2. Лідерство, влада і вплив

Лідерство, влада і вплив.

«Влада в групі складається з двох секторів: із лідерства й з групового канону. Ці два види влади співвідносяться один з іншим, так що член може апелювати від рішення лідера до канону, як від вердикту судді до кодексу законів; або може апелювати від канону до лідера, від покарання за законом до помилування губернатором.

Існує три типи лідерства, які відповідають трьом аспектам групової культури. Відповідальний лідер – це той, хто знаходиться попереду й на виду, той, хто виконує роль лідера в організаційній структурі. Ефективний лідер – той, хто насправді приймає рішення; він може мати свою роль в організації, а може й не мати. Він може знаходитися на другому плані, але саме він найважливіша особа в індивідуальній структурі. Психологічний лідер – той, хто має найбільший вплив на приватну структуру членів і займає нішу лідерства в їх групових імаго. Всі три види лідерства можуть бути зосереджені в одному індивіді, але бувають і різноманітні комбінації», - так охарактеризував складність взаємодії влади і впливу в процесі лідерства та можливі «комбінації» використання лідером влади і впливу.

Доступність (можливість використання) джерел влади приводять до збільшення числа дій, які забезпечують вплив на інших людей. Чим доступніші джерела (засоби) влади, тим частіше суб’єкт прагне впливати на поведінку інших». Саме тому й виникає необхідність дати хоча б коротке тлумачення понять «влада» й «вплив».

Влада – явище багатовимірне. З давніх часів феномен влади й нерівність її розподілу між людьми, соціальними групами й державними інститутами породжували стільки пояснень, обґрунтувань і сумнівів, скільки навряд-чи викликало яке-небудь інше явище. Відтак, єдиного визначення влади в науці не існує. Для одним влада – особливого роду вплив, для інших

–   здатність досягати певних цілей, для третіх – можливість використання тих чи інших засобів, для четвертих – особливі відносини між керівником і підлеглими і т. ін. Деякі автори пов’язують владу з підкоренням, наказами або залежністю, знеособленою волею обставин, а то і з взаємозалежністю.

Вплив – це «будь-яка поведінка одного індивіда, яка вносить зміни в поведінку, стосунки і т.п. іншого індивіда». Засоби впливу можуть бути різноманітними: прохання, погрози, ідеї, тощо. Керівник повинен здійснювати вплив в такий спосіб, щоб його було легко передбачити, і який би мав наслідком дії, спрямовані на досягнення мети організації. Для того, щоб зробити своє лідерство і вплив ефективним, керівник повинен розвивати й застосовувати владу. З іншого боку влада – це також можливість впливати на поведінку інших людей.

Влада і вплив, як інструменти лідерства, - це фактично єдині засоби, які є в розпорядженні керівника для вирішення організаційних, виробничих та інших проблем. Якщо керівник не володіє достатньою владою, щоб впливати на тих, від кого залежить ефективність його діяльності, він не зможе отримати ресурси, необхідні для визначення й досягнення цілей організації. Проте володіти владою далеко не завжди означає можливість нав’язувати свою волю, незалежно від почуттів, бажань і здібностей іншої особи. Навпаки, в багатьох випадках підлеглі мають владу над керівником: обрання його на посаду, інформація, необхідна йому для прийняття рішень, зацікавленість співробітників у виконання завдання і ентузіазм чи пасивність при його виконанні і т.ін. Тому лідер повинен дуже обережно застосовувати владу, має вміло застосовувати методи впливу. Таким чином, для того, щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати – необхідно мати основу влади. Це – один з важливіших аспектів діалектики процесу лідерства.

«Психологія лідерства», «лідерство – це влада, яка не має необхідності в застосуванні сили, незважаючи на те, що володіє нею» [21, с. 5].

Обіцянка винагороди – один з найстаріших і часто найбільш ефективних способів впливу на інших людей. Влада винагороди здійснює вплив через позитивне підкріплення підлеглого з метою досягти його бажаної поведінки. Виконавцеві повинна пропонуватися така винагорода, щоб вона була адекватною згоді на вплив. Можна посилити владу шляхом створення у інших почуття вдячності, періодично надаючи їм особисті послуги, які зазвичай дуже високо цінуються підлеглими.

Для лідера головне правильно визначити, що в очах виконавця є винагородою і запропонувати йому цю винагороду. Це зробити дуже непросто, тому лідер має навчитися використовувати й інші способи впливу.

Для того, щоб влада лідера була ефективною, він має дотримуватися ряд головних принципів:

1.      Принцип збереження, вимагає ставлення до влади як до єдиної справжньої цінності, за яку потрібно боротися до кінця.

2.    Принцип своєчасності доповнює попередній. Основа його ідея – не влада потрібна лідерові, а лідер влади

3.   Принцип підтримки дій керівника підлеглими.

4.    Принцип потайності. Керівник повинен бачити все, але не повинен дозволяти «дивитися в себе».

5.     Принцип розуміння. Дії влади, її мета повинні бути зрозумілими людям.

6.   Принцип дієвості. Влада стає безсилою, коли порядок підтримується, але не діє.

7.   Принцип адекватності передбачає необхідність враховувати позицію тих, хто знаходиться в опозиції до влади.

8.    Принцип легітимності забезпечує не лише юридичне, а й моральне визнання повноважень носія влади.

В будь-якому випадку лідер повинен виправдовувати очікування групи чи організації в діловій, емоційній та інформаційній сферах, уміло використовувати владу й вплив задля спільного досягнення мети.


Доступність

Шрифти Шрифти

Розмір шрифта Розмір шрифта

1

Колір тексту Колір тексту

Колір тла Колір тла

Кернінг шрифтів Кернінг шрифтів

Видимість картинок Видимість картинок

Інтервал між літерами Інтервал між літерами

0

Висота рядка Висота рядка

1.2

Виділити посилання Виділити посилання