Тема 11. Технологія кам’яної кладки

У процесі зведення фундаментів і стін підземної частини будівлі після розбивання осей будівлі і влаштування піщаної або бетонної підготовки укладають фундаментні блоки – подушки, передусім у кутах будівлі. Після цього через кожні 15 – 20 м встановлюють аналогічні проміжні маякові блоки і за натягнутим уздовж лінії фундаментів дротом – всі інші блоки першого ряду.

Над ним влаштовують армований пояс з цементного розчину М100 завтовшки 30 мм (рис. 4.6, к, л). Діаметр арматурних стрижнів становить 8 – 10 мм. Блоки укладають за допомогою самохідного стрілового або баштового крана з укороченою або нормальною баштою. По верхньому обрізу останнього ряду стін підвалу влаштовують пояс із бетону завтовшки 15 – 20 см, армований сталевим стрижнем діаметром 12 – 14 мм. По поверхні поясу влаштовують гідроізоляцію з двох шарів руберойду на бітумній мастиці.

Під час зведення стін наземної частини будівлі великі блоки зовнішніх стін установлюють рядами під розшивку швів або під облицювання, а блоки внутрішніх стін – під розшивку.

Залежно від кількості рядів блоків, потрібних для одного поверху, великоблокові будівлі зводять з дво-, три- або чотирирядним розрізанням стін (див. рис. 4.7, а – г).

Процес зведення стін великоблокових будівель складається з розкладання розчину, піднімання і встановлення блоків на місце, заповнення вертикальних швів і міжблокових пустот розчином і вкладишами, а також розшивки швів.

Під час улаштування постелі розчин розподіляють рівномірно. Якість шва забезпечується спеціальною рамкою, яку заповнюють розчином. Його подають ковшем-лопатою і розрівнюють скребками або рейками і лише після цього знімають рамку (див. рис. 4.7, з, ІІІ).

Для піднімання та встановлення блоків використовують різні захоплювачі. Бетонні блоки захоплюють двогілковими стропами за петлі.

Рис. 4.7 – Схема розрізання стін, стропування і установлення великих

блоків у проектне положення:

а, б – дворядне розрізання стін з бетонних блоків і природного каменю; в,

г – три- і чотирирядне розрізання стін з великих цегляних блоків; д – утримувач

шнура-причалки; е – стропування великого цегляного блоку гвинтовим

захоплювачем; є – установлення блоку в проектне положення; ж – кліщовий

захоплювач для піднімання і установлення блоків з природного каменю; з –

операції, що виконуються під час встановлення блоків з вапняків у проектне

положення; І – центрування блоку; ІІ – змочування постелі блоку; ІІІ –

улаштування постелі з розчину; IV – установлення блоку в проектне

положення; 1, 2, 3, 4 – поясні, простінкові, перемичні та підвіконні блоки; 5 –

притискний стрижень з п’ятою; 6 – стопорний гвинт; 7 – скоба для намотування

шнура-причалки; 8 – шнур-причалка; 9 – важелі захоплювача; 10 – опорний

кутик; 11 – стяжний гвинт зі штурвалом; 12 – клин для вивірення блоку; 13 –

затискні башмаки; 14 постіль із розчину; 15 – зубчастий шаблон-гребінка для

розрівнювання розчину постелі