ЛЕКЦІЯ 6 "Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості"

В залежності від ступеня техногенного забруднення слід вживати відповідних заходів по підтриманню або відтворенню еколо­гічної стійкості земельних ресурсів. Доцільно підрозділити ці заходи на три типи: 1) профілактичні; 2) оперативні; 3) перспективні.

Профілактичні заходи запобігають розвитку про­цесів техногенного забруднення земель. Вони можуть бути або техніч­ного характеру, тобто спрямовані на вдосконалення очисних споруд на промислових підприємствах, модернізацію знарядь по внесенню мінеральних добрив і пестицидів, або технологічного плану, тобто спрямовані на суворе дотримання екологічних вимог до промислово­го чи сільськогосподарського виробництва. Ці заходи найбільш доцільні на територіях із сприятливою, за­довільною і передкризовою екологічною ситуацією.

Оперативні заходи необхідні у випадках термінового реагуван­ня на різке погіршення екологічного стану земель внаслідок порушення технологічної дисципліни на промислових підприємствах, у сільсько­господарському виробництві або в разі виникнення аварійних ситу­ацій. Взагалі такі заходи повинні вживатися на територіях із кризо­вою екологічною ситуацією з метою недопущення подальшого по­гіршення стану земель.

Оперативні заходи у свою чергу можуть бути розділені на ті, що застосовуються переважно на сільськогосподарських угіддях, і ті, що повинні вживатися на землях іншого призначення, хоча цей розподіл досить умовний. На сільськогосподарських угіддях у разі різкого по­гіршення їх екологічного стану слід збільшити дози внесення гною, обов'язково застосовувати кальцієвмісні сполуки, здійснити переорієнтацію характеру використання рослинницької продукції, призначення її для харчових цілей на технічні тощо. На землях несільськогосподарського призначення з відповідним видом імпактного забруднення необхідно використовувати радіопротектори, кальцієвмісні сполуки, цеоліти, адсорбенти різних видів по­ходження, фітомеліоранти тощо.

Особливо слід сказати про ґрунти, які зазнали впливу різного роду аварій і містять у собі величезні кількості радіонуклідів, важких металів, нафтопродуктів і інших токсичних речовин. У тому разі, коли це стосується сільськогосподарських угідь, найпершим оперативним заходом є виведення цих земель з категорії «сільськогосподарського призначення» до зон відчуження. У подальшому ці землі підлягають або консервації без застосування заходів з деконтамінації або, коли це виправдано, із застосуванням заходів по детоксикації. На землях іншого призначення терміново вживають різноманітні заходи від детоксикації земель до евакуації населення і тварин з за­брудненої території.

Перспективні заходи - це заходи по створенню умов екологіч­ної рівноваги у природному середовищі, а відтак і екологічної ста­більності земель. Вони стосуються різних аспектів, але у загальному вигляді їх можна уявити собі так.

1. Зміцнення служби контролю за діяльністю атомних електро­станцій, підприємств важкої індустрії, хімічних заводів тощо. Ця служба повинна мати право зупиняти роботу тих підприємств, діяль­ність яких створює загрозу оточуючому природному середовищу.

2. Створення державного науково-технічного центру з розробки найсучасніших систем очисних споруд для підприємств, діяльність яких супроводжується викидами у повітря значних обсягів токсичних ре­човин.

3. Вирішення питань, пов'язаних з проблемою комунальних від­ходів, тобто впровадження сучасних технологій їх утилізації.

4. Розробка суворих екологічних вимог до застосування нових неадаптованих до умов України видів іноземних пестицидів.

5. Вдосконалення правового забезпечення охорони земельних ресурсів від техногенного забруднення.

Всі перелічені вище заходи, на нашу думку, можна покласти в основу концепції екологічної безпеки земельних ресурсів України сто­совно забруднення. У загальному вигляді вона включає такі розділи як оцінка, контроль, охорона, підтримка і відтворення екологічної стійкості земельних ресурсів. Рухаючись від оцінки екологічного ста­ну ґрунтів через організацію контролю до заходів по охороні, під­тримці і відтворенню екологічної стійкості земель, ми маємо мож­ливість створити ефективну систему управління екологічним станом земельних ресурсів України.