ЛЕКЦІЯ 3 "Землі водного фонду, їх використання та охорона"

Водний фонд - це водні об'єкти та їх води, тобто річки, озера, водосховища, ставки, канали, води боліт, підземні води, внутрішні моря і територіальні води морів. Водний фонд України охоп­лює частину води, що знаходиться у природному середовищі в межах України. Вода, яка є компонентом рослинних і тваринних організмів, гірських порід, атмосферного повітря, як і вода, видобута з природного середовища і яка перебуває у водопровідних системах, посудинах, ре­зервуарах, не входить до складу водного фонду.

Річкова мережа України складається з тимчасових водотоків, які мають течію лише під час сніготанення і рясних дощів, ма­леньких струмків та річок, а також великих рік, таких як Дніпро і Дністер. Річки України належать до басейнів Чорного й Азовського морів і частково (2%) - до басейну Балтійського моря. Річкова мережа України - це річкові системи Дніпра, Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та річок чорноморсько­го й азовського узбереж.

На території України в басейні Вісли налічується 3112 річок за­гальною довжиною 7363 км. Найбільшими річками Вісли в Україні є Сан (Сян) і Західний Буг. Сан має довжину 444 км, з них на тери­торії України - лише 56 км на кордоні з Польщею. Західний Буг бере початок на північних схилах Подільської височини поблизу с. Верхобуж-Золочівського району Львівської області. До м. Устилуг річка має передгірний характер. Середній похил на перших дев'яти кілометрах від витоку - 3,4 м/км,  нижче - 1,5-2,7 м/км, далі він зменшу­ється до 0,3-1,1 м/км. Нижче від м. Устилуг Західний Буг є прикордон­ною річкою, тече по широкій долині й має типово рівнинний характер.

Басейн Дунаю займає південні та південно-східні схили Східних Карпат, Закарпаття та південно-західну окраїну Причорноморської ни­зовини. Дунай є найбільшою річкою Європи: довжина - 2960 км, пло­ща басейну - 817000 км². У межах України лише невелика частина нижньої течії річки - від м. Рені до гирла - завдовжки 174 км. Основ­ними річками басейну Дунаю в межах України є Тиса, Серет, Прут.

Дністер - друга за величиною після Дніпра річка України - має басейн у формі дуже витягнутого, зігнутого посередині овала завдовжки близько 700 км при середній його ширині 120 км. Висоти у гірській частині басейну сягають 1000-1800 м. Особливістю гідрографічної мережі басейну Дністра є відсутність значних приток - переважають малі річки завдовжки до 10 км (16294 річки). Ще 449 річок мають довжину до 25 км, 86 річок - 26-50, 45 річок - 51-100 і 15 річок - 100-300 км. Річкова мережа в басейні Дністра розвинута нерівномірно. Вона найгустіша (понад 1-1,5 км/км²) у карпатській частині басейну, менша - на лівобережжі (0,5-0,7 км/км²) і зовсім нерозвинута в нижній, степовій частині (0,2 км/км² і менше).

Басейн Південного Бугу розташований на Волино-Подільській і Придніпровській височинах, нижня частина басейну - на Причорно­морській низовині. Форма басейну - грушоподібна, у верхів'ї різко звужена; у середній частині басейн різко асиметричний. Середня ви­сота водозбору у верхів'ях - 300-320 м, у нижній частині - 5-20 м. Річкова мережа має деревоподібний рисунок, середня густота її близько 0,35 км/км2. Свій початок Південний Буг бере поблизу с. Холодець Вінницької області; тече переважно з північного заходу на південний схід і впадає у Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

Басейн Дніпра займає найбільшу серед інших річок країни площу. Витік Дніпра знаходиться у Росії на схилах Валдайської височини, потім він тече по території Білорусі та України й впадає у північно-західну частину Чорного моря, де разом із Південним Бугом утворює Дніпровсько-Бузький лиман. Сучасний Дніпро від кордону з Білоруссю до греблі Каховської РБС - це каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське), із створенням яких при­родне річище і частина заплави були затоплені. Різниця висот витоку і гирла Дніпра становить 220 м, середній похил водної поверхні річки -0,10 м/км [5Я]. Дніпро звичайно поділяють на три частини: Верхній Дніпро - від витоку до м. Києва; Середній Дніпро - від м. Києва до м. Запоріжжя і Нижній Дніпро - від м. Запоріжжя до гирла. Найбільш значними за водністю, площею водозборів і довжиною річками - правими притоками Прип'яті і межиріччя Прип'ять - Рось є Стир, Горинь, Случ, Уборть, Уж, Тетерів та Ірпінь. Найбільшими річками басейну Середнього та Нижнього Дніпра є Десна, Сейм, Снов, Рось, Сула, Удай, Псел, Хорол, Ворскла, Оріль, Самара, Вовча та Інгулець.

Східна і південно-східна частини України - це басейни Сіверського Дінця та річок Приазов'я. Сіверський Донець - найбільша правобережна притока Дону й одна з великих річок України - бере початок на Середньоруській височині. Його звичайно поділяють на три ділянки: верхню - від ви­току до м. Ізюм; середню - від м. Ізюм до станиці Гундорівської; нижню - від станиці Гундорівської до гирла. Загальне падіння річки – 190 м, середній похил - 0,18 м/км. Правий берег високий, крутий, порізаний глибокими ярами; лівий - пологий, терасований. У верхній течії ширина долини - 8-12 км, поблизу Змієва - до 60 км, нижче за течією вона змінюється від 4 до 26 км. Основні притоки Сіверського Дінця: праві - Бабка, Уди, Мож, Берека, Оскіл, Казенний Торець, Бахмут, Лугань, Луганчик, Велика Кам'ян­ка; ліві - Вовча, Хотімля, Великий Бурлук, Гнилиця, Середня Балаклійка, Ізюмець, Нетриус, Жеребець, Красна, Борова, Айдар, Євсуг, Деркул.

До найбільших річок північного узбережжя Азовського моря нале­жать Молочна, Обитічна, Берда, Кальміус, Кальчик, Грузький Єланчик, Мокрий Єланчик, Міус і Кринка.

Найбільш значні річки Криму - Салгир, Мокрий Індол, Біюк-Карасу, Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Булганах-Західний, Учансу, Улу-Узень, Авунда, Ворон, Демерджі. Усі вони беруть початок у Крим­ських горах. На рівнинній частині Кримського півострова поширені балки з періодичним стоком.

Переважна більшість річок України тече з півночі на південь або у близькому до цього напрямку, окремі річки - з півдня на північ; напря­мок течії малих річок залежить від місцевих умов і може бути різний. В Україні понад 63 тис. малих річок і водотоків. Їхня загальна дов­жина - 135,8 тис. км, з них близько 60 тис. (95%) дуже малих (завдов­жки до 10 км), загальна довжина яких становить 112 тис. км (середня довжина дуже малих річок - 1,9 км). Малих річок завдовжки 10 км і більше в Україні налічується 3212. Їх загальна довжина близько 74 тис. км. З них у басейні Дніпра - 1383 (43%) і в басейні Дністра – 453 (14%), сумарною довжиною відповід­но 32,1 і 10,6 тис. км.