Тема 23. Макроекономічна рівновага на товарному та грошовому ринках. Модель IS-LM (2 години)

Крива IS і крива LM відображують умови, за яких забезпечується рівновага відповідно на товарному і грошовому ринках окремо. Але якщо ці криві поєднати на одному графіку, то отримаємо модель IS–LM, що визначає умови, за яких забезпечується рівновага на товарному і грошовому ринках одночасно (рис. 3).

Рис.3. Рівновага в моделі IS–LM

На рис. 3 рівень в економіці визначається в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає процентну ставку (r0) і дохід (Y0), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках одночасно. У точці рівноваги фактичні сукупні витрати дорівнюють запланованим, а попит на гроші — пропозиції грошей.

Нагадаємо, що модель IS–LM використовується для обґрунтування впливу фіскальної та монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді. Вона допомагає передбачити, що станеться з доходом і процентною ставкою, якщо буде прийнято рішення про певні зміни у фіскальній та монетарній політиці. Макроекономічний аналіз на основі моделі IS–LM також дає змогу визначити ефективність впливу фіскальної і монетарної політики на економіку.

Щоб визначити, як зміни в стабілізаційній політиці впливають процентну ставку і дохід, доповнимо змінні моделі IS–LM інструментами фіскальної та монетарної політики. Процентна ставка і дохід є базовими моделі IS–LM. При цьому у форматі кривої IS екзогенною змінною є процентна ставка, а ендогенною — дохід. У форматі кривої LM, навпаки, дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною.

Досі зв’язок між базовими змінними розглядався за припущення, що інструменти стабілізаційної політики не застосовуються. Зараз потрібно відмовитися від цього припущення і підключити до аналізу інструменти фіскальної та монетарної політики. Оскільки вони є зовнішніми екзогенними змінними, то процентна ставка і дохід незалежно від формату кривої стають ендогенними змінними.

Отже, до екзогенних змінних моделі IS–LM будемо відносити інструменти фіскальної політики (G i T) і пропозицію грошей (МS), яка є інструментом монетарної політики. Врахуємо, що фіскальна політика безпосередньо впливає на товарний ринок. Це означає, що зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої IS, яка відображує умови рівноваги на товарному ринку. Монетарна політика безпосередньо впливає на грошовий ринок. Тому зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої LM, яка відображує умови рівноваги на грошовому ринку. Нагадаємо, що згідно з загальним правилом зовнішні екзогенні змінні викликають на графіку переміщення відповідних кривих у відповідний бік.

Фіскальна політика. Припустимо, що уряд застосував стимулюючу фіскальну політику за незмінної пропозиції номінальних грошей. Наслідки впливу цієї політики на економіку унаочнює рис. 4.

.

Рис. 4. Стимулююча фіскальна політика в моделі IS–LM

Якщо уряд збільшить державні закупівлі, то за незмінної процентної ставки дохід має зрости за формулою: DY = DG Ч me. Якщо він зменшить чисті податки, то дохід має збільшитися за іншою формулою: DY = DT Ч c Ч me. Згідно з такими змінами економічна рівновага має переміститися в точку Т3, якій відповідає зростання доходу до Y3.

Проте зазначені наслідки в економіці могли б мати місце лише за умов незмінності процентної ставки. На таких умовах будується модель «кейнсіанський хрест». У дійсності, яку відображує модель IS–LM, внаслідок збільшення доходу і незмінності пропозиції грошей, процентна ставка зростає до r2. Це спричинює певне зменшення приватних інвестицій, що має назву «ефект витіснення». Іншими словами, зменшення приватних інвестицій, яке виникає під впливом стимулювальної фіскальної політики, називається ефектом витіснення.

Але ефект витіснення не усуває збільшення сукупного попиту, а лише зменшує величину його зростання. Тому у підсумку сукупний попит збільшується і крива IS зміщується вправо в положення IS2, а рівновага в економіці — в точку Т2. За таких умов рівноважний дохід зростає на меншу величину, ніж та, яка відповідає умовам моделі «кейнсіанський хрест», тобто до Y2.

Монетарна політика. Припустимо, що центральний банк збільшив пропозицію грошей. Внаслідок цього зростає пропозиція реальних грошових запасів, оскільки у короткостроковому періоді ціни не змінюються. Наслідки впливу такої політики на економіку унаочнює рис. 5.

