ЛЕКЦІЯ 5 "Вплив ерозійних процесів на стан сільськогосподарських земель та прогноз їх якості"

Основу оперативного блоку складають агротехнічні заходи. Їх переваги: 1)«миттєва» ефективність після виконання технологічних операцій; 2) легко вписуються в технологічний процес вирощування культур і тому майже не потребують додаткових витрат; 3) позитивно впливають на підвищення ефективної родючості ґрунтів. Але вони також мають істотні вади: 1) не забезпечують захист ґрунтів з необхідною регулярністю і ефективністю; 2) не забезпечують захист ґрунтів при прояві ерозійних процесів у вигляді стихійного лиха.

Основа протиерозійної агротехніки - максимальне покриття рослинами або їх рештками поверхні ґрунту, що застосовується головним чином після колосових культур суцільного посіву. Після просапних культур ефективність такого заходу значно знижується. Впровадження протиерозійної агротехніки повинно бути зонально диференційованим. В Поліссі вона ефективна лише весною і під час зяблевого обробітку, а влітку майже не впливає на протиерозійну стійкість. В Степу, де вітрова ерозія може виникати від січня до травня, ґрунтозахисна система обробітку після колосових культур знижує рівень вітрової ерозії, але для водної ерозії вона є лише періодично діючою перепоною. Для районів Лісостепу і Північного Степу можна застосовувати ґрунтозахисні системи за принципом «напівпару», в Південному і Сухому Степу потрібна мінімалізація обробітку аж до нульової схеми.

Перспективні заходи зупиняють ерозійні процеси на десятки років. Вони поділяються на землевпорядні організаційні і конструкційні. Один з основних заходів - зниження розораності території шляхом виведення з ріллі земель, непридатних для обробітку. Це піщані землі і осушені торфовища в Поліссі, схили більше 2°, розмиті, заплавні, заболочені, засолені ґрунти, мочари, солонці, тощо.

 Оптимальна площа орних земель повинна становити: для Полісся - 15-25% від загальної площі, для Лісостепу і Північного Степу - 40-45%, Південного Степу - 35-40%, Сухого Степу - 25-35%. Це означає, що з загальної площі ріллі України потрібно вилучити майже 10 млн га.

 Найважливіше завдання - збільшення площі лісів та посилення агролісомеліоративних заходів. В Поліссі необхідно довести лісистість до 40-50% від загальної площі, а також створити систему лісосмуг, щоб знизити видування і перенос забрудненого радіонуклідами пилу. Для захисту ґрунтів від водної ерозії лісосмуги слід створювати вздовж гідротехнічних споруд (наорні вали-тераси, вали-канави тощо).

 Найбільш цілісне і екологічно раціональне вирішення проблеми - перехід до утворення ґрунтоохоронно-меліоративно упорядкованих агроландшафтів (АЛ). Просторову основу АЛ складають системи гідротехнічних та лісомеліоративних заходів. При проектуванні АЛ враховують геологічні, геоморфологічні, ґрунтові, гідрологічні, гідротермічні, геоботанічні та інші особливості території. Тип протиерозійно упорядкованого АЛ визначається співвідношенням небезпеки водної та вітрової ерозії з урахуванням всіх інших негативних процесів і явищ.