Тема 5. Розробка ґрунту механічним способом

Скрепер – землерийно-транспортна машина, робочим органом якої є ківш із ножем у передній частині (рис.2.11). Розрізняють такі види скреперів:

1) причіпні з дальністю переміщення ґрунту до 300 м (місткість ковшу – до 5 м 3 ), до 750 м (місткість ковшу до 10 м 3 ), до 1000 м (місткість ковшу до 15 м 3 );

 2) напівпричепні й самохідні з дальністю переміщення ґрунту до 5000 м. Скрепери можуть рухатись за еліпсом «вісімкою», зигзагом, за спіраллю (рис. 2.11).

Еліптичну схему руху застосовують у разі вертикального планування майданчиків, розроблювання виїмок з укладанням ґрунту в бокові резерви.

 Схему «вісімкою» застосовують під час виконання тих самих робіт, що і за еліпсом, але при більшій довжині фронту робіт.

Схему руху за спіраллю використовують у випадку улаштування широких невисоких насипів з пологими з’їздами двобічними резервами.

Рис. 2.11 – Розроблення грунту скрепером: а – загальний вигляд; б – г – схеми роботи (б – еліптична; в – «вісімкою»; г – за спіраллю); 1 – завантаження грунту; 2 – розвантаження

Схему руху зигзагом застосовують для зведення насипів з однобічних і двобічних резервів великої довжини з використанням колон скреперів.