. До них в першу чергу належать особливості погодних умов року, від яких залежить стан і рухомість радіонуклідів в ґрунті (атмосферні опади), швидкість їх надходження у рослини (атмосферні опади, рух повітря, температура), інтенсивність накопичення рослинами біомаси (атмосферні опади, температура, інсоляція).

Застосовують декілька основних методів приблизної оцінки можливого забруднення врожаю сільськогосподарських рослин радіоактивними речовинами.

Найбільш поширений з них полягає у використанні величини коефіцієнту накопичення (К_Н) чи коефіцієнту переходу (К_П) радіонуклідів продуктивними органами рослин, що вирощуються на різних ґрунтових відмінностях. В таблиці для прикладу наведені середні значення К_Н щодо накопичення ⁹⁰Sr деякими видами сільськогосподарських рослин в залежності від типу ґрунту, на якому вони вирощуються.

Середні значення коефіцієнтів накопичення (К_Н)* ⁹⁰Sr для деяких сільськогосподарських рослин при вирощуванні на різних типах ґрунтів  (Б.М. Анненков, К.В. Юдинцева, 1991)

* Значення К_Н для картоплі і овочів наведені з розрахунку на сиру речовину, решта – на повітряно-суху 

Виходячи з наведеного у розділі 9 визначення К_Н, кількість радіонукліду в 1 кг речовини рослини (РА_Р) буде дорівнювати добутку його вмісту в 1 кг ґрунту (РА_Г), який завжди можна визначити, та відповідного табличного значення К_Н:  РА_Р= РА_Г ^. К_Н. Порівнюючи одержану цифру зі встановленими допустимими рівнями забруднення радіонуклідом продукції, можна зробити висновок щодо можливості вирощування того чи іншого виду в існуючих умовах радіонуклідного забруднення.              

Цей метод може бути використаний для прогнозування накопичення в рослинах будь-якого радіонукліду. Для цього лише треба мати значення їх К_Н або К_П. І чим більш точнішими і диференційованими будуть вони щодо різних видів і сортів рослин та ґрунтових відмінностей, на яких вирощуються ці рослини, тим з більшою точністю можна передбачити можливе накопичення радіонукліду в продукції рослинництва. Тому робота щодо оцінки середніх величин цих коефіцієнтів має надзвичайно важливе значення.

Якщо ж даних про коефіцієнт накопичення або вміст радіонукліду в рослинах при певній щільності забруднення немає, можливу кількість їх в продукції визначають дослідним шляхом за допомогою методу проростків. Для цього задовго до посіву беруть ґрунт з глибини орного шару і в лабораторних умовах висівають на нього насіння. У 15–30-денному віці масу рослин висушують до повітряно-сухого стану і визначають вміст радіонуклідів. Ця величина дасть уявлення про можливе накопичення радіонуклідів вегетативною масою рослин. Знаючи, що їх перехід в плоди у декілька разів менший, можна з деякою вірогідністю прогнозувати їх вміст і в цих продуктивних органах.

Існують також і інші способи передбачення кількості надходження радіонуклідів в урожай сільськогосподарських рослин. Проте всі вони не менш прості, не більш точні і також потребують попередньої роботи щодо оцінки різних коефіцієнтів та показників, а іноді і проведення спеціальних досліджень. При цьому треба пам'ятати, що яки б інформативні матеріали не мав спеціаліст, суттєві поправки у прогноз можуть вносити погодні умови вегетаційного періоду, головним чином кількість атмосферних опадів.