Тема 2. Структура, функції геоінформаційних систем (ГІС)

Є низка способів візуалізації результатів аналізу даних в ГІС:

Спосіб розмірних символів (значків) – проаналізовані характеристики об’єктів відображаються спеціальними символами, розмір яких передає кількісну інформацію, а форма і колір, - якісну інформацію.

Спосіб якісного або кількісного фону – просторові дані групуються за близькими значеннями і створеним групам присвоюються певні кольори, типи символів або ліній.

Точковий спосіб – інформація візуально представлена безліччю точок однакового розміру, кожна з яких має певне значення кількісного показника.

Стовпчикові і кругові локалізовані діаграми – дозволяють відобразити співвідношення декількох характеристик, при цьому діаграми маю географічну прив’язку (наприклад, розміщені безпосередньо в пунктах спостереження і показують співвідношення забруднюючих речовин).

Спосіб ізоліній – спосіб виділення за допомогою ізоліній територій, котрі характеризуються однаковими властивостями (наприклад, температурою, тиском, опадами, одночасністю настання подій, однаковою величиною аномалій чи швидкостей тектонічних рухів та ін.). Таким чином отримують карти ізогіпс  (топографічні і гіпсометричні), ізотерм, ізобар, ізокорелят тощо. Ізозінії поділяються на істинні та псевдоізолінії. Істинні ізолінії характеризують безперервну зміну певного показника, наприклад, горизонталі. Псевдоізолінії відображають дані, що мають статичну природу(наприклад, дискретні значення від якоїсь характеристики). Ізолінії зображують лініями різних типів, різною товщиною і кольорами, пошаровим забарвленням фону (чи штрихування) проміжків між ізолініями.

Джерело зображень - https://atlas.igu.org.ua/maps_elektron.html