Лекція 2 Азотний (нітрогенний) режим ґрунту

Внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів у ґрунті азот органічних речовин переходить у мінеральні сполуки. Загальні запаси азоту в ґрунті залежать від кількості гумусу, що характеризує потенційну родючість ґрунту. Розкладання органічних речовин ґрунту під впливом різних мікроорганізмів (бактерій, актиноміцетів, плісеневих грибів) до аміаку називається процесом амоніфікації. Типовими представниками мікроорганізмів є Вас.vulgare, Вас. руtriaicus, Вас. subtilis, Вас. mesentericum, Вас. micoides. Представниками плісеневих грибів є Aspergillus, Реnicillium, Тгісhoderma. Під впливом протеолітичних ферментів, які виділяються мікроорганізмами, білки гідролізуються до амінокислот. В свою чергу, амінокислоти під впливом спеціальних ферментів дезамінуються і дезамідуються. Внаслідок цього вивільнюється аміак і утворюються органічні кислоти.

Наприклад,

Органічні кислоти далі розкладаються до СО₂, Н₂О, СН₄ і Н₂, а аміак утворює солі з мінеральними й органічними кислотами, які є в ґрунті:

2 NНз + Н₂СО₃  = ( NН₄)₂СО_3.

Іони амонію  NН₄⁺ вбираються ґрунтовим вбирним комплексом:

Слайди 16-17

Амонійний азот у ґрунті зазнає нітрифікації – окислення аміаку до азотної кислоти та її солей. Нітрифікація відбувається під впливом аеробних бактерій, для яких окислення є джерелом енергії. Спочатку за допомогою бактерій роду Nitrosomonas, Nitrosocystis i Nitrosospira аміак окислюється до НNО₂, а потім бактерії роду Nitrobacter окислюють НNО₂ до НNO₃:

2 NНз + 3 О₂ = 2 НNО₂ + 2 Н₂О;

2 НNО₂ + О₂ → 2 НNОз.

Оптимальними умовами для бактерій-нітрифікаторів є достатня аерація ґрунту, температура 23-28 °С, вологість ґрунту 60-70 % його повної вологоємності, нейтральна або слабколужна реакція ґрунтового розчину.