Тема 4. Виконання земляних робіт

Розробляючи ґрунт у виїмках простої конфігурації, огорожу можна не влаштовувати. Габарити виїмки в цьому разі фіксують за допомогою геодезичних інструментів і встановленням кілочків по всіх кутах та в певних точках. Лише після закінчення улаштування виїмки приступають до розбивання осей будівлі чи споруди з улаштуванням огорожі.

Рис. 4.2. Схема розбивання виїмки та контроль глибини за допомогою візирок: а – план виїмки (котловану); б – елемент огорожі; в – контроль глибини за умови, що рівень верху дощок огорожі відповідає рівню підлоги першого поверху; г – те саме, за умови, що рівні верху дощок огорожі та підлоги першого поверху різняться висотою, кратною 0,5 м; 1 – виїмка; 2 – споруда; 3 – огорожа; 4 – створні знаки; 5 – основні розбивні осі; 6 – стовп; 7 – цвях; 8 – поздовжня дошка

Розбиття здійснюють за допомогою геодезичних інструментів і різних вимірювальних пристосувань. Розмічування котлованів починають з винесення й закріплення на місцевості базових робочих осей, якими обирають головні осі будівлі. Потім навколо майбутнього котловану на відстані 2…3 м від його бровки паралельно до основних розбивних осей влаштовують огорожу. Огорожа для одноразового використання складається із забитих у ґрунт металевих стояків або вкопаних дерев’яних стовпів і прикріплених до них дощок.

Для пропускання транспортних засобів в огорожах залишають розриви. Якщо місцевість має значний ухил, огорожу роблять східчастою. Розміри котловану зверху, а після його вириття й унизу, а також інші важливі позначки відмічають добре помітними кілочками або віхами.

Після зведення підземної частини будівлі основні розбивні осі переносять на його цоколь. Для лінійно протяжних споруд (траншей) влаштовують тільки поперечні огорожі, які розташовують на прямих ділянках траси через кожні 50 м, на заокруглених – через 20 м.