Лекція 7. Технічні засоби контролю стану повітряного середовища (2 год)

Викиди в атмосферу класифікуються:

1) за агрегатним станом шкідливих речовин у викидах на газоподібні і пароподібні (SО₂, СО, NОх, вуглеводні й ін.); рідкі (кислоти, луги, розчини солей, розчини рідких металів і солей, органічні сполуки); тверді (канцерогенні речовини, Плюмбум і його сполуки, органічний і неорганічний пил, сажа, смолисті речовини та інші);

2) за масовим викидом (т/добу) на шість груп: 1 – менше 0,01 вкл.; 2 – 0,01 до 0,1 вкл.; 3-0,1 до 1,0 вкл.; 4-1,0 до 10 вкл.; 5-10 до 100 вкл.; 6 – більше 100.

У залежності від розміру часток (мкм) рідкі викиди поділяються на підгрупи: супертонкий туман – до 0,5 вкл.; тонкодисперсний туман – 0,5-3; грубодисперсний туман – 3-10; бризки – більше 10.

Тверді викиди поділяються на 4 підгрупи (1 – до 1 вкл.; 2-1 до 10 вкл.; 3-10 до 50 вкл.; 4 – більше 50),

Джерела викидів в атмосферу поділяються на природні і антропогенні. Природні джерела бувають майданними (розподіленими) і діють порівняно короткочасно. Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і мало змінюється з часом.

Антропогенні (техногенні) джерела забруднення атмосферного повітря представлені, головним чином, викидами промислових підприємств і автотранспорту, відрізняються численністю і різноманіттям видів.

Джерела викидів промислових підприємств бувають стаціонарними, коли координата джерела викиду не змінюється в часі, і пересувними (нестаціонарними).

Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на точкові, лінійні і майданні. Точкові джерела – це джерела забруднення, зосереджені в одному місці. До них відносяться димарі, вентиляційні шахти, дахові вентилятори. Лінійні джерела мають значну довжину. Це аераційні ліхтарі, ряди відкритих вікон, близько розташовані дахові вентилятори. До них можуть бути також віднесені автотраси. Майданні джерела розосереджені по площині промислової площадки підприємства. До майданних джерел відносяться місця складування виробничих і побутових відходів, автостоянки, склади пально-мастильних матеріалів.

Кожне з джерел може бути затіненим і незатіненим. Незатінені, чи високі, джерела розташовані в недеформованому потоці вітру. Це димарі й інші джерела, що викидають забруднення на висоту, що перевищує 2,5 висоти розташованих поблизу будинків і інших перешкод. Затінені джерела розташовані в зоні підпору або аеродинамічної тіні чи будинку іншої перешкоди.

Джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу підрозділяють на організовані і неорганізовані. З організованого джерела забруднюючі речовини надходять в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, повітроходи і труби. Неорганізоване джерело виділення забруднюючих речовин утворюється в результаті порушення герметичності устаткування, відсутності або незадовільної роботи устаткування по видаленні пилу і газів, у місцях завантаження, вивантаження чи збереження продукту. До неорганізованих джерел відносять автостоянки, склади паливно-мастильних чи сипучих матеріалів і інші майданні джерела.

За потужністю джерела класифікуються на потужні (металургійні, хімічного виробництва, теплоелектростанцій), великі (котельні, підприємств харчової промисловості, труби пічного опалення), дрібні, велика кількість яких може привести до значного забруднення атмосферного повітря.

За температурою вихідних газів: нагріті (температура газоповітряної суміші вище 50 ⁰С), холодні (нижче 50 ⁰С). За висотою: низькі (менше 50 м), високі (вище 50 м), середні (20-50 м). Параметри джерел викидів: 1. Вид виробництва. 2. Джерело виділення забруднюючих речовин. 3. Число джерел викидів. 4. Координати розташування джерела. 5. Висота джерела викиду. 6. Діаметр устя труби. 7. Параметри газоповітряної суміші (швидкість, об'єм, температура на виході з джерела). 8. Характеристика газоочисних споруд.