Міжмашинні комунікації М2М

Міжмашинна взаємодія (машинно-машинна взаємодія, англ. Machine-toMachine, M2M) - загальна назва технологій, які дозволяють машинам обмінюватися інформацією одна з одною, або ж передавати її в односторонньому порядку в автоматичному режимі між пристроями без участі людини. При всьому своєму практичному різноманітті, ідея машиномашинної взаємодії може бути зведена до простої схеми з трьох елементів. Уявіть собі цифровий пристрій (машину) А, зайнятий збором будь-якої інформації. Зібрані відомості передаються через канал зв'язку В (провідний або безпровідний) на пристрій (машину) С, що знаходиться від пристрою А на деякому віддаленні, і яка виробляє аналіз отриманих даних і зберігання результатів, а при необхідності і генерацію керуючих команд для пристрою А (рис. 7.1) . Працює така схема без участі людини (машина спілкується з машиною), звідки і назва: M2M. Хоча правильніше було б використовувати більш точне скорочення - М2 (CN2) M (Machine-to- (Communication-Networkto-) Machine), що однозначно вказує на обов’язкову наявність в міжмашинних комунікаціях деякої телекомунікаційної мережі.

- Ідея зв'язку «Машина - машина» М2М

Багато хто розглядає M2M як окремий випадок IoT, а деякі навпаки - Інтернет речей як варіант реалізації міжмашиних комунікацій. Ми будемо дотримуються першого підходу, так як Інтернет Речей - термін набагато ширший, що має на увазі не тільки взаємодію з пристроями, людьми і речами, але і забезпечення цієї взаємодії додатковими контекстами, такими як географічні, часові координати і т.п. Точну дату появи систем М2М назвати досить складно. Однією з перших розробок M2M, інтегрованих з бездротовими рішеннями, вважається OmniTRACS - рішення американської компанії Qualcomm, створене в 1989 році для відстеження комерційного транспорту. Виключення людини з електронних комунікацій машин, зведення її ролі до пасивної ролі спостерігача - принципово важливий момент. Людина ненадійна – вона повільна, схильна помилятися, швидко втомлюється, тому виключення людини з інформаційної системи дозволяє побудувати набагато більш ефективні електронні комплекси. Однак аж до кінця XX століття саме людина залишалася головним генератором і головним споживачем інформації на Землі. І тільки за останній час ситуація істотно змінилася - M2M-функціональність з'явилася в мільйонах пристроїв. Концепція M2M об'єднує телекомунікаційні та інформаційні технології для автоматизації різних технологічних і бізнес процесів. M2M технології застосовуються в самих різних сферах - в енергетиці, логістиці, вантажоперевезеннях, фінансах, торгівлі, безпеці, менеджменті, охороні здоров'я, освіті та ін. У транспортній сфері технології M2M використовуються, наприклад, для діагностики двигунів, моніторингу транспорту, супутникового стеження за автотранспортом, ГЛОНАСС/GPS контролю водіїв і вантажів та ін. Характерними прикладами використання М2М в побуті є вимір і передача показників лічильників витрати енергоресурсів (електроенергії, води, газу і т.п.), забезпечення безпеки будинку (охоронна і пожежна сигналізації, контроль протікання води). Для реалізації міжмашинної комунікацій використовуються всі можливі середовища передачі даних: електричні лінії, волоконно-оптичні лінії, радіолінії. Одним з широко використовуваних підкласів M2M є міжмашинна взаємодія з використанням мобільних рішень, для нього також може використовуватися абревіатура M2M (англ. Mobile-to-Mobile або Mobile-toMachine). Використання бездротових М2М- комунікацій дає очевидні переваги. По-перше, можливість моніторингу та управління віддаленими об'єктами, до яких невигідно прокладати дротове з’єднання. По-друге, можливість оперативно і досить просто підключати нові пристрої без додаткових витрат. Ну і нарешті, це управління об'єктами там, де використання проводів неможливо в принципі (наприклад, для моніторингу і управління рухомими об'єктами).