Рис. 5. Стимулювальна монетарна політика в моделі IS–LM

Якщо пропозиція грошей збільшується, то це викликає зниження процентної ставки до r2, яке стимулює зростання інвестицій і збільшення доходу до Y2. Тому, як видно з рис. 5, крива LM переміщується вправо в положення LM2, а рівновага в економіці — в точку Т2. Цей висновок узгоджується з аналізом впливу монетарної політики на економіку в короткостроковому періоді, здійсненого на базі моделі AD–AS у підрозд. 13.3. Тоді було з’ясовано, що у короткостроковому періоді, коли ціни і заробітна плата є негнучкими, зростання пропозиції грошей здатне збільшувати дохід.

Поєднання фіскальної і монетарної політики. Модель IS–LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об’єктами їх впливу є ті самі ендогенні змінні (Y, r), то модель IS–LM дає можливість узгоджувати між собою фіскальні та монетарні заходи. Іншими словами, за допомогою моделі IS–LM можна визначити, як реалізація заходів монетарної політики може вплинути на результати застосування заходів фіскальної політики і навпаки.

Взаємодія між фіскальною та монетарною політики може бути різною. Проте сутність її співпраці ми розглянемо на одному, найбільш показовому, прикладі.

Припустимо, що в умовах неповної зайнятості уряд прийняв рішення застосувати фіскальну експансію. Наслідки такої фіскальної політики залежатимуть від того, як на це відреагує центральний банк. Розглянемо два можливих варіанти його реакції.

1. Центральний банк ніяк не реагує, тобто не змінює пропозицію грошей. Тому фіскальна експансія збільшує сукупний попит. Унаслідок цього зростає дохід, попит на гроші і підвищується процентна ставка, яка спричинює певний ефект витіснення. Модель IS–LM фіксує ці зміни: крива IS переміщується вправо—вгору вздовж нерухомої кривої LM. Тим самим вона засвідчує, що фіскальна експансія викликає зростання процентної ставки, внаслідок чого збільшення доходу відбулося з урахуванням ефекту витіснення.

2. Центральний банк приймає рішення підтримати процентну ставку на незмінному рівні, щоб унеможливити виникнення ефекту витіснення. З цією метою у відповідь на переміщення кривої IS вправо—вгору, яке спричинюється фіскальною експансією, центральний банк збільшує пропозицію грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Під впливом такого монетарного заходу крива LM переміщується вправо—вниз на величину, яка адекватно переміщенню кривої IS вправо-вгору. В підсумку процентна ставка не зміниться, а дохід збільшиться без ефекту витіснення, тобто згідно з мультиплікатором витрат.

Отже, в умовах, коли фіскальна експансія підтримується монетарною експансією, ефекту витіснення можна уникнути. Наведений результат досягається за рахунок акомодації монетарної політики, тобто її пристосування до фіскальної політики. В такому разі монетарну політику називають акомодаційною.

4.Ефективність фіскальної і монетарної політики на основі моделі IS–LM

Під ефективністю фіскальної і монетарної політики зазвичай розуміють їхню здатність справляти стимулювальний вплив на економіку, передусім спричиняти збільшення доходу (реального ВВП). Це означає, що мова має йти про ефективність стимулювальної фіскальної та монетарної політики. В різних ситуаціях на товарному та грошовому ринках їхня здатність позитивно впливати на дохід є неоднаковою. Отже, неоднаковою є і їхня ефективність.

Стимулювальна фіскальна політика є ефективною, якщо приріст автономних витрат, викликаний урядовими заходами, перевищує ефект витіснення приватних інвестицій. На прикладі збільшення державних закупівель це можна записати так: DG > DI. За таких умов приріст доходу, викликаний збільшенням державних закупівель. перевищує зменшення доходу, викликане зростанням процентної ставки та ефектом витіснення. Стимулювальна монетарна політика є ефективною, коли вона, збільшуючи пропозицію грошей і зменшуючи процентну ставку, здатна викликати приріст інвестицій і доходу. Якщо ці умови відсутні, фіскальна і монетарна політика неефективні.

Дотримання умов, за яких фіскальна і монетарна політика є ефективними, залежить від двох чинників: h — чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки та b — чутливості інвестицій до змін рівня процентної ставки. Оскільки обидва показники чутливості визначають нахил кривих IS і LM, то це означає, що в графічній інтерпретації ефективність фіскальної і монетарної політики залежить від нахилу кривих моделі IS–LM.

Фіскальна політика. Щоб зрозуміти як показники чутливості впливають на ефективність фіскальної політики, слід попередньо розглянути її передатний механізм.

