Тема 11. Технологія кам’яної кладки

Бутову кладку виконують з каменів неправильної форми масою не більше 30 кг: рваний камінь, зокрема постелистий з двома приблизно паралельними гранями і бруковий округлої форми. Кладку ведуть горизонтальними рядами за можливості однакової товщини, з перев’язуванням швів і чергуванням у кожному ряду поперечникових і ложкових каменів. Перед кладкою камені очищують, а в суху, жарку і вітряну погоду змочують водою.

У процесі зведення фундаменту перший ряд з великих постелястих каменів викладають насухо, ретельно заповнюють пустоти щебенем, утрамбовують і заливають рідким розчином, кладку наступних рядів виконують двома способами – під залив або під лопатку.

Під час кладки під залив кожний ряд каменів заввишки 15-20 см кладуть насухо урозпір зі стінками траншей (у щільних ґрунтах) або в опалубці (див. рис. 4.6, а, б). У цьому випадку версти не викладають. Пустоти між каменями заповнюють щебенем і заливають цементним розчином рухливістю 13 – 15 см.

Враховуючи те, що розчин не завжди потрапляє у місця, де камені торкаються один одного, і нерівномірно розподіляється по поверхні, в кладці утворюються пустоти, що впливає на її міцність. Тому під залив роблять кладку фундаментів тільки під будівлі, не вищі ніж у два поверхи.

Кладку під лопатку починають з викладання верстових рядів заввишки 30 см на розчині рухливістю 4 – 6 см. Виступи каменів, які заважають кладці, сколюють. Кожний камінь кладуть на розчин і осаджують ударами кувалди. У проміжки між верстовими рядами накидають розчин і на нього кладуть камені забутки. Пустоти між каменями заповнюють щебенем (див. рис. 4.6, д, е, ж, з).

Кладку під лопатку застосовують для зведення стін, простінків і стовпів.
Камені в такому випадку підбирають за шаблоном однієї висоти, сколюючи їхній лицевий бік для отримання рівної поверхні кладки.

Бутові стіни облицьовують цеглою одночасно з кладкою, при цьому кожний шостий поперечниковий ряд лицевої поверхні зв’язують з бутовою кладкою (див. рис. 4.6, є).

Для створення декоративної поверхні стіни із бутового каменю, наприклад підпірної, застосовують циклопічну кладку (див. рис. 4.6, и, і).
Кладку ведуть під лопатку з таким розміщенням каменів зовнішньої версти, щоб забезпечити перев'язування з внутрішньою верстою або забуткою і створити відповідний рисунок зі швів між каменями. Кладку виконують під розшивку (шов завширшки 2 – 4 см) з наданням відповідної форми. У суху, жарку і вітряну погоду кладку захищають від висихання брезентом, рулонними покрівельними матеріалами або матами. Після перерви в роботі поверхню кладки очищають від сміття, за потреби зволожують, а потім продовжують кладку прийнятим способом.

Горизонтальність і прямолінійність рядів кладки, особливо верстових, перевіряють за шнуром-причалкою, який натягують між порядовками або шаблонами.

Бутобетонна кладка. Кладку з буту і бетонної суміші ведуть урозпір зі стінами траншей (у щільних ґрунтах) або з бічними щитами опалубки (див. рис. 4.6, в, г). Бетонну суміш подають до місця укладання полотіку, встановленому під кутом 60°. Укладання здійснюється горизонтальними шарами не вище ніж 0,3 м. Після укладання шару бетонної суміші поверхню ущільнюють поверхневим вібратором.

Рис. 4.6 – Зведення конструкцій підземної частини будівлі з бутового

каменю і великих бетонних блоків: а, б – кладка стрічкових фуидаментів із

бутового каменю під залив урозпір відповідно з ґрунтовою стінкою і

опалубкою; в, г – те саме, з бутобетону; д, е – те саме, під лопатку, відповідно

до 1,25 м завглибшки; є – те саме, з одночасним облицюванням цеглою; ж, з

кладка стін з бутового каменю під скобу, відповідно план і фасад; и – те саме,

циклопічна; і, к – зведення фундаментів і стін підвалу із великих бетонних

блоків; 1, 9 – траншеї з вертикальними і похилими стінками; 2 – щебінь; 3 –

бут; 4 – цементний розчин; 5 – опалубка; 6 – робочий настил; 7 – підкіс; 8 –

підкладка; 10 – бутобетон; 11 – ящик для розчину; 12 – дерев'яний щит для

приймання бутового каменю; 13 – жолоб для подавання буту; 14, 15 – лоток для

подавання розчину; 16 – гідроізоляція; 17 – кладка з лицевої цегли; 18 –

бетонна підготовка; 19 – фундаментний блок-подушка; 20 – причалка з дроту;

стінові блоки