Лекція №6-7 "Мережі"

У одноранговій мережі всі комп'ютери рівноправні: немає ієрархії серед комп'ютерів і немає виділеного сервера. Звичайно, кожен комп'ютер функціонує і як клієнт, і як сервер — інакше кажучи, немає окремого комп'ютера, відповідального за всю мережу. Користувачі самі вирішують, які дані на своєму комп'ютері зробити доступними по мережі.

Однорангові мережі найчастіше об'єднують не більше 10 комп'ютерів. Звідси їх інша назва — робоча група), тобто невеликий колектив користувачів.

Однорангові мережі відносно прості. Оскільки кожен комп'ютер є одночасно і клієнтом і сервером, немає необхідності встановлювати центральний сервер або інші компоненти, обов'язкові для складних мереж. Цим звичайно і пояснюється менша вартість однорангових мереж в порівнянні з вартістю мереж на основі сервера.

У одноранговій мережі вимоги до продуктивності і захищеності мережевого програмного забезпечення, як правило, нижче, ніж ті ж вимоги до програмного забезпечення виділених серверів. Виділені (англ. dedicated) сервери завжди функціонують тільки як сервери, а не клієнти або робочі станції (workstation). 

Реалізація однорангових мереж:

Для однорангових мереж характерний ряд стандартних рішень:
- комп'ютери розташовані на робочих столах користувачів;
- користувачі самі виступають в ролі адміністраторів і забезпечують захист інформації;
- об'єднання комп'ютерів вимагає нескладної в монтажі кабельної системи.

Однорангова мережа цілком підходить там, де:
- кількість користувачів не перевищує 10 чоловік;
- користувачі розташовані компактно;
- питання захисту даних не критичні;
- у найближчому майбутньому не очікується значного розширення фірми і, отже, мережі.