Як видно з наведеного алгоритму, приріст державних закупівель викликає зростання доходу, що збільшує попит на гроші. Оскільки пропозиція грошей при цьому не змінюється, то для врівноваження грошового ринку процентна ставка має зрости. Але її зростання спричинює певний ефект витіснення, тобто скорочення інвестицій, що адекватно зменшує той приріст доходу, який мав би місце за незмінної процентної ставки.

Із наведеного алгоритму випливає, що ефективна фіскальна політика може забезпечувати за умови виникнення незначного ефекту витіснення інвестицій. Графічну інтерпретацію ефективної фіскальної політики наведено на рис. 14.6а.

Незначний ефект витіснення забезпечується тоді, коли попит на гроші є високочутливим до змін рівня процентної ставки, тобто коли h є великою величиною. За цих умов згідно з рівнянням MS / P = k Ч Y – h Ч r нерівновага на ринку грошей, викликана зростанням доходу, усувається за рахунок незначного зростання процентної ставки. Тому незначним буде і негативний тиск процентної ставки на канал «інвестиції—дохід», внаслідок чого дохід зросте з несуттєвим ефектом витіснення. Графічно такій ситуації на рис. 6а відповідає полога крива LM.

Рис. 6. Ефективність фіскальної політики

Незначний ефект витіснення інвестицій може забезпечуватися і в такій ситуації, коли інвестиції малочутливі до зростання процентної ставки, тобто коли b є малою величиною. За цих умов авіть велике зростання процентної ставки, викликане фіскальною експансією, не здатне спричиняти великий ефект витіснення і суттєво загальмувати зростання доходу. Графічно такій ситуації на рис. 6а відповідає крута крива IS.

У протилежних ситуаціях на грошовому і товарному ринках фіскальна політика є малоефективною якщо: 1) попит на гроші малочутливий до змін процентної ставки. В цій ситуації h є невеликою величиною, а крива LM стає крутою; 2) якщо інвестиції високочутливі до змін процентної ставки. В такій ситуації показник b є великим, а крива IS стає пологою.

Графічну інтерпретацію малоефективної фіскальної політики наведено на рис. 6б.

Монетарна політика. Як відомо, першою ланкою передатного механізму стимулювальної монетарної політики є збільшення пропозиції грошей. Наслідком цього заходу є зниження процентної ставки. Щоб монетарна експансія була ефективною, для цього потрібні дві умови: 1) процентна ставка має знизитися суттєво, що може суттєво вплинути на інвестиції і у підсумку — на дохід; 2) процентна ставка повинна володіти здатністю суттєво впливати на інвестиції, що зумовлює суттєву зміну доходу. Графічну інтерпретацію ефективної монетарної політики наведено на рис. 7а.

Рис. 7. Ефективність монетарної політики

Суттєве зниження процентної ставки і, як наслідок, значне збільшення інвестицій забезпечується тоді, коли попит на гроші є малочутливим до змін процентної ставки, тобто коли h є малою величиною. Якщо h є малою величиною, то навіть незначне збільшення пропозиції грошей викличе суттєве зниження процентної ставки до рівноважного рівня. За інших незмінних умов це справляє суттєвий вплив на інвестиції — у бік їх зростання. Графічно такій ситуації на рис. 7а відповідає крута крива LM.

Суттєвий вплив процентної ставки на інвестиції забезпечується тоді, коли інвестиції є високочутливими до зниження процентної ставки, тобто коли b є значною величиною. За цих умов навіть невелике зниження процентної ставки, викликане монетарною експансією, здатне спричиняти суттєве збільшення інвестицій і зростання доходу.  Графічно (рис. 7а)такій ситуації відповідає похила крива IS.

У протилежних ситуаціях на грошовому і товарному ринках монетарна політика є малоефективною якщо:

1)попит на гроші є високочутливим до змін процентної ставки. В цій ситуації h є великою величиною, а крива LM має вигляд похилої лінії;

2)інвестиції малочутливі до змін процентної ставки. В такій ситуації b є малою величиною, а крива IS стає крутою. Графічну інтерпретацію малоефективної політики наведено на рис.7б.

Порівнюючи фіскальну і монетарну політику, можна зробити висновок, що умови, які забезпечують високу ефективність одній політиці, роблять іншу політику малоефективною. Так, якщо h — велике, а b — мале, то фіскальна політика є достатньо ефективною, оскільки за цих умов ефект витіснення незначний. Монетарна політика, навпаки, є малоефективною, оскільки вплив процентної ставки на зростання інвестицій є слабким. Якщо h — мале, а b — велике, то монетарна політика є достатньо ефективною, оскільки за таких умов процентна ставка здатна суттєво впливати на зростання інвестицій. Фіскальна політика, навпаки, стає малоефективною, оскільки ефект витіснення є суттєвим.

Розглянуті вище ситуації відповідають нормальним умовам, згідно з якими крива IS має від’ємний нахил, а крива LM — додатний. Поряд із цим в макроекономічній теорії припускається можливість виникнення трьох крайніх випадків.

Перший випадок — попит на гроші зовсім нечутливий до змін процентної ставки, тобто h = 0. У цьому разі крива LM — вертикальна (рис. 8).

Модель IS-LM як теорія сукупного попиту у закритій економіці

Рис. 8. Фіскальна і монетарна експансія у випадку, коли h =0

Як видно з рис. 8а, переміщення кривої IS вправо в положення IS2 викликає лише зростання процентної ставки від r1 до r2 і зовсім не впливає на дохід. Це пояснюється тим, що збільшення урядових видатків дорівнює ефекту витіснення, тобто скороченню інвестицій. Звідси випливає висновок, що у випадку, коли h=0, а крива LM вертикальна, фіскальна експансія стає неефективною. На противагу цьому монетарна експансія є ефективною, оскільки в разі збільшення пропозиції грошей крива LM зміститься вправо, що викличе зниження процентної ставки і зростання інвестицій (рис. 8б).

Випадок, коли крива LM вертикальна, часто називають грубою формою монетаризму. Спираючись на цей окремий випадок, деякі прихильники монетаристської теорії роблять узагальнюючий висновок про те, що фіскальна експансія не впливає на дохід і тому є неефективною взагалі.

Другий випадок — попит на гроші нескінченно чутливий до рівня процентної ставки, тобто h прямує до нескінченності. За цих умов крива LM стає горизонтальною (див. рис. 9).

Рис. 9. Фіскальна і монетарна політика у випадку, коли h ® Ґ

У такому разі процентна ставка знаходиться на такому низькому рівні, за якого гроші практично втрачають альтернативну вартість. Тому за збільшення пропозиції грошей економічні суб’єкти не виявляють бажання вкладати гроші в альтернативні активи (акції, облігації тощо), а віддають перевагу ліквідності, тобто зберіганню свого багатства у формі готівкових грошей. Таку ситуацію називають пасткою ліквідності.

На рис.9 показано криву LM з двома відрізками: один із додатним нахилом, що відповідає нормальним умовам, інший — горизонтальна лінія, що відповідає пастці ліквідності. Незважаючи на переміщення кривої LM вправо від положення LM1 до положення LM2, точка її перетину з кривою IS не змінює місце свого розташування, оскільки знаходиться на горизонтальному відрізку кривої LM. Отже, коли виникає пастка ліквідності, монетарна експансія є неефективною, оскільки вона не здатна вплинути, ні на процентну ставку ні на дохід. Натомість фіскальна експансія справляє великий вплив на дохід. Про це свідчить переміщення кривої IS від положення IS1 у положення IS2 що збільшує дохід від Y1 до Y2 за незмінної процентної ставки.

Третій випадок — попит на інвестиції нечутливий до процентної ставки, тобто b = 0, внаслідок чого крива IS має вигляд вертикальної лінії (рис.10). Це може мати місце в умовах, коли економічна кон’юнктура сприймається потенційними інвесторами як безперспективна.

Рис. 10. Фіскальна і монетарна політика у випадку, коли b = 0

Така ситуація називається інвестиційною пасткою. У разі її виникнення зростання процентної ставки не може зменшити інвестиційний попит. Тому фіскальна експансія є максимально ефективною, оскільки відсутній ефект витіснення, незважаючи на зростання процентної ставки, тобто ΔІ = –b Ч Δr = 0. З цієї самої причини монетарна експансія є неефективною, оскільки втрачає здатність впливати на інвестиції, а отже і на дохід.

Наведені крайні випадки є теоретичним припущенням. Практика не має доказів того, що вони будь-коли мали місце. Але таке припущення є корисним, оскільки окреслює умови, в межах яких доцільно застосовувати фіскальну і монетарну політику.

Величина коефіцієнта k/h залежить від чутливості попиту на гроші до змін величини доходу (k) і чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки . Чим більшою є чутливість попиту на гроші до змін величини доходу і чим меншою є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тим крутішою є крива LM. І навпаки, чим меншою є е k і чим більшою є величина h, тим пологішою є крива LM.